Постанова
Іменем України
12 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 204/2585/15-ц
провадження № 61-14642св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Дніпровська міська рада,
треті особи: ОСОБА_3, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у м. Дніпрі ради, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2021 року у складі судді Книш А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року прокурор в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявоюдо ОСОБА_2, Дніпровської міської ради та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, що складається з: коридору літ. 1а-1, загальною площею 4,7 м?, кухні літ. 1а-4, загальною площею 5,0 м?, житлової кімнати літ. 1а-3, загальною площею 7,2 м?, коридору літ. 1а-4, загальною площею 5,2 м?, а всього загальною площею 22,1 м? та становить 13/100 частин домоволодіння, в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 ;
- скасувати рішення державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Лісоволенка Р. М. (індексний номер 5056563 від 16 серпня 2013 року) про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2008 року б/н;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності № 2140222 щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2008 року б/н;
- усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 .
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю дитини записана ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодекса України.
Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради від 16 грудня 2011 року № 274/4 ОСОБА_1 надано статус дитини-сироти.
ОСОБА_1 до моменту смерті його матері - ОСОБА_4 фактично мешкав разом з нею та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та залишився зареєстрованим у цій квартирі і надалі.
Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради від 19 жовтня 2012 року за малолітнім ОСОБА_1 закріплено право на проживання та користування житлом за вищевказаною адресою.
За даними КП "ДМБТІ", квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві власності прадіду неповнолітнього ОСОБА_1 за материнською лінією - ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 успадкувала право власності на вказане житлове приміщення, що після смерті ОСОБА_5 належало її матері - ОСОБА_6, але за життя правовстановлюючі документи про право власності на отримане у спадок нерухоме майно не оформила та право власності не зареєструвала.
Відповідно до частини четвертої статті 1268 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4 .
Розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації № 797-р-12 малолітнього ОСОБА_1 влаштовано до прийомної сім`ї ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на спільне проживання та виховання, які на той момент були його законними представниками.
ОСОБА_7, ОСОБА_8, як прийомні батьки та законні представники ОСОБА_1, зверталися до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4, на що постановою державного нотаріуса Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Крупської Л. В. відмовлено законним представникам малолітнього ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 через відсутність доказів родинних відносин між ОСОБА_5 (прадідом ОСОБА_1 ) та ОСОБА_6 (бабою ОСОБА_1, матір`ю ОСОБА_4 ).
На цей час наявні документи, що підтверджують факт родинних відносин між неповнолітнім ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що встановлено постановою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 204/2362/16-ц.
Проте, квартирою АДРЕСА_1 протиправно заволоділа відповідачка ОСОБА_2 на підставі неіснуючого рішення Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська від 18 червня 2008 року, відтак підстави для виникнення у неї права власності на вказану квартиру не існують. Незаконне володіння нею вказаним житловим приміщенням наразі позбавляє можливості оформити право власності ОСОБА_1, у зв`язку з чим прокурор в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2019 року позовні вимоги прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про скасування рішення державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2008 року б/н; про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності № 2140222 щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2008 року б/н виділено у самостійне (окреме) провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2021 року позовні вимоги прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, що складається з коридору, загальною площею 4,7 м2, кухні, загальною площею 5,0 м2, житлової кімнати, загальною площею 7,2 м2, коридору, загальною площею 5,2 м2, а всього загальною площею 22,1 м2, та становить 13/100 частин домоволодіння.
Виселено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, у встановлені законом строк та спосіб прийняв спадщину, але не може реалізувати свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину, тому єдиним ефективним способом реалізації його права є визнання за ним права власності на таке спадкове майно. При цьому ОСОБА_2 підлягає виселенню із спірного житлового приміщення як така, що займає його безпідставно.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 15 листопада 2021 року заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
07 грудня 2021 року та 16 грудня 2021 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку від Дніпровської міської ради надійшли відзив та пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_2, де відповідач зазначає про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту та помилково визначено суб`єктний склад осіб, які приймають участь у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
03 грудня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та, відповідно до свідоцтва про народження, його матір`ю є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, є ОСОБА_5 та ОСОБА_12 .
Рішенням народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська від 04 вересня 1979 року у цивільній справі № 2-1297 за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_5 про поділ домоволодіння по АДРЕСА_1, зокрема, ухвалено виділити ОСОБА_5 в будинку приміщення І-І, погріб під а-І, літню кухню Б, 1/2 частину вбиральні, 1/2 частину огорожі №2, 3, 4, 6, 8, що на праві особистої власності буде належати 8/27 частин домоволодіння.
Адреса будинку АДРЕСА_1 в подальшому була змінена на адресу: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 помер.
Згідно з актом ідеальних часток від 16 лютого 2001 року, затвердженого начальником Дніпропетровського БТІ, за померлим ОСОБА_5 затверджено 13/100 частин домоволодіння у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 20 липня 2001 року № 193/3 вирішено затвердити акт ідеальних часток між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 і визначити за померлим ОСОБА_5 13/100 частки від усього домоволодіння.
Відповідно до повідомлення КП "ДМБТІ" від 20 січня 2014 року № 477, станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності за адресою: АДРЕСА_1 на 8/27 домоволодіння за ОСОБА_5 на підставі рішення народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська від 04 вересня 1979 року, зареєстроване в КП "ДМБТІ" ДОР та записано в реєстрову книгу № 230 за реєстровим № 113. Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 20 липня 2001 року № 193/3 за гр. ОСОБА_5 затверджено 13/100 частки, але перереєстрація права власності не проводилася.
Як вбачається з експлікації до плану будівлі АДРЕСА_1, загальна площа квартири № 1-а складає 16,9 м?, житлова - 7,2 м?, підсобна - 9,7 м?.
Єдиним спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_5, що прийняв спадщину, була його донька ОСОБА_6, яка за життя у спадок нерухоме майно не оформила та право власності не зареєструвала.
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 померла.
Єдиним спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_6, що прийняв спадщину, була її донька ОСОБА_4, яка за життя у спадок нерухоме майно не оформила та право власності не зареєструвала.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла.
Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради від 19 жовтня 2012 року № 213/8 вирішено, що за малолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зберігається право на проживання та користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації від 17 вересня 2012 року № 797-р-12 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, влаштовано з 17 вересня 2012 року в прийомну сім`ю ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, для спільного проживання та виховання.
З матеріалів копії спадкової справи № 895/2013, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, вбачається, що 13 грудня 2013 року ОСОБА_7, будучи прийомною матір`ю та законним представником ОСОБА_1, звернулася до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері дитини - ОСОБА_4 .
Також 13 січня 2014 року ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1, а саме - на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .
Постановою державного нотаріуса Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Крупської Л. В. від 13 січня 2014 року відмовлено ОСОБА_8, який є прийомним батьком та законним представником малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, на частину домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . У вказаній постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що законними представниками спадкоємця ОСОБА_1 не надані правовстановлюючі документи на частину домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_8 не були надані документи, які були б доказом факту смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та документи, які б підтверджували факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
З акту обстеження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві користування за дитиною-сиротою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що 07 серпня 2013 року комісії не вдалося потрапити у житло, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2, яка проживає в кв. № 2 за цією ж адресою, загородила парканом прохід та доступ до квартири № 1-а .
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна від 16 серпня 2013 року встановлено, що право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2, де підставою виникнення права власності зазначено рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру.
З листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2013 року встановлено, що в 2008 році цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру не значиться.
Також з листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2013 року вбачається, що згідно електронних баз даних суду цивільні справи за позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська не перебували.
16 червня 2014 року прокуратурою Красногвардійського району м. Дніпропетровська Дніпропетровської області внесені відомості до ЄРДР № 42014040680000020 за фактом підробки рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання за ОСОБА_2 права власності на кв. АДРЕСА_1, в результаті чого порушено права дитини-сироти ОСОБА_1, 2000 року народження, за яким це житло зберігається.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.