Постанова
Іменем України
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 296/2096/21
провадження № 61-1915св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І., від 29 грудня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - Держгеокадастр) про стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 806/1202/17 визнано неправомірними дії Держгеокадастру щодо неналежного надання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 09 березня 2017 року, оформленої листом Держгеокадастру від 07 квітня 2017 року № Г-3367/0-3952/6-17 та зобов`язано Держгеокадастр повторно розглянути клопотання
ОСОБА_1 від 09 березня 2017 року та надати відповідь у порядку та відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України.
ОСОБА_1 посилався на те, що діями Держгеокадастру, протиправність яких встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, завдано йому моральну шкоду, розмір якої він оцінив в сумі 1 500 000 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з Держгеокадастру на свою користь 1 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира, у складі судді
Рожкової О. С., від 23 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які б вказували на завдання йому фізичних чи душевних страждань, або інших негативних явищ, внаслідок визнання відмови відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту земельної ділянки протиправною.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В поданій у січні 2022 року касаційній скарзі на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
31 січня 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року у цивільній справі № 296/2096/21.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 рокувідкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У квітні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 у касаційній скарзі стверджує, що оригінал постанови Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року не підписаний всім складом суду, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування такого судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду
від 01 червня 2017 року у справі № 806/1202/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Держгеокадастру щодо неналежного надання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 09 березня 2017 року, оформленої листом Держгеокадастру від 07 квітня 2017 року № Г-3367/0-3952/6-17 та зобов`язано Держгеокадастр повторно розглянути клопотання
ОСОБА_1 від 09 березня 2017 року та надати відповідь у порядку та відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом (-ами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно частини сьомої статті 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Відповідно до частини першої, третьої статті 381 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно пункту 3 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.