Постанова
Іменем України
07 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 442/1294/20
провадження № 61-10970св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Ткачука О. С.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рибницька сільська рада,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_3, Рибницька сільська рада,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Рибницька сільська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 травня 2021 року в складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рибницької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Рибницької сільської ради про визнання права власності на частку в спадковому майні, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Рибницької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рибницької сільської ради, в якому просила:
- визнати за нею право власності на 2/3 частки житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею право власності на грошові кошти в сумі 2 000 дол. США, що за курсом НБУ на день подання позову становить 49 380,00 грн, стягнувши їх з відповідачки ОСОБА_2 .
Вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданим 08 липня 2019 року Виконавчим комітетом Рибницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, актовий запис № 12.
Факт перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у шлюбі підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2, виданим 19 липня 1975 року Новокропивницькою сільською радою Дрогобицького райбюро ЗАГС, актовий запис № 8.
Під час спільного сумісного проживання позивачки ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ними було збудовано житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак за життя спадкодавця ОСОБА_4 право власності на зазначений будинок не було зареєстровано, про що також свідчить довідка від 17 вересня 2019 року № 1781, видана КП ЛОР "Дрогобицьке МБТІ та ЕО".
Таким чином, на день смерті чоловіка позивачки ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, що складається зокрема з 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та грошових коштів, які були заощаджені спільно позивачкою та спадкодавцем.
Спадкоємцем за законом на вищевказане спадкове майно, що залишилося після смерті чоловіка, є позивачка як дружина та відповідачі, як діти: ОСОБА_3, ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак у видачі даного свідоцтва їй було відмовлено, оскільки нею не надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спірний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, розмір частки у будинковолодінні та спільність коштів оспорюється відповідачкою ОСОБА_2, тому у неї виникла необхідність звернутися до суду.
У березні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просила:
- визнати за нею право власності на 1/6 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати право власності на 333,33 дол. США, що за курсом НБУ на день подання позову складає 8 693,00 грн, стягнувши ці кошти з ОСОБА_2 .
Вимоги мотивувала тим, що після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вона звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, однак у видачі зазначеного свідоцтва було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на це майно.
На день смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, що складається зокрема з частини вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та грошових коштів, які були спільно заощаджені спадкодавцем та ОСОБА_1 .
Спадкоємцем за законом на вищевказане спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_1 та діти: ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
Зазначила, що за життя спадкодавець володів 1/2 частиною вказаного житлового будинку, право власності на який у встановленому законом порядку за життя не зареєстрував.
Вважає, що за нею слід визнати право власності на 1/6 ідеальну частину спірного житлового будинку з господарськими спорудами, виходячи з вартості цілого житлового будинку, зазначеної в довідці від 17 вересня 2019 року № 1781, виданої КП ЛОР "Дрогобицьке МБТІ та ЕО" в розмірі 263 434,00 грн, вартість частки складає 43 906,00 грн та 1/3 частину грошових коштів, які належали її батькові, що становить 333,33 дол. США, що за курсом НБУ на день звернення до суду складає 8 693,00 грн.
У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Рибницької сільської ради, в якому просила:
- визнати за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- здійснити реальний розподіл будинковолодіння, виділивши їй: кухню 2 площею 20,1 кв. м, житлову кімнату "3" площею 29,1 кв. м та сарай "В", загальною площею 49,2 кв. м, житловою - 29,1 кв. м в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- виділити у власність у порядку спадкування предмети побутового вжитку, а саме: диван (коричневого кольору), куток, кухонну стінку, ліжко, шафу, комод, дві тумби, дзеркало, коври настінні, доріжки, телевізор, а морозильну камеру та прихожу, які розташовані у коридорі, залишити у спільному користуванні з відповідачем.
Вимоги обґрунтовувала тим, що вона є донькою ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після одруження, 19 листопада 2018 року, змінила прізвище: " ОСОБА_5" на " ОСОБА_6", що підтверджується свідоцтвом про одруження від 11 вересня 2019 року НОМЕР_3, виданим Виконавчим комітетом Рибницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, актовий запис за № 02.
Згідно довідки Рибницької сільської ради від 11 вересня 2019 року № 955, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно до дня смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з ОСОБА_4 на день його смерті постійно були зареєстровані: ОСОБА_1 - дружина та ОСОБА_2 - дочка.
Згідно з довідкою Рибницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 10 березня 2009 року № 146, згідно погосподарських книг Рибницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, що зберігаються в Рибницькій сільській раді Дрогобицького району Львівської області, будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4, рік побудови будинку 1990.
Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з будинковолодіння АДРЕСА_1, а також предметів побутового вжитку.
Для прийняття спадщини, ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького нотаріального округу Лаганяк Т. І. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_3, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4, 1952 року народження, на 1/3 ідеальну частку у праві власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, оскільки відсутні документи, що підтверджують виникнення (реєстрацію) права власності на цей житловий будинок та рекомендовано звернутися до суду.
Вважає, що будинок в цілому належав батькові, тому і претендує на 1/3 частку будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рибницької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в спільному сумісному майні подружжя та 2/3 частки житлового будинку, загальною площею 112,6 кв. м, житловою площею 81,4 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: сходи позначені на плані літ. "А", літня кухня позначена на плані літ. "Б", сараї позначені на плані літ. "Б", "Г", вбиральня позначена на плані літ. "Д" та огорожа позначена на плані циф. "1", "2", що знаходиться на АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти в сумі 2 000 дол. США, що за курсом НБУ на день подання позову становить 49 380 грн, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті заявлених позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Рибницької сільської ради про визнання права власності на частку в спадковому майні, задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку, загальною площею 112,6 кв. м, житловою площею 81,4 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: сходи позначені на плані літ. "А", літня кухня позначена на плані літ. "Б", сараї позначені на плані літ. "Б", "Г", вбиральня позначена на плані літ. "Д" та огорожа позначена на плані циф. "1", "2", що знаходиться на АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти в сумі 500 дол. США, що за курсом НБУ на день подання позову становить 12 345,00 грн, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті заявлених позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Рибницької сільської ради про визнання права власності на частку в спадковому майні, задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку, загальною площею 112,6 кв. м, житловою площею 81,4 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: сходи позначені на плані літ. "А", літня кухня позначена на плані літ. "Б", сараї позначені на плані літ. "Б", "Г", вбиральня позначена на плані літ. "Д" та огорожа позначена на плані циф. "1", "2", що знаходиться на АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти в сумі 500 дол. США, що за курсом НБУ на день подання позову складає 12 345,00 грн, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті заявлених позовних вимог відмовлено.
Стягнено з позивача ОСОБА_1 недоплачений судовий збір у розмірі 439,00 грн в дохід держави.
Задовольняючи частково первісний позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на 1/2 ідеальну частину спірного житлового будинку з господарськими спорудами, як спільне майно подружжя, а також на 1/6 ідеальну частину, як один із спадкоємців першої черги за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому в сукупності розмір частки позивачки становить 2/3 частки спірного житлового будинку з господарськими спорудами. В свою чергу частки відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 становлять по 1/6 ідеальних частин вказаного житлового будинку.
Крім того, визнаючи право власності ОСОБА_1 на 2 000 дол. США зазначав, що 2/3 частки мало б належати позивачу як другому з подружжя та одному із спадкоємців за законом (1 500,00 дол. США та 500,00 дол. США = 2 000,00 дол. США), що за курсом НБУ на день подання позову становить 49 380,00 грн, оскільки за час спільного подружнього життя ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_4 заощаджено грошові кошти у сумі 3 000,00 дол. США, як спільне майно подружжя ОСОБА_5, що зберігалися у будинку АДРЕСА_1 .
Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя володів 1/2 частиною житлового будинку, тому, з урахуванням всіх спадкоємців, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/6 частку житлового будинку. Також в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_2 належать грошові кошти у розмірі 500,00 дол. США.
В частині позовних вимог ОСОБА_2 про реальний розподіл будинковолодіння суд відмовив, оскільки вони заявлені передчасно.
В частині позовних вимог ОСОБА_2 про розподіл предметів побутового вжитку суд відмовив, оскільки позивачем не доведено та не встановлено факту набуття майна, тобто джерело набуття спільних сумісних предметів побуту разом із спадкодавцем, і що це майно підлягає спадкуванню.
Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, з урахуванням всіх спадкоємців, за нею слід визнати право власності на 1/6 частку житлового будинку та грошові кошти у розмірі 500,00 дол. США.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2020 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рибницької сільської ради про визнання права власності на 2 000,00 дол. США та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Рибницької сільської ради про визнання права власності на 500,00 дол. США та в частині визнання права власності ОСОБА_2 на 500,00 дол. США скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рибницької сільської ради про визнання права власності на 2/3 частини будинковолодіння змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини будинковолодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і яке складається із: житлового будинку, загальною площею 112,6 кв. м, житловою площею 81,4 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: сходи позначені на плані літерою "а", літня кухня позначена на плані літерою "Б", сараї позначені на плані літерами "Б", "Г", вбиральня позначена на плані літерою "Д" та огорожа позначена на плані цифрами "1", "2", з яких: 1/2 - частка у спільній сумісній власності подружжя та 1/6 - частка в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1".
В решті рішення суду залишено без змін.
Постанова суду мотивована тим, що будинковолодіння побудовано в 1990 році, тобто під час перебування спадкодавця у шлюбі з ОСОБА_1, а презумпція спільності права власності подружжя на це майно, учасниками справи не спростована, враховуючи рівність часток у такому праві, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що об`єктом спадкування не є будинковолодіння в цілому, а частка у розмірі 1/2, яка належала спадкодавцю у цьому будинковолодінні. З урахуванням частки позивачки ОСОБА_1 в такому майні у розмірі 1/2, суд першої інстанції вірно визначив розмір часток позивачів в будинковолодінні та визнав за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки (1/2 як частка у спільному сумісному майні подружжя та 1/6 - частка в спадковому майні після смерті чоловіка), а за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/6 частці вказаного будинковолодіння, в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_4 .
Суд апеляційної інстанції вказував, що мотиви задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на 2/3 частини будинковолодіння у рішенні викладені вірно, проте резолютивна частина рішення не містить чіткого розмежування частки ОСОБА_1 у майні подружжя та частки у спадковому майні, тому колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення суду у цій частині та викладення абзацу другого резолютивної частини рішення у новій редакції.
Крім того, скасовуючи рішення суду в частині задоволення позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на 3 000,00 дол. США та ухвалюючи у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не доведено наявності на момент смерті у спадкодавця спірних готівкових коштів у валюті, тому суд першої інстанції дійшов не правильного висновку про можливість визнання права власності на них у порядку спадкування. Не доведено цей факт і матеріалами кримінального провадження № 1201914011000193, відомості про яке внесено до ЄРДС 12 жовтня 2019 року, адже у ньому не прийнято жодного процесуального рішення, яке б давало підстави вважати, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа спірними коштами.
Крім того, апеляційний суд вважав, що оскільки позивачкою ОСОБА_2 не доведено наявного на момент смерті ОСОБА_4 переліку, який би міг ідентифікувати речі домашнього вжитку, права власності на які вона просила суд визнати за нею у порядку спадкування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення цієї позовної вимоги, як і про відсутність підстав для задоволення вимоги про реальний поділ будинковолодіння, яка за обставин даної справи, є передчасною.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 20 травня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на 2 000,00 дол. США, в цій частині залишити в силі рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 22 вересня 2020 року.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову у вказаній частині не застосував до цих правовідносин статтю 60 СК України (щодо включення даного майна до об`єму спільного набутого майна подружжям ОСОБА_5 ) та статтю 1218 ЦК України (щодо визначення складу спадщини після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4, та включення до складу спадкового майна грошових коштів у сумі 1 500,00 дол. США, з яких позивачці належить 500,00 дол. США); не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс 18).
Крім того судом апеляційної інстанції в порушення частини першої статті 82 ЦПК України, зроблено неправильний висновок про те, що не доведено наявності на момент смерті у спадкодавця спірних готівкових коштів у валюті, при тому, що учасники справи визнали ту обставину, що позивачкою ОСОБА_1 та її покійним чоловіком ОСОБА_4 набуто за рахунок спільних сімейних заощаджень грошові кошти в сумі 3 000,00 дол. США, тому відповідно до вказаної процесуальної норми ця обставина не підлягає доказуванню. Тому однією з підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції є відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 82 ЦПК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, ті обставини, що грошові кошти набуто у результаті спільних сімейних заощаджень, підтверджуються матеріалами кримінального провадження № 1201914011000193, копія якого є в матеріалах цивільної справи.
Не дивлячись на те, що вказані обставини були встановлені судом першої інстанції, підтверджуються зібраними у справі доказами, суд апеляційної інстанції помилково в цій частині скасував рішення суду першої інстанції, та ухвалив в цій частині незаконне та необґрунтоване рішення.