Постанова
Іменем України
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 210/2728/20
провадження № 61-21125св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Криворізька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Ступак С. В. від 07 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., від 21 жовтня 2021 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Криворізької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що вона офіційно зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 19 лютого 1982 року. Вказувала, що спірний будинок був нею придбаний за усною домовленістю про купівлю-продаж з попереднім користувачем цього будинку ОСОБА_2, яка відповідно до копії зведеного оціночного акту була зазначена власником домоволодіння. ОСОБА_1 посилалася на те, що на цей час правовстановлюючі документи про право власності на вказане домоволодіння та правовстановлюючі документи про право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок, у неї відсутні. Складений лише технічний паспорт на житловий будинок та технічний звіт з топографо-геодезичних робіт по домоволодінню, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка зазначала, що вона неодноразово зверталась до виконавчого комітету Криворізької міської ради з клопотаннями про отримання у власність і користування земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 стверджувала, що відповідач протиправно здійснював відписки та не вирішив питання щодо надання земельної ділянки у відповідності до норм статей 116, 119, 121, 122, 123, 125 Земельного кодексу України.
Із урахуванням зазначеного, позивачка просила визнати протиправними дії (бездіяльність) виконавчого комітету Криворізької міської ради в частині відмови у клопотанні про отримання нею безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,1 га із земель комунальної власності по АДРЕСА_1 та зобов`язати виконавчий комітет Криворізької міської ради вирішити питання про передачу їй із земель комунальної власності безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,1 га, яка знаходиться за вищевказаною адресою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду. Позивачка не надала доказів на підтвердження права власності на будинок. Крім того суд першої інстанції зазначив, що необхідною умовою визнання судом права власності на нерухоме майно є деталізація такого об`єкту нерухомого майна (номер ділянки, кадастровий номер земельної ділянки, тощо), однак позивачкою таких доказів до суду не надано.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосуд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки право здійснювати розпорядження землями комунальної власності належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду. Позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона дійсно є власником будинку, який розташований на спірній земельній ділянці. Такі докази також не надавались позивачкою при зверненні до відповідача з клопотанням про отримання у власність і користування земельної ділянки. Окрім зазначеного, апеляційний суд зауважив, що позивачкою не було уточнено позовну заяву, а позовні вимоги були заявлені до виконавчого комітету Криворізької міської ради, а не до Криворізької міської ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявниця зазначила відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявницявказує, що суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про відмову у задоволенні її позовних вимог. Вважає, що відповідач діяв протиправно, не вирішив питання щодо надання земельної ділянки по суті у відповідності до норм статей 116, 119, 121, 122, 123, 125 ЗК України. При цьому органи місцевого самоврядування рекомендували їй звернутися до суду. Заявниця стверджує, що протиправними діями відповідача порушуються її права на отримання у власність земельної ділянки, на якій розташований належний їй будинок.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі. У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу Криворізька міська рада посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень судів першої та апеляційної інстанції. Під час розгляду справи судами належним чином досліджено наявні у матеріалах справи докази.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 19 лютого 1982 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відомостями, зазначеними у паспорті серії НОМЕР_1, виданому на ім`я позивачки.
30 грудня 2010 року за підписом начальника КП ДОР "Криворізьке БТІ" Довгаль В. В. було складено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . У технічному паспорті відомості щодо власника будинку зазначено: кор. ОСОБА_1
20 грудня 2019 року на замовлення ОСОБА_1 приватним підприємством "Глобус - ММ" було складено технічний звіт з топографо-геодезичних робіт по АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа за підписом начальника управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради Гнатковського П. П. за №10/1206-09 від 05 червня 2012 року позивачці повідомлено про те, що будівлі та споруди, побудовані без дотримання норм і правил, а також не в установленому законом порядку, вважаються самочинно збудованими об`єктами нерухомості, отже житловий будинок "А-1", сарай "Б", вбиральна "Г", літній душ "Д", літня кухня "Е" відносяться до самочинно збудованих об`єктів. У вказаному листі рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду.
Листом за підписом заступника начальника управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради Сагуйченко В. І. № 185 від 25 листопада 2014 року повідомлено ОСОБА_1, що за дорученням в. о. міського голови - секретаря міської голови Маляренка С. В. питання про набуття права власності на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) розглянуто, вказано, що вона має право за рішенням суду здійснити перехід права власності на земельну ділянку за набувальною давністю. Роз`яснено порядок оформлення правоустановчих документів.
Листом за підписом в. о. директора департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Криворізької міської ради Бризецького О. Ф. № К-2721-П від 12 березня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено, що питання передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) буде винесено на розгляд міської ради у разі встановлення правового статусу споруд, розміщених на цій земельній ділянці.
Відповідно до листа за підписом в. о. директора департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Криворізької міської ради Горбачової Л. М. № К-10639-П від 22 жовтня 2019 року, складеного за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3, останнім роз`яснено вимоги статті 344 Цивільного кодексу України та повідомлено, що після оформлення права власності на житловий будинок з метою оформлення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 необхідно звернутися: до землевпорядної організації, яка має відповідну ліцензію, для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та до адміністратора управління з питань надання адміністративних послуг виконкому міської ради в Центрі адміністративних послуг "Віза" для видачі рішення міської ради про передачу у власність, а також надати наступні документи: технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями пункту 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.