ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 904/2104/19 (910/4994/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників: АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" - Дороніна О.М. (довіреність від 22.12.2021) ; ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" - Горбач А.Н. (довіреність від 12.01.2022) ; ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" Келембет О.М. (довіреність від 29.12.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021
у справі
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз",
до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
відповідача - 2 Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
про визнання правочину недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
1. Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (відповідача-1) та Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат (відповідача-2) про визнання недійсним договору транспортування природного газу від 27.12.2019 № 1907000384/19-1206-02, укладеного між відповідачами.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021 у даній справі у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021 залишено без змін.
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що не доведено порушення певного суб`єктивного матеріального права або законного інтересу позивача внаслідок укладення між ТОВ "Оператор ГТС України" та ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" спірного договору транспортування природного газу від 27.12.2019 №1907000384/19-1206-02, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання цього договору недійсним.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного оскарження:
6.1. На даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, щодо дотримання умов приєднання замовника до газотранспортної системи.
Відзиви
7. Від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" надійшли відзиви на касаційну скаргу у яких наведено аргументи проти її задоволення.
Інші заяви
8. Від АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" надійшли відповіді на відзиви ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат".
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
10. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
11.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (Позивач) та ПАТ "ДМК" (Відповідач-2) укладено договір розподілу природного газу відповідно до заяви приєднання від 01.01.2016 №094295АХ17АР016.
11.2. 06.10.2020 на адресу АТ "Дніпропетровськгаз" надійшов лист ПАТ "ДМК" від 05.10.2020 №01/625 щодо намірів з 01 грудня перейти на постачання природного газу по "прямій трубі" з ГРС-1 ТОВ "Оператора ГТС України" та розірвати чинний договір на розподіл природного газу. Діючий вихід з ГРС-1 на мережі АТ "Дніпропетровськгаз" (газопроводи Ду 500 та Ду 600) ПАТ "ДМК" пропонує в подальшому використовувати для забезпечення субспоживачів комбінату та для забезпечення потреб ПАТ "ДМК" при проведенні ремонтно-профілактичних робіт на газопроводі Ду800.
11.3. Пізніше, 20.10.2020 своїми листами від 16.10.2020 №01/658 та №01/659 ПАТ "ДМК" повідомив Позивача про те, що з 01.12.2020 здійснює перехід на постачання природного газу по "прямій трубі" з ГРС-1 ТОВ "Оператор ГТС України" та відповідно до Кодексу ГРМ змінює заявлений обсяг річної замовленої потужності на 2021 рік по всіх точках обліку.
11.4. Листом від 23.10.2020 №490007.2-Сл-13114-1020 АТ "Дніпропетровськгаз" звернулося до Відповідача-1 та НКРЕКП та повідомило про відсутність правових та технічних підстав для переходу на постачання природного газу по "прямій трубі" з ГРС-1.
11.5. У відповідь на вказаний лист ТОВ "Оператор ГТС України" (Відповідач-1) листом від 05.11.2020 року №ТОВВИХ-20-12470 повідомило, що ПАТ "Дніпровський меткомбінат" є прямим споживачем в розумінні Кодексу ГТС, у зв`язку з чим між ТОВ "Оператор ГТС України" та ПАТ "Дніпровський меткомбінат", на виконання вимог Кодексу ГТС було укладено договір транспортування природного газу від 27.12.2019 №19070000384/19-1206-02 та технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу від 01.01.2020 №2001000156. Також між ТОВ "Оператор ГТС України" та ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" було оформлено Акт №КС-100713 від 01.01.2020 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін по ККЦ ГРС-1 м. Кам`янське.
11.6. Позивач вважає, що Договір транспортування природного газу від 27.12.2019 №19070000384/19-1206-02 (далі - Договір) не міг бути укладений, а оскільки був укладений - то підлягає визнанню недійсним.
11.7. Відповідно до висновку експертизи за результатами експертного обстеження (технічного діагностування) від 07.10.2020 №632.20.12.-20.11, виконаного ДП "Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці" щодо об`єкту - ділянка газопроводу підземного виконання від ГРС 1 м.Кам`янське (Ду800 мм) високого тиску (до 12 кгс/см2) довжиною 1,3 км - визнано можливою подальшу експлуатацію з робочим тиском 12 кгс/см2. При цьому експертами продовжено строк безпечної експлуатації до 07.10.2023.
11.8. Згідно з актом випробування на міцність газопроводу Ду 800 від КЦ до ГРС 1, складеного комісією ТОВ "Кривбасгеопроект", дефектів і пошкоджень елементів газопроводу не виявлено, що підтверджує міцність та цілісність газопроводу.
11.9. Отже, за результатами експертного дослідження, виконаного спеціалізованою установою, встановлено та підтверджено можливість експлуатації газопроводу Ду 800 від КЦ до ГРС 1.
11.10. Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
12. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
13. Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
14. В силу приписів частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
15. Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
16. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
17. Отже, законодавцем передбачена можливість визнання правочинів недійсними, якщо на цьому наполягає одна із сторін або заінтересована особа на підставах встановлених законом.
18. Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу".
19. Відповідно до визначення термінів, наведеному у статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG; приєднання - сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуг транспортування чи розподілу природного газу, які здійснюються у зв`язку з підключенням об`єкта будівництва чи існуючого об`єкта замовника до газотранспортної або газорозподільної системи.
20. Згідно з ч.ч. 1, 2 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
21. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
22. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 затверджено типовий договір транспортування природного газу.
23. Суди попередніх інстанцій встановили, що оспорюваний правочин відповідає типовому договору, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 і не суперечить йому за змістом.
24. Згідно з п.3 глави 1 розділу VI Кодексу ГТС, замовники приєднання мають право приєднатися до газотранспортної системи у випадку: відмови оператором газорозподільної системи замовнику приєднання у зв`язку з відсутністю або недостатністю вільної потужності; якщо замовник приєднання є газодобувним підприємством, який приєднує об`єкти видобутку/виробництва природного газу (біогазу); якщо замовник приєднання є оператором газорозподільної системи, межа території ліцензійної діяльності якого максимально наближена до точки приєднання; якщо тиск, необхідний для забезпечення потреб замовника, перевищує 1,2 МПа.
25. Разом з тим, абз.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що суб`єкти ринку природного газу є рівними у праві на отримання доступу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та на приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем.
26. Відповідно до абз.1 ч.2 ст.19 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи зобов`язані за зверненням суб`єкта ринку природного газу (замовника) забезпечити його приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи.
27. Наведеним нормам кореспондується положення пункту 5 глави 1 Розділу VI Кодексу ГТС, де визначено, що оператор газотранспортної системи зобов`язаний за зверненням замовника приєднання забезпечити приєднання його об`єкта будівництва (у т.ч. об`єкта, який планується збудувати на земельній ділянці, що знаходиться у власності чи користуванні замовника) або існуючого об`єкта до газотранспортної системи за умови дотримання технічних норм та стандартів безпеки та за умови виконання замовником приєднання вимог цього Кодексу та чинного законодавства України.
28. Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що безпідставні твердження позивача щодо виключного переліку умов, коли замовник приєднання має право приєднатися до газотранспортної системи, оскільки саме Закон України "Про ринок природного газу" передбачає право будь-якого суб`єкта ринку природного газу на приєднання до газотранспортної системи та встановлює відповідний обов`язок оператора газотранспортної системи забезпечити таке приєднання на недискримінаційних умовах.
29. Відповідно до пункту 9 глави 1 Розділу VI Кодексу ГТС приєднання об`єктів замовника оператором газотранспортної системи здійснюються на підставі договору на приєднання, який передбачає, зокрема: права та обов`язки сторін; строки та умови виконання приєднання; період обов`язкового виконання договору приєднання, а також умови його розірвання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору приєднання, у тому числі порушення передбачених строків виконання робіт; розмір або спосіб визначення оплати за приєднання, а також терміни внесення оплати окремими частинами (за необхідності); обсяг робіт, необхідних для виконання приєднання (технічний нагляд, підключення об`єкта замовника до газотранспортної системи, підключення, вартість стравленого газу тощо); умови одержання доступу до об`єктів, що належать суб`єкту приєднання, з метою будівництва або розширення мережі, необхідної для виконання приєднання; умови та спосіб, визначені замовником (власність (у тому числі шляхом купівлі-продажу), користування, господарське віддання, експлуатацію), передачі об`єктів газотранспортної системи оператору газотранспортної системи.
30. Системний аналіз наведених вище положень, з урахуванням визначення поняття "приєднання" наданого у статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", дає підстави для висновку, що процедура приєднання здійснюється з метою створення технічних умов для транспортування природного газу у зв`язку з підключенням об`єкту споживача до газотранспортної системи. Тобто, якщо наявне підключення об`єкта замовника до газотранспортної системи і, при цьому, існує технічна можливість для надання послуг транспортування природного газу, то приєднання є таким, що існує.
31. Суди попередніх інстанцій встановили, що у акті Дніпровського металургійного комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського від 23.10.1987 "Про приймання в експлуатацію робочою комісією закінченої реконструкції ГРС-1, яка входить в комплекс заходів комбінованої продувки конвекторів ІІ етапу будівництва ККЦ" вказано про те, що газопровід Ду 400 з`єднаний з газопроводом Ду 800.
32. Також суди попередніх інстанцій встановили ту обставину, що ТОВ "Оператор ГТС України" розпочало свою ліцензійну господарську діяльність з 01.01.2020, діючий оператор ГТС не вчиняв дій з приєднання об`єктів ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" до газотранспортної системи безпосередньо, оскільки прийняв від АТ "Укртрансгаз" майно, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, в тому стані і статусі, що існувало на момент передачі такого майна, зокрема у стані приєднання об`єктів ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" до газотранспортної системи.