ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 924/1338/19
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Чернюка Вадима Олександровича
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 924/1338/19
за позовом Державного підприємства "Славутське лісове господарство"
до Фізичної особи-підприємця Чернюка Вадима Олександровича
про стягнення 1 098 710 грн.
Представники сторін в судове засідання не з`явились, про місце, дату да час судового засідання повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Славутське лісове господарство" (далі - ДП "Славутське лісове господарство", позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чернюка Вадима Олександровича (далі - ФОП Чернюк В.О., відповідач) безпідставно отриманих коштів у розмірі 1 098 710 грн.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2020 у справі №924/1338/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021, позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 314 000 грн коштів, 16 480,65 грн витрат зі сплати судового збору, 3000 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката. В решті позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутність господарських зобов`язань між сторонами у даній справі, які б виникали з правочинів чи інших передбачених законом актів, як на час перерахунку коштів так і на час розгляду справи, свідчить про безпідставність отримання відповідачем коштів в сумі 1098710 грн та наявність підстав для їх стягнення відповідно до статті 1212 ЦК України.
Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 касаційну скаргу Державного підприємства "Славутське лісове господарство" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2020 у справі №924/1338/19 залишено без змін.
До Верховного Суду ФОП Чернюк В.О., в межах встановлених процесуальним законом строків, подано заяву про розподіл судових витрат, якою просив стягнути з ДП "Славутське лісове господарство" понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що при ухваленні постанови Верховного Суду від 26.01.2022 судом не було здійснено розподіл судових витрат.
Заперечень на заяву або клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від ДП "Славутське лісове господарство" не надходило.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом підпункту в пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Статтею 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Верховний Суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19.
Розглянувши заяву ФОП Чернюка В.О. про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Верховний Суд установив, що ФОП Чернюком В.О. на підставі договору про надання правової допомоги № 22-12/2021 від 22.12.2021, адвокату Їгіт О.І. видано ордер серія АА № 0016629 про надання правничої (правової) допомоги у Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду у справі №924/1338/19.
Згідно з актом виконаних робіт від 10.01.2022, виконавець (адвокат Їгіт О.І.) передав, а замовник (ФОП Чернюк В.О.) прийняв юридичні послуги: надання усної консультації із вивченням документів; підготовка аналітичної довідки щодо судової практики; відзив на касаційну скаргу, відповідно до договору про надання правової допомоги № 22-12/2021 від 22.12.2021. Гонорар за правову допомогу по справі №924/1338/19 становить 10000 грн, які замовник перерахував виконавцю відповідно до квитанції PDEI-E5TB-A8VS-Q1BD-V9S0 DSL від 23.12.2022. Замовник не має жодних претензій щодо якості, кількості та/або своєчасності наданої правової допомоги.
Проаналізувавши документи, які додані до заяви про ухвалення додаткового рішення в цій справі, Верховний Суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, та такий розмір витрат є обґрунтованим і відповідає критеріям співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 123, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд