ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 18/257
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
боржника - уповноважена особа акціонерів Кулій В.М.
прокурор Офісу Генерального прокурора - Штін Д.С.
ТОВ "Аукціонний центр плюс" - адвокат Корнієнко Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Господарський суд Полтавської області касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 16.12.2021(в частині відмови в задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій бездіяльності керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" Тищенко О. І. з вимогою відсторонення керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О. І. від виконання повноважень, керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" та призначення керуючим санацією керуючим санацією у справі №18/257 арбітражного керуючого Васильцова А. А. та в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про заміну кредитора)
у складі колегії суддів: Плахова О.В.- головуючого, Здоровко Л.М., Лакізи В.В.
та на ухвалу Господарського суду Полтавської області
від 03.08.2021(в частині відмови в задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій бездіяльності керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" Тищенко О. І. з вимогою відсторонення керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О. І. від виконання повноважень, керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" та призначення керуючим санацією керуючим санацією у справі №18/257 арбітражного керуючого Васильцова А. А. та в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про заміну кредитора)
у складі судді Іванко Л.А.
у справі 18/257
за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду Полтавської області знаходиться справа №18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос".
2. Ухвалою суду від 21.11.2017 введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021, зокрема, відмовлено в задоволенні скарги кредитора - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на дії (бездіяльність) керуючого санацією ПАТ "БК "Букрос" Тищенко О.І., відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про заміну кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" у справі про банкрутство ПАТ "БК "Букрос".
4. Не погодившись із прийнятою ухвалою у вказаних частинах, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулися до Східного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 у цій справі апеляційні скарги залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Рух касаційних скарг
6. 05.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс"
звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 (в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про заміну кредитора) та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 (в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про заміну кредитора) у справі № 18/257, підтвердженням чого є відбиток календарного штемпеля органу поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" у справі № 18/257 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2022.
8. 06.01.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у справі 18/257 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2022.
10. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2022 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257 залишено без руху. Надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257, зазначити в якій саме частині скаржник оскаржує судові рішення, а також зазначити підстави, на яких ним подається касаційна скарга на оскаржувані судові рішення.
11. 10.02.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії документу (копії платіжного доручення № 310 від 09.02.2022), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн. за подання касаційної скарги.
12. Ухвалами Верховного Суду від 01.02.2022 та від 14.02.2022 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., відкрито касаційні провадження у справі № 18/257 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" та за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257; об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами; призначено розгляд касаційних скарг на 22.02.2022 о 10:30 год.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.02.2022 № 29.3-02/396 у зв`язку із відпусткою судді Васьковського О.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 18/257.
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022 та протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.02.2022, справу № 18/257 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.
15. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2022 прийнято вказані касаційні скарги колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я. до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими аргументами осіб, які подали касаційні скарги.
16. Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржувані судові рішення, в частині відмови в задоволенні заяви про заміну кредитора, та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
17. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
17.1 Встановлюючи факт погашення боржником заборгованості згідно кредитного договору від 19.09.2003 № 359 у повному обсязі, суди попередніх інстанцій суперечать своїм попереднім висновкам щодо відсутності погашення вимог кредиторів. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 813/8801/14, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.03.2021 у справі № 18/257.
17.2 Посилання судів на відсутність належним чином засвідченої угоди про використання електронного цифрового підпису на договір поруки № 359ВД від 25.01.2018, відсутність виконання договору поруки шляхом списання грошових коштів з рахунків поручителя ТОВ "Аукціонний центр плюс", яке повинно оформлюватися меморіальним ордером, ненадання доказів погашення зобов`язання за договором поруки, є невірним та суперечить рішенню Господарського суду Полтавської області від 29.09.2020 у справі № 917/1881/19 та висновкам про застосування норм права у подібних правовідносинах викладеним у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/109/19, від 15.10.2019 у справі № 813/8801/14, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19.
17.3 Висновок судів попередніх інстанцій про те, що на момент укладення договору поруки та здійснення поручителем платежів забезпечені зобов`язання боржника вже були припинені шляхом їх виконання не відповідає фактичним обставинам справи. При цьому, безпідставними є посилання суду апеляційної інстанції на те, що факт погашення конкурсних вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника підтверджено кредитором АТ КБ "Приватбанк", оскільки таке підтвердження суперечить його попереднім листам.
18. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржувані судові рішення, в частині відмови в задоволенні скарги кредитора - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на дії (бездіяльність) керуючого санацією ПАТ "БК "Букрос" Тищенко О.І. та ухвалити нове рішення яким задовольнити вказану скаргу.
19. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
19.1 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що план санації у цій справі не затверджувався, звіт керуючим санацією не подавався, не було відкрито спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами, відсутня організація ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності, не виконано вимог комітету кредиторів та загальних зборів кредиторів щодо надання звіту керуючого санацією, не надано актів інвентаризації майна боржника, що свідчить про неналежне виконання керуючим санацією своїх обов`язків.
19.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що керуючим санацією неодноразово вчинялися дії на шкоду боржнику та кредиторам, зокрема, не виконувалися вимоги ухвал судів, внаслідок чого подані керуючим санацією позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги залишалися без розгляду.
20. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" в судовому засіданні 22.02.2022 підтримав касаційні скарги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
21. Уповноважена особа акціонерів боржника - Кулій В.М. в судовому засіданні 22.02.2022 заперечив проти касаційних скарг.
22. Прокурор Офісу Генерального прокурора в судовому засіданні 22.02.2022 підтримав касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та заперечив проти касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс".
Розгляд клопотань Верховним Судом
23. Від представника боржника до суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
24. Вказане клопотання мотивовано наступним.
- Згідно положень статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги про відсторонення арбітражного керуючого не можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- Вказані касаційні скарги не підлягають спільному розгляду в одному касаційному провадженні з огляду на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.
- Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не відповідає загальним вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту касаційної скарги.
25. Уповноважена особа акціонерів боржника - Кулій В.М. в судовому засіданні 22.02.2022 підтримав вказане клопотання.
26. Прокурор Офісу Генерального прокурора в судовому засіданні 22.02.2022 заперечив проти вказаного клопотання.
27. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" в судовому засіданні 22.02.2022 розгляд вказаного клопотання залишив на розсуд суду.
28. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
28.1 Справа № 18/257 про банкрутство ПАТ БК "Букрос" розглядається за положеннями Закону у редакції, що діяла у період до 19.01.2013, як така, що порушена до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).
28.2 При цьому, норми статті 8 Закону про банкрутство у вказаній редакції не містять положень щодо переліку процесуальних документів ухвалених у справі про банкрутство які підлягають або не підлягають оскарженню в касаційному порядку, на які посилається заявник у зазначеному клопотанні.
28.3 Також, помилковими є посилання заявника на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, оскільки така правова позиція суду касаційної інстанції стосувалася норм Кодексу України з процедур банкрутства, які в цьому випадку не підлягають застосуванню до справи № 18/257.
28.4 Щодо тверджень про невідповідність касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області загальним вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
28.5. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
28.6 Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
28.7 У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
28.8 Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
28.9 Враховуючи наведене, з огляду на зміст аргументів касаційної скарги, передчасними є аргументи вказаного клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки такі аргументи касаційної скарги, в цьому випадку, підлягають дослідженню під час касаційного розгляду по суті.
28.10 Окрім того, в ухвалі Верховного Суду від 14.02.2022 колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 18/257 за вказаною касаційною скаргою, з огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги та відсутність заперечень учасників справи проти відкриття касаційного провадження.
28.11 З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.
29. Також, від керуючого санацією ПАТ "БК "Букрос" Тищенко О.І. до суду надійшло клопотання про розгляд касаційних скарг без її участі, в якому остання також просить відмовити у задоволенні касаційних скарг.
30. Уповноважена особа акціонерів боржника - Кулій В.М., прокурор Офісу Генерального прокурора, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" в судовому засіданні 22.02.2022 не заперечили проти вказаного клопотання.
31. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
31.1 Ухвалами Верховного Суду від 01.02.2022 та від 14.02.2022 явка учасників справи в судове засідання 22.02.2022 не визнавалася обов`язковою.
31.2 Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
31.3 Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
31.4 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
31.5 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
31.6 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
31.7 З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати касаційні скарги за відсутності керуючого санацією ПАТ "БК "Букрос" Тищенко О.І.. Відсутність керуючого санацією ПАТ "БК "Букрос" Тищенко О.І. в цьому випадку не перешкоджає розгляду касаційних скарг та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Позиція Верховного Суду
32. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ТОВ "Аукціонний центр плюс", прокурора, уповноваженої особи акціонерів боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Аукціонний центр плюс" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області підлягає частковому задоволенню.
33. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
34. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
35. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
35.1 Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2011, зокрема, визнано грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Полтавського головного регіонального управління "ПриватБанку" у сумі 1 655 542,76 грн (1 черга), 156 326,81 грн ( 6 черга), та внесено їх до реєстру вимог кредиторів ВАТ "БК "Букрос" (т.29 а.с.106-115, а.с.143-148).
35.2 Вказаними судовими рішеннями встановлено, що заборгованість ВАТ "БК "Букрос" перед банківською установою виникла внаслідок невиконання боржником умов кредитного договору №359 ВЛ від 19.09.2003, відповідно до якого підприємство отримало кредитну лінію лімітом 1000000,00грн., за користування коштами боржник зобов`язався сплачувати 21% річних, та 42% річних у разі несвоєчасного погашення кредиту.
35.3 Звертаючись до місцевого господарського суду з відповідною заявою про заміну кредитора, ТОВ "Аукціонний центр плюс" посилалось на те, що 25.01.2018 між ТОВ "Аукціонний Центр Плюс" (надалі - поручитель) та AT КБ "Приватбанк" (надалі -кредитор) було укладено договір поруки № 359BЛ (надалі - договір поруки т.118 а.с.5-7), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання зобов`язань ПАТ "Бурова компанія "Букрос" (надалі- боржник) за кредитним договором № 359ВЛ від 19.09.2003 (пункт 1.1. договору поруки).
35.4 Відповідно до пункту 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом,винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
35.5 Згідно з пунктом 1.4. договору поруки, до поручителя, який виконав зобов`язання боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором.
35.6 Пунктом 4.1. договору поруки сторони погодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.
35.6 Як зазначав заявник - ТОВ "Аукціонний Центр Плюс", у зв`язку із невиконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором № 359ВЛ від 19.09.2003, поручителем було сплачено на користь AT КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № 359ВЛ від 19.09.2003 у розмірі 1 704 242,93 грн, що підтверджується доданими до заяви копіями платіжних доручень №1976 від 03.04.2018 на суму 154 242,93 грн, №1957 від 26.01.2018 на суму 1 000 000,00 грн, №1967 від 22.02.2018 на суму 350 000,00 грн, №1975 від 13.03.2018 на суму 200 000,00 грн (т.118 а.с.8-9).
35.7 За наведених обставин, заявник посилаючись на положення статей 554,556 Цивільного кодексу України вважав, що ним було набуто відповідне право вимоги до боржника, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення відповідної заяви про заміну кредитора AT КБ "Приватбанк" на кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс".
36. Аргументи скаржника - ТОВ "Аукціонний Центр Плюс" (пункти 17.1, 17.2, 17.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
36.1 Статтею 5 Закону про банкрутство встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
36.2 Відповідно до положень статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
36.3 Судова колегія зазначає, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення питань можливості процесуального правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
36.4 Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, являє собою перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
36.5 При цьому, згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення факту правонаступництва (у спірних відносинах - переходу відповідного права вимоги) покладається на зацікавлену сторону (у даному випадку - нового кредитора).
36.6 Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце.
36.7 Так, загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.
36.8 Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
36.9 Заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені), а суд, виходячи з положень статей 86, 233, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, має встановити дані обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів.
36.10 Вимоги кредитора мають бути чинними на момент розгляду заяви кредитора судом, інакше їх визнання може перешкодити визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів іншої особи, яка набула прав вимоги первісного кредитора або обліку в реєстрі вимог, які припинили своє існування.
36.11 Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.12.2020 у справі № 905/1084/16.
36.12 Крім того, для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
36.13 Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 10.02.2021 у справі №6/1-10.
36.14 Вказане є свідченням того, що при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про процесуальне правонаступництво потрібно досліджувати додані до вказаної заяви докази та встановлювати фактичні обставини, що стосуються правонаступництва.
36.15 Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
36.16 Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
36.17 Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
36.18 Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
36.19 Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
36.20 Частиною першою статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
36.21 Відповідно до частин першої, другої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
36.22 Згідно з частинами першою, другою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
36.23 Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
36.24 Відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
36.25 Виходячи зі змісту статей 526, 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
36.26 Як було зазначено вище, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2011, зокрема, визнано грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Полтавського головного регіонального управління "ПриватБанку" у сумі 1 655 542,76 грн (1 черга), 156 326,81 грн (6 черга), та внесено їх до реєстру вимог кредиторів ВАТ БК "Букрос" (т.29 а.с.106-115, а.с.143-148).
36.27 Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріалами справи також підтверджується, що зобов`язання ПАТ "БК "Букрос" перед ПАТ КБ "Приватбанк", були припинені шляхом їх виконання, що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами платіжних доручень від 28.07.2016 №139 на суму 1 655 542,76 грн, платник Компанія Букрос, призначення платежу згідно рішення господарського суду у справі № 18/257 (т. 60 а.с.25); від 07.02.2017 №4 на суму 156 326,81 грн, платник ОСОБА_1, призначення платежу згідно рішення господарського суду у справі № 18/257 перша черга (т. 60 а.с. 112).
36.28 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що факт погашення грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника визнаних постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 також підтверджено безпосередньо самим кредитором АТ КБ "Приватбанк" в запереченнях на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про заміну кредитора у даній справі, поданих до господарського суду Полтавської області 15.06.2021 (т.118 а.с.132).
36.29 За наведених обставин, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що зобов`язання ПАТ "БК "Букрос" перед АТ КБ "Приватбанк", були припинені шляхом їх виконання ще у 2017, що свідчить про те, що ТОВ "Аукціонний центр плюс", уклавши 25.01.2018 з AT КБ "ПриватБанк" договір поруки № 359BЛ не отримало права вимоги за припиненим зобов`язанням, а отже не набуло правоздатності АТ КБ "Приватбанк", як кредитора у даній справі.
36.30 Щодо посилань скаржника на рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2020 у справі № 917/1881/19, в якому судом було надано висновок щодо неналежності платіжних доручень від 28.07.2016 №139 на суму 1 655 542,76 грн, та від 07.02.2017 №4 на суму 156 326,81 грн в якості доказів на підтвердження сплати конкурсної заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк", судова колегія враховує, що відповідно до частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді в позовному провадженні іншої справи № 917/1881/19 з іншим предметом позову не є обов`язковою для господарського суду при розгляді справи № 18/257 про банкрутство боржника.
36.31 З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про заміну кредитора у справі (вх.№ 5955 від 01.06.2021).
36.32 Суд зазначає, що висновки у наведених скаржником постановах які зазначені у вказаних пунктах постанови, не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема щодо факту погашення грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника, що також підтверджено безпосередньо самим кредитором АТ КБ "Приватбанк" в запереченнях на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс" про заміну кредитора у даній справі.
36.33 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
36.34 Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
36.35 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
36.36 Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
36.37 З огляду на викладене, вказані аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
37. Щодо аргументів скаржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (пункти 19.1, 19.2 постанови) колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає наступне.
38. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення (в частині відмови в задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій бездіяльності керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" Тищенко О. І. з вимогою відсторонення керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О. І. від виконання повноважень, керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" та призначення керуючим санацією керуючим санацією у справі № 18/257 арбітражного керуючого Васильцова А. А.) суди попередніх інстанцій виходили зокрема з наступного:
- керуючим санацією арбітражним керуючим Тищенко О.І. у відповідності до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, було проведено інвентаризацію майна боржника, що підтверджується інвентаризаційними описами необоротних активів №2 від 01.02.2019 (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), №3 від 01.02.2019 (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), №4 від 01.02.2019 (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), №5 від 01.02.2019 (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), №6 від 01.02.2019 (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), №7 від 01.02.2019 (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), №8 від 01.02.2019 (свердловини на позабалансовому рахунку), акт про результати інвентаризації довгострокових фінансових інвестицій від 01.02.2019 (т.74 а.с.223-246);
- додатково, керуючим санацією арбітражним керуючим Тищенко О.І. в листопаді 2020 року (після отримання матеріалів інвентаризації за 2013 - 2017 роки та аудиторських висновків від голови наглядової ради боржника - Кулія В.М.) було встановлений перелік нестачі активів, що підтверджується відповідними інвентаризаційними описами (т.120 а.с.21-123);
- крім того, керуючим санацією арбітражним керуючим Тищенко О.І. складено звіт за результатами проведення аналізу фінансово - господарської діяльності ПАТ БК "Букрос" за 2002-2018 (т.75 а.с.1-299);
- наявними в матеріалах справи доказами також підтверджується, що керуючим санацією боржника арбітражним керуючим Тищенко О.І. здійснювалось звітування до суду про хід процедури санації, що підтверджується звітами наданими до матеріалів справи.
39. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
40. Нормами статті 1 Закону про банкрутство визначено, що санацією є система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово - господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. Керуючий санацією - це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника.
41. Відповідно до частин першої, шостої статті 17, частини першої статті 18 Закону про банкрутство санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців, який за клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено; керуючий санацією зобов`язаний розробити та подати для схвалення зборами кредиторів план санації боржника. Керуючий санацією зобов`язаний протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
42. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов`язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.
43. Частиною одинадцятою статті 3-1 Закону про банкрутство передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов`язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
44. За правилами частини восьмої статті 17 Закону про банкрутство керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, зокрема, на підставі рішення комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків. При цьому комітет кредиторів повинен запропонувати кандидатуру іншого керуючого санацією, про що виноситься ухвала господарського суду.
45. Водночас, виходячи з загальних положень частини одинадцятої статті 3-1 Закону про банкрутство безпосередньо господарський суд вправі усунути арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов`язків на випадок їх невиконання або неналежне виконання.
46. Згідно частини п`ятої статті 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий зобов`язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.
47. При реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів (частина шоста статті 3-1 Закону про банкрутство).
48. Частиною шостою статті 17 Закону про банкрутство встановлено, що керуючий санацією зобов`язаний: прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами; розробити та подати для схвалення зборами кредиторів план санації боржника; організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності; здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; від імені боржника заявляти позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність; розглядати вимоги кредиторів щодо зобов`язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів, зазначених в абзаці сьомому цієї частини; звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації; повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали державний орган з питань банкрутства про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов`язків; забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражний керуючий Тищенко О.І. призначена керуючим санацією у справі №18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018.
50. Разом з тим, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень у вказаній частині, належним чином не дослідили обставини щодо наявності чи відсутності поданого та затвердженого плану санації, не дослідили за який період виконання своїх повноважень керуючим санацією здійснювалось звітування про хід процедури санації, не досліджено відповідність усіх дій керуючого санацією приписам частини шостої статті 3-1 Закону про банкрутство.
51. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
52. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
53. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
54. Наведеного судами попередніх інстанцій враховано не було.
55. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
56. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції (в частині відмови в задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій бездіяльності керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" Тищенко О. І. з вимогою відсторонення керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О. І. від виконання повноважень, керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" та призначення керуючим санацією керуючим санацією у справі № 18/257 арбітражного керуючого Васильцова А. А.) таким вимогам закону не відповідають.
57. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
58. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови у вказаній частині не були дотримані.
59. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що аргументи скаржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження, оскільки судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального права - статті 86 Господарського процесуального кодексу України та невірно застосовано норми матеріального права - 3-1 Закону про банкрутство, а тому ухвалу суду першої інстанції від 03.08.2021 та постанову суду апеляційної інстанції від 16.12.2021 (в частині відмови в задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій бездіяльності керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" Тищенко О. І. з вимогою відсторонення керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О. І. від виконання повноважень, керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" та призначення керуючим санацією керуючим санацією у справі № 18/257 арбітражного керуючого Васильцова А. А.) слід скасувати, а справу № 18/257 у скасованій частині слід направити до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд.
60. При цьому, скаржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у своїй касаційній скарзі, зокрема, просив ухвалити нове рішення яким задовольнити скаргу на дії (бездіяльність) керуючого санацією ПАТ "БК "Букрос" Тищенко О.І.
61. Разом з тим, з огляду на викладене та на необхідність дослідження доказів і встановлення фактичних обставин у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення вказаної касаційної скарги.
62. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
63. При новому розгляді суду необхідно належним чином, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
64. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 18/257 підлягають скасуванню (в частині відмови в задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій бездіяльності керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" Тищенко О. І. з вимогою відсторонення керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О. І. від виконання повноважень, керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" та призначення керуючим санацією керуючим санацією у справі № 18/257 арбітражного керуючого Васильцова А. А.), а справа у скасованій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,