ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 826/27444/15
адміністративне провадження № К/9901/18652/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №826/27444/15
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Парінова А.Б.),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 18 грудня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просили:
- визнати неправомірними дії працівників Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10.12.2015 щодо демонтажу гаражу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- скасувати припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.10.2015 № 1513880 та доручення Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.12.2015 №477/12-15.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення встановленого порядку демонтував його власність без попередження та повідомлення.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Визнано дії працівників Комунального підприємства Київблагоустрій щодо проведення 10.12.2015 року демонтажу гаражу за адресою АДРЕСА_1 протиправними.
Скасовано припис Комунального підприємства Київблагоустрій від 29.10.2015 р. № 1513880 та доручення Комунального підприємства Київблагоустрій від 04.12.2015 р. № 477/12-15 щодо демонтажу гаражу за адресою АДРЕСА_1 .
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідачем не дотримано порядок демонтажу малих архітектурних форм, який закріплений Правилами благоустрою міста Києва, зокрема гаражу по АДРЕСА_1 , що належить позивачам на праві власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову відмовити повністю.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваний припис не встановлює факту самовільного розміщення гаражу, а складається інспектором на виконання його обов`язків для з`ясування наявності чи відсутності документів дозвільного характеру.
Касатор стверджує, що припис відповідача не є рішенням про демонтаж гаражу, внаслідок чого висновки судів про його протиправність є помилковим.
Відповідач також зазначив, що він не може давати оцінку наявності чи відсутності у особи документів дозвільного характеру. Такі повноваження делеговані Київською міською радою третій особі у справі, якою й приймалось спірне доручення про демонтаж.
7. Верховний Суд ухвалою від 11 липня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. Позивачі відзиву на касаційну скаргу не надавали.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 721619280000, збірно-розбірного гаражу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право на спадщину за законом.
10. Відповідно до технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації від 16.06.2013, гараж фактично знаходиться на схилі АДРЕСА_2 біля існуючих гаражів ГБК «Явір», розташованого за адресою АДРЕСА_2 та напроти гаражів ГБК «Обгарбуд», розташованого за адресою АДРЕСА_3, площею 20.6 кв.м.
11. 10.12.2015 працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» на підставі доручення № 477/12-15 від 04.12.2015 та припису № 1513880 від 29.10.2015 відповідача проведено демонтаж гаражу по АДРЕСА_2 біля КБК «Явір», що підтверджено актом відповідача від 10.12.2015 № б/н.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
15. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
16. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
17. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України від 06.09.2005 року № 2807-ІV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-ІV), норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Частиною першою статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Відповідно до частин першої, третьої статті 34, пункту 2 частини першої статті 10, частини першої статті 40 Закону № 2807-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Затвердження правил благоустрою територій населених пунктів належить до повноважень сільських, селищних і міських рад.
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, якими визначено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста Києва, та які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (далі - Правила).
Відповідно до п. 13.1.1 Правил розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За приписами пункту 13.2.3. Правил благоустрою міста Києва самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.