ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа №826/1754/18
адміністративне провадження № К/9901/6715/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів Мороз Л.Л., Рибачук А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року (головуючий суддя Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року (колегія суддів у складі: Бужак Н. П., Костюк Л.О., Мельничука В.П.) у справі за позовом Релігійної громади Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Релігійна громада Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі міста Києва від 20.10.2014 за №419/14/12-3/009-14 Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.05.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач порушив права та законні інтереси Релігійної громади Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва, що закріплені в ч. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на отримання містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, позов задоволено повністю.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу, окрім іншого, обґрунтовано тим, що судами не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідач уповноважений на скасування рішень, прийнятих з порушенням містобудівного законодавства, а також не враховано того факту, що містобудівні умови грубо суперечать як законодавству, так і Генеральному плану м. Києва.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як установлено судами попередніх інстанцій, посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим В.В., відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції №762 від 22.05.2017 та на підставі довідки про результати документальної перевірки від 17.05.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Вказаною перевіркою встановлено, що замовнику будівництва - Релігійній громаді Української Православної парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі міста Києва надані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 20.10.2014 №419/14/12-3/009-14 на об`єкт будівництва: «Будівництво храму за адресою: вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва».
В пункті 7 загальних даних (цільове призначення земельної ділянки) містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки зазначається: для будівництва храму, а в пункті 9 (функціональне призначення земельної ділянки) зазначається: територія багатоповерхової житлової забудови - відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.
Позаплановою перевіркою встановлено, що зазначені містобудівні умови та обмеження не відповідають намірам забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абз. 2 п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 за №109.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 29.05.2017.
Також, за результатами перевірки видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.05.2017 з вимогою усунути причини та умови, що стали підставою для вчинення виявлених порушень у термін до 29.06.2017.
Крім того, 29.05.2017 рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова В.В. скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва від 20.10.2014 № 419/14/12-3/009-14 (для будівництва храму).
Позивач, вважаючи вищезазначене рішенням відповідача протиправним та таким, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що відповідач скасовуючи містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки діяв не у відповідності до вимог чинного, на момент проведення перевірки, законодавства, а також з того, що будівництво храму не суперечить Генеральному плану м. Києва.
Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про архітектурну діяльність», «Про благоустрій населених пунктів», а також Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698.
Відповідно до положень статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:
1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;
2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;
3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;
4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:
1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;
3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;
4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;
5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;
6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Отже, вказаним Законом передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб`єктами та об`єктами перевірки.
Зокрема, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб`єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у той час, як нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури.
Як установлено судами, посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), тобто фактично здійснено захід державного архітектурно-будівельного нагляду.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є:
1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;