ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 500/2782/19
провадження № К/9901/14741/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов в частині окремих пунктів їх додатків, за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у складі судді Чепенюк О.В. від 03 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Запотічного І.І., Бруновської Н.В., Довгої О.І. від 29 березня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
1. Видом діяльності позивача є виробництво електроенергії. Позивачем введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по з номінальною потужністю 2000 кВт. Відповідачем прийняті постанови, якими позивачу встановлено зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт.
2. Уважаючи, що постанови відповідача в частині, що стосуються встановлення «зеленого» тарифу позивачу протиправними, оскільки «зелений» тариф позивачу має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, так як електрична потужність вітрогенераторних установок вища ніж 2000 кВт, та зазначаючи, що законодавець нечітко визначив коефіцієнт «зеленого» тарифу для вітроелектростанції потужністю 2000 кВт, позивач звернувся до суду з позовом.
3. Відповідач заперечуючи проти позову, вказує на те, що встановивши коефіцієнт 1,26 діяв правомірно. Також вказує, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123 одноразово до 31 січня 2030 року, яка позивачем не оскаржена.
4. Зважаючи на предмет, підстави та доводи учасників справи, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) до якої категорії об`єктів електроенергетики необхідно віднести вітроелектростанцію, яка складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю на рівні 2000 кВт, до категорії - від 600 кВт, але не більше 2000 кВт чи до категорії - від 2000 кВт та більше; 2) на який період встановлено «зелений» тариф позивачу: одноразово, який діє до 01 січня 2030 року чи на кожний квартал?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
5. ТОВ «Біоенергопродукт» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240 в частині пункту 364 додатка до постанови від 27 червня 2019 року № 1240;
- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 24 вересня 2019 року № 1991 в частині пункту 440 додатка до постанови від 24 вересня 2019 року №1991.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, позовні вимоги ТОВ «Біоенергопродукт» було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 364 додатку до постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240.
Визнано протиправним та скасовано пункт 440 додатку до постанови НКРЕКП від 24 вересня 2019 року № 1991.
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12 жовтня 2020 року № 10287/20-39, яка була призначена ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року в межах розгляду справи № 500/2782/19, показник 2000 кВт включається до вислову «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» та до вислову «від 2000 кВт та більше», які вжиті у статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії». З огляду на зазначене, суд, оцінюючи висновок експерта на рівні з іншими доказами, дійшов до переконання, що у спірному випадку положення частини двадцять другої статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», які містять вислови «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» і «від 2000 кВт та більше», в обох випадках включають вітроустановки одиничною встановленою потужністю 2000 кВт. Лексичний і семантичний аналіз наведених норм свідчить про те, що структура висловів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» і «від 2000 кВт та більше», допускає множинне її тлумачення.
8. З урахуванням частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та із покликанням на висновки Європейського суду з прав людини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто, із застосуванням вищого коефіцієнту «зеленого» тарифу 1,89, а не 1,26.
9. Відповідач у спірній ситуації віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача, тобто діяв протиправно, нерозсудливо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, та ухвалити нову постанову, якою відмовити ТОВ «Біоенергопродукт» у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Біоенергопродукт» здійснює такий вид діяльності як виробництво електроенергії.
12. 20 червня 2018 року ТОВ «Біоенергопродукт» було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанка, 57 у с. Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга) з номінальною потужністю 2000 кВт.
13. На підставі поданих позивачем документів, у тому числі тих, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, встановлених на турбінах Enercon Е-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанська, 57 у с. Куряни Бережанського району Тернопільської обл., відповідачем НКРЕКП визначено номінальну активну електричну потужність вітрогенераторних установок ТОВ «Біоенергопродукт» на рівні 2000 кВт.
14. 27 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 1240 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», пунктом 364 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) в розмірі 202,78 коп без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року включно.
15. 24 вересня 2019 року НКРЕКП прийняла постанову № 1991 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», пунктом 440 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) в розмірі 187,23 коп без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року включно.
16. Уважаючи, що постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240 та від 24 вересня 2019 року № 1991 в частині пунктів 364 та 440, відповідно, є протиправними, оскільки «зелений» тариф ТОВ «Біоенергопродукт» має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, а не 1,26, так як електрична потужність вітрогенераторних установок ТОВ «Біоенергопродукт» вища ніж 2000 кВт, тому підлягає застосуванню більший коефіцієнт; законодавець нечітко визначив коефіцієнт «зеленого» тарифу для вітроелектростанції потужністю 2000 кВт, оскільки такий показник включається у значення вислову «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» (коефіцієнт 1,26) та вислову «від 2000 кВт та більше» (коефіцієнт 1,89), ТОВ «Біоенергопродукт» звернулось до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» у подібних правовідносинах.
18. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при застосуванні статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» не було враховано, що процедура встановлення «зеленого» тарифу передбачена окремим нормативно-правовим актом - Порядком встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817. Відповідно до цього порядку, встановлення «зеленого» тарифу як можливості мати спеціальний тариф (тобто встановлення фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з визначенням відповідного коефіцієнту до 01 січня 2030 року) та встановлення «зеленого» тарифу на відповідний квартал (тобто перерахунок встановленого фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з євро в гривню) є різними процедурами.
19. НКРЕКП вказує на те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123 одноразово до 31 січня 2030 року та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розі «зеленого» тарифу), і ця постанова позивачем не оскаржувалась.
20. Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», що полягає у помилковому ототожненні встановлення «зеленого» тарифу як спеціального тарифу (тобто встановлення фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з визначенням відповідного коефіцієнту до 01 січня 2030 року) та встановлення «зеленого» тарифу на відповідний квартал (тобто перерахунок встановленого фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з євро в гривню).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
21. Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України «Про альтернативні джерела енергії».
22. Відповідно до абзацу п`ятнадцятого статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
23. Згідно із статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «Зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії.
«Зелений» тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.
Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується «зелений» тариф, визначений:
- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт - на рівні 1,26;
- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше - на рівні 1,89.
Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.
Для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.