1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2022 року

Київ

справа № 280/5009/18

провадження № К/9901/30793/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Розівської дослідної станції державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Сіпака А.В. від 15 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Божко Л.А., Баранник Н.П., Прокопчук Т.С. від 24 липня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

1. Відповідачем проведено перевірку позивача, у ході якого було виявлено, що позивачем допущено 3-х працівників до роботи без оформлення трудових договорів. За результатами розгляду справи на позивача накладено штраф за порушення вимог статті 24 КЗпП України. Уважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

2. Для правильного вирішення справи, Суду слід відповісти на такі ключові питання: 1) чим відрізняються цивільно-правові відносини від трудових?; 2) чи підпадають під ознаки цивільно-правових відносини, які виникли між позивачем та трьома працівниками, з якими було укладено цивільно-правові договори?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

3. Розівська дослідна станція державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, у якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1684/577/АВ/П/ПТ/ТД - ФС від 25 вересня 2018 року у розмірі 335 070,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року, позовні вимоги Розівської дослідної станції державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України було задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП 1684/577/АВ/П/ПТ/ТД - ФС від 25 вересня 2018 року про накладення на Розівську дослідну станцію державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України штрафу в розмірі 335 070,00 грн.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що за своїм змістом укладені між Розівською дослідною станцією державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України та фізичними особами договори мають ознаки цивільно-правових, що свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваної постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року та ухвалите рішення, яким позовні вимоги Розівської дослідної станції державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України залишити без розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 31 серпня 2018 року по 04 вересня 2018 року посадовою особою Головного управління Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування Головне управління Держпраці у Запорізькій області, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП1684/577/АВ від 04 вересня 2018 року, де зазначено, що протягом 2017 року фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допущено до роботи без укладання трудового договору, що є порушенням статті 24 Кодексу законів про працю України.

8. Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП1684/577/АВ/П від 17 вересня 2018 року, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення до 17 жовтня 2018 року.

9. Також, Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області 25 вересня 2018 року ухвалено постанову № ЗП1684/577/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на позивача, на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) накладено штраф у розмірі 335070,00 грн.

10. Уважаючи постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1684/577/АВ/П/ПТ/ТД - ФС від 25 вересня 2018 року у розмірі 335070,00 грн протиправною, Розівська дослідна станція державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Доводи касаційної скарги Головного управління Держпраці у Запорізькій області зводяться до того, що сторони по-різному тлумачать положення законодавства про працю в частині визнання договору або цивільно-правовим, або трудовим.

12. Скаржник зазначає, що правовідносини між Розівською дослідною станцією державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають ознаки, притаманні трудовим відносинам, про що свідчить систематичність виплати винагороди вказаним особам та виконання ними трудових функцій, притаманних професіям, які містяться у Національному класифікаторі України «Класифікатор професій ДК 003:2010».

13. Розівською дослідною станцією державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України подано відзив на касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року, у якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

14. Визначення поняття трудового договору міститься у частині першій статті 21 Кодексу законів про працю України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

15. Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

16. Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

17. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

18. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

19. Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.

20. Згідно із статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

21. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

22. Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

23. Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також усі ті умови, стосовно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з урахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

24. Згідно із частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

25. За змістом статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

26. Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

27. Характерними ознаками трудових відносин є:

систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327;

обов`язок роботодавця надати робоче місце;

дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

28. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

29. Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

30. Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

31. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

32. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

33. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 804/6962/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 0540/5987/18-а та від 13 квітня 2021 року у справі № 620/4113/18.


................
Перейти до повного тексту