ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 826/10178/16
адміністративне провадження № К/9901/55918/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Індивідуал» (далі - ПП «Індивідуал») на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2018 року у складі колегії суддів: Кузьменка В.В. (головуючий), суддів: Бабенка К.А., Степанюка А.Г. у справі за позовом ПП «Індивідуал» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київреклама», Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №219 від 24 червня 2016 року «Про демонтаж рекламних засобів» в частині пунктів 210, 230, 233, 234, 244 додатку 1 до наказу;
1.2 - стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ПП «Індивідуал» збитки у розмірі 310 860,28 грн.
2. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 13 лютого 2018 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №219 від 24 червня 2016 року «Про демонтаж рекламних засобів» в частині пунктів 210, 230, 233, 234, 244 додатку 1 до наказу.
Стягнув з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) на користь ПП «Індивідуал» (01034, м.Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 40, кв. 11, код ЄДРПОУ 33696193) збитки у розмірі 207 490,08 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовив.
2.1 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач протягом 10 робочих днів повинен був розглянути заяви позивача та прийняти рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету, проте, як свідчать матеріали справи, відповідач, у визначений законодавством строк, відповідного рішення за результатами розгляду заяв позивача не прийняв. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість здійснювати позивачем у спірних правовідносинах діяльність без отримання дозволу на розміщення реклами на підставі частини 6 статті 4-1 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-ІV) за принципом мовчазної згоди.
2.2 Також цей суд встановив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року по справі №826/6424/16 за позовом ПП «Індивідуал» до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа - Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та скасування Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №508 від 6 липня 2016 року "Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами" у частині пунктів №259 - №262; зобов`язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийняти відповідне рішення про надання ПП "Індивідуал" дозволів на розміщення зовнішньої реклами з урахуванням принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за наступними адресами: 01025-000206582-111 від 5 квітня 2016 року - м. Київ, Шевченківський р-н проспект Перемоги, 66; 01025-000206585-111 від 5 квітня 2016 року - м. Київ, Шевченківський р-н. вул. Глибочицька, 28; 01025-000206576-111 від 5 квітня 2016 року - м. Київ, Шевченківський р-н. вул. О. Довженка, 10; 01025-000206583-111 від 5 квітня 2016 року - м. Київ, Солом`янський р-н, вул. Сурикова, 6; 01025-000206586-111 від 5 квітня 2016 року - м. Київ, Солом`янський р-н, вул. Борщагівська, 250 м від пров. Політехнічний (розподілювач) скасовано Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №508 від 6 липня 2016 року "Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами" у частині пунктів №259 - №262. Цим же рішенням визнано протиправною відмову у ненаданні дозволів на розміщення об`єктів реклами, які знаходяться за адресою: Шевченківський район просп. Перемоги, 66 (пункт 244 наказу); Шевченківський район вул. Глибочицька, 28 (пункт 233 наказу); Шевченківський район вул. О. Довженка, 10 (пункт 234 наказу); Солом`янський район вул. Сурикова, 6 (пункт 230 наказу); Солом`янський район, вул. Борщагівська від пров. Політехнічний (розподілювач) (пункт 210 наказу).
2.3 Тому суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність оскарженого рішення відповідача про демонтаж рекламних засобів.
3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 червня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року скасував в частині задоволення позовних вимог та прийняв нове в цій частині, яким у задоволені позову ПП «Індивідуал» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київреклама», Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №219 від 24 червня 2016 року «Про демонтаж рекламних засобів» в частині пунктів 210, 230, 233, 234, 244 додатку 1 до наказу та стягнення збитків у розмірі 207 490,08 грн - відмовив.
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року залишив без змін.
3.1 Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що документи, які подав заявник для отримання дозволу на розміщення рекламних засобів, не відповідали вимогам Порядку розміщення реклами в міст Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №37/6253, а тому позивачу був наданий час для приведення дозвільної документації у відповідність законодавству. Враховуючи, що позивач впродовж встановленого проміжку часу не скористався своїм правом та не привів у відповідність вимогам законодавства документацію, Київською міською радою за поданням Департаменту містобудування та архітектури було правомірно прийнято розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 липня 2016 року №549 «Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами».
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ №219 від 24 червня 2016 року «Про демонтаж рекламних засобів» відповідно до якого Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» необхідно провести до 26 серпня 2016 року демонтаж 244 одиниць рекламних засобів, зокрема, і 5- ти рекламних конструкцій (щит, що стоїть окремо) позивача за наступними адресами у місті Києві:
- Шевченківський район просп. Перемоги, 66 (пункт 244 наказу);
- Шевченківський район вул. Глибочицька, 28 (пункт 233 наказу);
- Шевченківський район вул. О. Довженка, 10 (пункт 234 наказу);
- Солом`янський район вул. Сурикова, 6 (пункт 230 наказу);
- Солом`янський район, вул. Борщагівська, 250 м від пров. Політехнічний (розподілювач) (пункт 210 наказу).
4.2 Відповідно до наказу, рекламні засоби позивача підлягають демонтажу на підставі пунктів 17.2 «в» «б» Порядку розміщення реклами у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №37/6253.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2018 року. Просить оскаржене рішення скасувати і залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року.
5.1 Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права. Зокрема, він вказує на те, що суд апеляційної інстанції під час перегляду справи до спірних правовідносин не застосував норми пункту 10 частини першої статті 1 та частини шостої статті 4-1 Закону України від 6 вересня 2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-ІV), хоч підстави для цього встановлені судом першої інстанції і не спростовані судом апеляційної інстанції.
5.2 Також скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки цим судом не враховано під час прийняття оскарженої постанови встановлені судовими рішеннями у справі №826/6424/16 обставини.
6. Третьою особою - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київреклама» подано відзив на касаційну скаргу. Особа, яка подала відзив, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2018 року без змін з мотивів правильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та відсутності порушення норм процесуального права.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно частин першої-третьої статті 242 КАС України, дія якої поширюється і на судові рішення суду апеляційної інстанції з огляду на вимоги частини першої статті 321 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9. Оскаржене рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає, оскільки судом не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
10. Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України №2806-IV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 якого принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
11. Частиною шостою статті 4-1 цього Закону встановлено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.
12. Саме на необхідності застосувати до спірних правовідносин вказані норми права наполягав позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Суд першої інстанції також надавав оцінку спірним правовідносинам через застосування зазначених норм права. З цього приводу сторонами надавались докази і досліджувались судом першої інстанції. На їх підставі суд першої інстанції встановив обставини, які підтверджували відповідність дій позивача зазначеним нормам права.
13. Згідно частин першої - третьої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.