ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 815/7523/16
адміністративне провадження № К/9901/42544/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Одеського обласного інституту удосконалення вчителів
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 (суддя Стефанов С.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 (колегія у складі суддів Лук`янчук О.В., Градовського Ю.М., Кравченка К.В.)
у справі № 815/7523/16
за позовом Одеського обласного інституту удосконалення вчителів
до Центрального об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.12.2016 Одеський обласний інститут удосконалення вчителів звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (правонаступник - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 19.12.2016 № 356.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. 21.03.2018 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси замінено його правонаступником - Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Одеський обласний інститут удосконалення вчителів знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 30.06.1995 за № Ж 4062.
8. У період з 14.11.2016 по 25.11.2016 відповідачем було проведено перевірку Одеського обласного інститут вдосконалення вчителів з питань достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб, за наслідками якої був складений акт від 25.11.2016 №262.
9. На підставі зазначеного акту УПФ України в Приморському районі м. Одеси було прийнято Рішення №356 від 19.12.2016 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасних та не сплачених страхових внесків, згідно з яким на підставі п. 4, ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на момент вчинення порушення) застосовано до Одеського обласного інституту удосконалення вчителів фінансові санкції в розмірі 251 777,15 гривень.
10. Вважаючи вищезазначене рішення відповідача таким, що не відповідає чинному законодавству, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що нарахування штрафних санкцій Інституту здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.
12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що законодавець передбачив право органів Пенсійного фонду України застосовувати фінансові санкцій за порушення строків сплати страхових внесків, які мали місце до 01.01.2011, на підставі законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 2464-VI. Тому оспорюване позивачем рішення Управління ПФ України є правомірним.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі позивач зазначає про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки на час винесення відповідачем оскаржуваного рішення про застосування санкцій у розмірі 251 777,15 гр, в Інституту відсутня заборгованість перед Управлінням зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за кожний місяць застосування штрафних санкцій. Відповідачем не складено рішення в порядку та за формою, що передбачено п. 9.3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальником та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Порушено порядок складання акту від 25.11.2016 № 262. У зв`язку з наявністю письмових доказів, які підтверджують факти протиправного донарахування відповідачем сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, відсутнє порушення п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
15. Також, позивач посилається на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 07.05.2012 у справі № 21-300а12, від 10.12.2013 у справі № 21-448а13, згідно яких п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не дає підстав відповідачу для визначення суми штрафних санкцій наростаючим підсумком у випадку, коли попередньо борг зі сплати страхових внесків не був визначений.
16. Спірна штрафна санкція розраховувалась, враховуючи кількість місяців, починаючи з відповідного місяця 2010 року та закінчуючи листопадом 2016 року, у зв`язку з чим сума штрафу перевищує визначені в акті перевірки суми недоплати майже в чотири рази.