ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 420/6878/18
адміністративне провадження № К/9901/36079/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у ппопереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/6878/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ Нацполіції) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2019, ухвалене у складі головуючого судді Вовченко О.А.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кравченка К.В., суддів Вербицької Н.В., Запорожана Д.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції щодо неприйняття висновку про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (далі - ОВС);
зобов`язати ГУ Нацполіції виплатити йому грошову допомогу у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв`язку отриманням захворювання під час проходження служби в ОВС, надавши для цього всі необхідні документи, однак відповідачем було неправомірно відмовлено в задоволенні такої заяви.
2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23.07.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 20.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Верховний Суд ухвалою від 26.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 №564/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, на підставі ухвали Верховного Суду від 30.03.2021 про самовідвід судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
6. Протоколом розподілу справи від 31.03.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
7. Ухвалою судді Верховного Суду від 31.03.2021 прийнято зазначену справу до свого провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається, суди встановили, що наказом начальника ГУ Нацполіції від 31.05.2017 №958о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) (через хворобу).
Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №312587 позивачу 06.12.2017 встановлена ІІ група інвалідності, причиною якої є захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС.
18.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою (рапортом), у якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з тим, що він отримав захворювання під час служби в ОВС.
Письмова відповідь на вказану заяву позивачу не надавалась.
12.11.2018 ОСОБА_1 подав начальнику ГУ Нацполіції заяву (рапорт) про виплату йому одноразової грошової допомоги, яка зареєстрована 12.11.2018 за №11299.
21.11.2018 відповідачем складено висновок «Про призначення одноразової грошової допомоги», згідно із яким позивачу відмовлено у призначенні такої допомоги.
Листом від 22.11.2018 №14/1-220 відповідач з посиланням на пункт 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII (в редакції, яка діяла на той час) повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, оскільки з моменту його звільнення з поліції (31.05.2017) до дати встановлення інвалідності (06.12.2017) минуло більше шести місяців. З зазначеним листом повернуті позивачу документи подані ним для отримання одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки позивача було звільнено зі служби вже під час дії та відповідно до Закону № 580-VIII, то відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 цього закону виплата позивачу одноразової грошової допомоги була б можлива у разі встановлення позивачу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби, протягом шести місяців з дня його звільнення, однак інвалідність позивачу була встановлена 06.12.2017, тобто більше ніж через півроку з моменту звільнення (31.05.2017).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтував тим, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає навіть у випадку отримання інвалідності поза межами шестимісячного строку після звільнення. При цьому за правилами частини шостої статті 100 Закону № 580-VIII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України [далі - КАС України; в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX )], колегія суддів виходить із такого.