ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 400/3468/20
адміністративне провадження № К/9901/36175/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 400/3468/20
за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, про відшкодування майнової шкоди,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2020, постановлену суддею Лебедєвою Г.В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 26.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 11 790,00 грн майнової шкоди (недоотриманої у 2018-2019 роках щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій), завданої законом, який було визнано неконституційним.
2. Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.09.2020, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020, відмовив у відкритті провадження у цій справі.
3. 23.12.2020 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 18.01.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.03.2021 №429/0/78-21 на підставі ухвали Верховного Суду від 12.03.2021 про самовідвід судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів Єресько Л.О., Соколова В.М. призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями. Протоколом розподілу справи від 15.03.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
6. 29.01.2021 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалені у справі судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Суди встановили, що предметом спору в цій справі є відшкодування майнової шкоди в сумі 11790,00 грн, завданої прийняттям закону, який в подальшому був визнаний неконституційним.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що спір, який виник між сторонами в цій справі має розглядатись за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій помилково не врахували, що оскільки правовідносини щодо виплати учасникам бойових дій передбаченої частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, є публічно-правовими, то і спори щодо відшкодування майнової шкоди, завданої недоотриманням такої внаслідок прийняття закону, який у подальшому визнано неконституційним, є відповідно публічно-правовими.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить із наступного.
11. Згідно з частиною третьою статті 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
12. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди врегульовано статтею 22 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
13. Отже, поняття «збитки» включає в себе й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
14. Як неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду в своїх рішеннях під час визначення предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.