Постанова
Іменем України
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 308/14181/19
провадження № 61-16288св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 липня 2020 року у складі судді Бедьо В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Готри Т. Ю., Бисаги Т. Ю.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов`язання знести самочинне будівництво.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов`язання знести самочинне будівництво.
Позов мотивований тим, що позивач є співвласником кв. АДРЕСА_1 . В серпні 2019 року відповідачі придбали кв. НОМЕР_2 у цьому будинку, а також набули у спільну часткову власність земельну ділянку площею 0,0158 га із кадастровим номером 2110100000:07:002:0094 біля будинку.
Не маючи дозвільної документації та не погоджуючи свої дії з власниками інших квартир у будинку та з власниками суміжних будинків відповідачі розпочали будівництво другого поверху над прибудовою до будинку, чим фактично здійснили самочинне будівництво. Крім того, це будівництво незаконно провадиться в історичному ареалі міста Ужгорода без погодження з органом охорони культурної спадщини Закарпатської облдержадміністрації та Міністерства культури України. Відсутність у відповідачів дозвільної документації на будівництво та містобудівних умов і обмежень для такого підтверджується листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 27 листопада 2019 року № 44/15.01-13 і листом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 27 листопада 2019 року № Д-114/01-17.
Зведенням другого поверху над прибудовою відповідачі порушують право позивача на інсоляцію, тобто, на належне попадання прямого сонячного світла до його квартири, що грубо порушує вимоги ДБН В.2.5-28:2018 "Природне і штучне освітлення", якими встановлені нормовані показники освітлення основних приміщень житлових будинків.
Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 знести самочинно збудований другий поверх над прибудовою за адресою: АДРЕСА_3, яка розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 2110100000:07:002:0094, площею 0,0158 га.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог, оскільки порушення, яких припустилися відповідачі, розпочавши реконструкцію належної їм будівлі, були усунені, а перешкоди у здійсненні позивачем права власності на квартиру, на які він посилався в обґрунтування позову, не були доведені у належний процесуальний спосіб, що виключає можливість застосування такого крайнього заходу як знесення будівлі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 лиcтопада 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
12 квітня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами норм матеріального і процесуального права при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
В касаційній скарзі зазначається, що відповідачі не мають жодних законних підстав для виділення квартири у окреме будинковолодіння та порушують своїми діями права позивача як співвласника спільного майна багатоквартирного будинка. Суди не взяли до уваги, що відповідачі здійснили будівництво за відсутності згоди всіх співвласників на розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2020 року ОСОБА_2 надіслала відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів від 23 квітня 1997 року № 57 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на житло, яким засвідчено належність цим особам на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 160, 161).
Довідкою від 22 лютого 2013 року № 592, виданою Управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської ради ОСОБА_6, стверджується, що належним йому торгово-офісним приміщенням (перша черга) загальною площею 55,2 кв. м (декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ЗК 14112052283 від 05 квітня 2012 року) згідно діючого адресного плану м. Ужгорода та відповідно до рішення міськвиконкому від 20 лютого 2013 року № 55 пункт 5 надана поштова адреса: АДРЕСА_5 (шість, приміщення два)" (т. 1 а. с. 162).
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованими станом на 13 листопада 2019 року, позивачу ОСОБА_1 належить 1/5 частка у праві власності на кв. АДРЕСА_1, право власності зареєстровано 05 липня 2013 року (т. 1 а. с. 16-18).
За договорами купівлі-продажу, посвідченими 07 серпня 2019 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дністрян О. М., ОСОБА_3 і ОСОБА_2 придбали: за договором із реєстровим № 505 - у ОСОБА_8 кв. АДРЕСА_3 у спільну часткову власність по 1/2 частці у праві власності кожен (т. 1 а. с. 60-62); за договором із реєстровим № 507 - у ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,0158 га з кадастровим номером 2110100000:07:002:0094, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, у спільну часткову власність по 1/2 частці у праві власності кожен (т. 1 а. с. 64-66);
Право власності ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на придбані об`єкти нерухомого майна зареєстроване 07 серпня 2019 року, земельна ділянка у державному земельному кадастрі зареєстрована у складі земель житлової та громадської забудови із цільовим призначенням та видом використання "для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)" (т. 1 а. с. 4-9, 69).
Після придбання у спільну часткову власність вищевказаних квартири та земельної ділянки відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розпочали реконструкцію квартири з надбудовою другого (мансардного) поверху. З цього приводу зазначали, що у зв`язку з аварійним станом даху було прийнято рішення про його заміну, а оскільки квартира розташована в окремій будівлі і на власній земельній ділянці, то відповідачі вирішили облаштувати житлову мансарду над нею (т. 1 а. с. 100).
Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Ужгородської міської ради листом від 27 листопада 2019 року № 44/1501-13 повідомило позивача, що дозвільні документи на реконструкцію квартири АДРЕСА_3 не зареєстровані в Єдиному реєстрі дозвільних процедур, а будівельні роботи повинні проводитись за погодженням з органами охорони культурної спадщини (т. 1 а. с. 19).
Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради листом від 27 листопада 2019 року № Д-114/01-17 повідомило, що містобудівні умови та обмеження за вказаною адресою не видавалися (т. 1 а. с. 20).
На заяву позивача від 22 листопада 2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Ужгородської міської ради листом від 11 грудня 2019 року № Д-113/15.01-14 відповіло, що будівельні роботи з надбудови мансардного поверху за відповідною адресою проводяться самовільно, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та з порушенням пункту 7.10.3.1 ДБН В.1.1-12:2014 "Будівництво у сейсмічних районах України" (т. 1 а. с. 29, 30).
10 грудня 2019 року департамент культури Закарпатської облдержадміністрації вніс ОСОБА_3 і ОСОБА_2 припис № 9 за порушення вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та пов`язаних актів законодавства щодо здійснення будівельних робіт в межах пам`ятки містобудування місцевого значення без дозволу органу охорони культурної спадщини, зобов`язавши їх негайно припинити будівельні роботи на АДРЕСА_3, погодити відповідну науково-проектну документацію та отримати від органів охорони культурної спадщини дозволи на здійснення робіт (т. 1 а. с. 31, 32).
10 грудня 2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Ужгородської міської ради внесло ОСОБА_3 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, зокрема, що: об`єкт будівництва "Реконструкція квартири з надбудовою на АДРЕСА_3 з виділенням в окреме будинковолодіння" на АДРЕСА_3 входить в перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини № НОМЕР_1 - "Житловий будинок, кін. ХІХ ст., АДРЕСА_7"; на об`єкті самовільно проведені будівельні роботи з реконструкції кв. НОМЕР_2 шляхом надбудови мансардного поверху; виявлені порушення пункту 7.10.3.1 ДБН В.1.1-12:2014 "Будівництво у сейсмічних районах України"; роботи проводяться без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що передбачено статтями 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; з метою усунення виявлених порушень орган контролю зажадав привести до 10 лютого 2020 року дозвільні документи у відповідність до вимог чинного законодавства; привести до 10 січня 2020 року будівництво об`єкта у відповідність до вимог пункту 7.10.3.1 ДБН В.1.1-12:2014 "Будівництво у сейсмічних районах України" (т. 1 а. с. 73-75).
Постановою начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Ужгородської міської ради від 13 грудня 2019 року № 127 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу розміром 8 500,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 96 КУпАП (т. 1 а. с. 76-79). ОСОБА_3 сплатив штраф 26 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 80).
З висновку, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 06 листопада 2019 року за № 01/06/11/19, щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майна в натурі (т. 1 а. с. 83), з інформаційної довідки, складеної КП Ужгородської міської ради "Архітектурно-планувальне бюро" 02 березня 2020 року за № 1296 (т. 1 а. с. 84), з ескізу намірів забудови "Реконструкція квартири з надбудовою на АДРЕСА_3 з виділенням в окреме будинковолодіння", складеного архітектором Осташем Ф. М. (т. 1 а. с. 85-88), з даних про земельну ділянку (т. 1 а. с. 132-134) та з інших матеріалів справи випливає, що кв. НОМЕР_2 знаходиться в окремій будівлі літ. "Б", розташованій на окремій, належній відповідачам земельній ділянці, має окремий вхід, може експлуатуватися незалежно від іншої частини будівлі і за технічними показниками її можливо виділити в окреме будинковолодіння з наданням такому адреси " АДРЕСА_8".
Листом від 11 лютого 2020 року № 01-12/196 департамент культури Закарпатської облдержадміністрації повідомив ОСОБА_2 про те, що за результатом розгляду наданих документів щодо погодження проекту будівельних робіт як таких, що можуть позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони, ескіз намірів забудови "Реконструкція квартири з надбудовою на АДРЕСА_3 з виділенням в окреме будинковолодіння" був підтриманий 06 лютого 2020 року на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській облдержадміністрації, було рекомендовано на основі ескізу розробити робочий проект та погодити його в органах охорони культурної спадщини (т. 1 а. с. 81, 82).
Наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 02 березня 2020 року № 60-М були затверджені за № 36/03-04/20 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_3, присвоєною наказом цього Управління від 02 березня 2020 року № 58-А (т. 1 а. с. 70-72). В містобудівних умовах і обмеженнях вказано, серед іншого, на відповідність забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні та визначено граничнодопустиму висотність будинку у 8,0 м від найнижчої планувальної відмітки землі до гребеня даху.
Факт присвоєння наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 02 березня 2020 року № 58-А об`єкту реконструкції, що виводиться в окреме будинковолодіння на АДРЕСА_3, поштової адреси: АДРЕСА_8 підтверджується також довідкою, виданою ОСОБА_3 і ОСОБА_2 цим Управлінням 02 березня 2020 року за № 51/04-03/20 (т. 1 а. с. 135).
Робочим проектом "Реконструкція кв. № 4 з надбудовою поверху та виведенням в окреме будинковолодіння за адресою АДРЕСА_8", розробленим інженером-проектувальником ОСОБА_11 з урахуванням містобудівних умов та обмежень для проектування цього об`єкта (т. 2 а. с. 9-73), гранична висота будівлі передбачена у 8,0 м (т. 2 а. с. 37, 49, 54).
З урахуванням отримання містобудівних умов і обмежень щодо проведення реконструкції квартири, визначення поштової адреси об`єкта будівництва як АДРЕСА_8, виготовлення робочого проекту реконструкції об`єкта будівництва, отримання інших документів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 подали Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке було зареєстроване 05 травня 2020 року за № ЗК 061201260082, місце розташування об`єкта будівництва (поштова/будівельна адреса) в повідомленні вказано як АДРЕСА_8 (т. 2 а. с. 2-8, 119, 120). Гранична висота будівлі після реконструкції в повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначена у 8,0 м.
Департамент культури Закарпатської облдержадміністрації листом від 18 червня 2020 року № 01-12/657 погодив робочий проект "Реконструкція квартири АДРЕСА_3" (т. 2 а. с. 74, 75).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.