Постанова
Іменем України
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 308/3315/18
провадження № 61-21016св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивачі - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Лещинець Любомир Васильович, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д. та касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Сочка Віталій Іванович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року в складі судді Крегула М. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі "Facebook" ІНФОРМАЦІЯ_3 розмістив публікацію, у якій міститься недостовірна інформація відносно позивачів як виробників торта "ІНФОРМАЦІЯ_15". До вказаної публікації відповідач додає фото порівняння торта "ІНФОРМАЦІЯ_1" і торта "ІНФОРМАЦІЯ_15".
У зв`язку з публікацією ОСОБА_3 цієї інформації на своїй сторінці у соціальній мережі, остання була опублікована також у інших засобах масової інформації, зокрема: в інтернет-виданні "ІНФОРМАЦІЯ_21" від ІНФОРМАЦІЯ_3, Закарпатському інформаційно-діловому порталі "ІНФОРМАЦІЯ_16" від ІНФОРМАЦІЯ_3 та інших.
Відповідач також веде онлайн відеопроект "ІНФОРМАЦІЯ_12" на однойменному веб?сайті, де зазначає, що найгіршою інформацією за підсумком ІНФОРМАЦІЯ_17 є "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Інформація, яку розповсюджує відповідач є недостовірною, оскільки торт не є підробкою, а є абсолютно іншим тортом, як за своєю рецептурою, так і за своїм дизайном.
Позивачі вважають, що, публікуючи інформацію у засобах масової інформації та в мережі інтернет, ОСОБА_3 неодноразово наголошував на тому, що цей торт є підробкою торта "ІНФОРМАЦІЯ_1", який продає Фізична особа?підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5 ), однак, це не відповідає дійсності.
Позивачі зазначають, що торт " ІНФОРМАЦІЯ_1", як і торт " ІНФОРМАЦІЯ_2" є самостійним продуктом, який жодним чином не наслідує торт " ІНФОРМАЦІЯ_1" та є результатом виробництва кондитерів кондитерського цеху належного ФОП ОСОБА_1, розташованого в АДРЕСА_1 . Власником патенту на корисну модель "торт " ІНФОРМАЦІЯ_1" є ОСОБА_4, який є сином позивача ФОП ОСОБА_1 .
Окрім заподіяння шкоди діловій репутації позивачів, поширення недостовірної інформації відповідачем завдало їм і матеріальних збитків.
Так, 20 жовтня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дастор-Ужгород" (далі - ТОВ "Дастор-Ужгород") та ФОП ОСОБА_1 був укладений безстроковий договір купівлі-продажу товару, згідно з умовами якого ФОП ОСОБА_1 була ексклюзивним постачальником торта "ІНФОРМАЦІЯ_1" до мережі супермаркетів "Дастор" та обсяг поставок не міг бути меншим суми в розмірі 36 000 грн щомісячно.
Позивачі зазначають, що торгівельний центр "Дастор" за період здійснення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 господарської діяльності був однією з найбільших точок реалізації торта "ІНФОРМАЦІЯ_6".
Також позивачі стверджують, що після поширення ОСОБА_3 недостовірної інформації, спрямованої на їх дискредитацію як виробників та дискредитацію їхнього продукту - торта "ІНФОРМАЦІЯ_6", торгівельний центр "Дастор" 18 жовтня 2017 року розірвав з ними договір купівлі-продажу.
У зв`язку з цим у позивачів значно зменшився об`єм реалізації кондитерського виробу торта "ІНФОРМАЦІЯ_1" та внаслідок вчинених грубих антиконкурентних дій щодо позивачів як виробників торта "ІНФОРМАЦІЯ_6" останнім було завдано значних матеріальних збитків у сумі 384 691,30 грн.
Також позивачам у результаті розповсюдження недостовірної інформації ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, яка полягає у приниженні ділової репутації, яку вони оцінюють у розмірі по 20 000 грн. кожному.
Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 просили суд:
- зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену ним недостовірну інформацію, а саме: "УВАГА ПІДРОБКА!!! До уваги ужгородців, закарпатців, гостей, туристів та друзів міста! У зв`язку з надпопулярністю торта "ІНФОРМАЦІЯ_1" від ТМ "ІНФОРМАЦІЯ_7" вимушені констатувати про появу в продажу неякісних підробок улюбленого торта (змінена рецептура, відсутність якісних начинок, заміна природніх наповнювачів на хімічні, неправильне написання іноземною мовою назви ІНФОРМАЦІЯ_19). Власників кондитерських та магазинів - нагадуємо про юридичну відповідальність за продаж у своїй мережі підробних товарів-фальсифікатів! На фотографії знизу підказка як відрізнити справжній торт від підробки!!!", шляхом опублікування на особистій сторінці в соціальній мережі "Facebook" та на сторінці відео-проекту "ІНФОРМАЦІЯ_12" інформацію наступного змісту: "Поширена мною, ОСОБА_3, інформація щодо підробки торта " ІНФОРМАЦІЯ_1" є недостовірною відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області";
- зобов`язати ОСОБА_3 не видаляти опубліковане ним спростування на своїй сторінці в соціальній мережі "Facebook" та на сторінці відео-проекту "ІНФОРМАЦІЯ_12" протягом одного року;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 384 691, 3 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн;
- стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що позивачами не доведено факт того, що публікація відповідача, розміщена ним на його особистій сторінці в соцмережі "Facebook" від ІНФОРМАЦІЯ_3 містить недостовірну інформацію саме відносно позивачів як виробників запатентованої ними торгової марки торта "ІНФОРМАЦІЯ_6", та що така інформація завдала значної шкоди їх діловій репутації, а також значних матеріальних і моральних збитків, з урахуванням також того, що за позивачами не зареєстровані у визначеному порядку Законом України "Про охорону права на винаходи і корисні моделі" право власника, винахідника на корисну модель продукції торт " ІНФОРМАЦІЯ_1" чи торт " ІНФОРМАЦІЯ_2".
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, особи, яка не брала участі у справі, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4, особа, яка не брала участі у справі, в апеляційній скарзі не вказав, яким чином інформація, яка була поширена в жовтні 2017 року ОСОБА_3 порушує його права за умови, що заявник став власником патенту на торт " ІНФОРМАЦІЯ_1" лише у грудні 2017 року, тобто після спірної публікації.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2021 року особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Лещинець Л. В. просив скасувати ухвалу апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення про направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Крім того, у касаційній скарзі заявник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
Касаційна скарга мотивована тим, що строк, з якого ОСОБА_4 може розпоряджатися майновими правами інтелектуальної власності на корисну модель торта "ІНФОРМАЦІЯ_1" починається з дати подання заявки до Державного підприємства "Укрпатент", тобто з 22 червня 2017 року, а не з моменту реєстрації такого патенту - 26 грудня 2017 року, як помилково зазначив про це апеляційний суд в оскаржуваному рішенні.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2021 року, ФОП ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Сочка В. І., просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_3 спростувати поширену ним недостовірну інформацію шляхом опублікування спростувальної інформації на особистій сторінці в соціальній мережі "Facebook" та на сторінці відео-проекту "ІНФОРМАЦІЯ_12" та про зобов`язання ОСОБА_3 не видаляти опубліковане ним спростування на своїй сторінці в соціальній мережі "Facebook" та на сторінці відео-проекту "ІНФОРМАЦІЯ_12" протягом одного року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Сочка В. І., посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц (провадження № 61?34159св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 203/3104/15-ц (провадження № 61?13647св18).
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваний допис не є оціночними судженнями відповідача, оскільки він фіксує не ставлення автора до ситуації що склалася навколо двох кондитерських виробів чи його особисті припущення, а містить саме виклад фактичних обставин справи щодо підробки торта "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП " ОСОБА_7" тортом "ІНФОРМАЦІЯ_6" виробництва скаржника, шляхом зміни рецептури, відсутності якісних начинок та заміни природніх наповнювачів на хімічні, що було спростовано експертним висновком від 04 грудня 2017 року про те, торт "ІНФОРМАЦІЯ_6" відповідає всім нормам та стандартам щодо харчових продуктів.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційні скарги, заперечень щодо їх вимог і змісту до суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Лещинець Л. В. та касаційна скарга ФОП ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Сочка В. І., подані до Верховного Суду у грудні 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
07 лютого 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній мережі "Facebook" на своїй особистій сторінці ОСОБА_3 розмістив оспорювану публікацію за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20".
У подальшому аналогічна публікація була поширена інтернет-виданнями: "ІНФОРМАЦІЯ_21", "ІНФОРМАЦІЯ_16", " ІНФОРМАЦІЯ_4", " ІНФОРМАЦІЯ_5", " ІНФОРМАЦІЯ_1", " ІНФОРМАЦІЯ_6", " ІНФОРМАЦІЯ_7", " ІНФОРМАЦІЯ_8", " ІНФОРМАЦІЯ_9", " ІНФОРМАЦІЯ_10", " ІНФОРМАЦІЯ_11".
ОСОБА_3 проводить он-лайн відео-проект " ІНФОРМАЦІЯ_12" на однойменному веб-сайті за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_13 та на однойменному каналі на веб-сайті Ютуб ( ІНФОРМАЦІЯ_14 ) за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_14 в якому йде мова про те, що найгіршою інформацією за підсумком ІНФОРМАЦІЯ_17 є "ІНФОРМАЦІЯ_18".
Відповідно до договору купівлі-продажу товару від 20 жовтня 2014 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (продавець) і ТОВ "Дастор-Ужгород" (покупець) приватний підприємець ФОП ОСОБА_1 призначає ТОВ "Дастор?Ужгород" своїм виключним (ексклюзивним) офіційним представником із просування на ринок та реалізації у власній торговельній мережі супермаркетів на території міста ІНФОРМАЦІЯ_1 кондитерських виробів: торт "ІНФОРМАЦІЯ_1", набір "ІНФОРМАЦІЯ_22". Згідно з пунктом 5.2.5 цього договору покупець зобов`язується продавати вказану продукцію тільки під зареєстрованою належним чином торговою маркою ТМ "ІНФОРМАЦІЯ_23".
14 вересня 2017 року між ФОП ОСОБА_2 і ТОВ "Дастор-ІНФОРМАЦІЯ_1" було укладено договір купівлі-продажу товару, відповідно до якого продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1).
Відповідно до повідомлення, адресованого ФОП ОСОБА_2 ТОВ "Дастор?Ужгород" від 18 жовтня 2017 року, останнє розриває із ФОП ОСОБА_2 договір від 14 вересня 2017 року із 19 листопада 2017 року відповідно до пункту 7.7 договору.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується
з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються по суті лише в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_3 спростувати поширену ним недостовірну інформацію шляхом опублікування спростувальної інформації на особистій сторінці в соціальній мережі "Facebook" та на сторінці відео-проекту "ІНФОРМАЦІЯ_12" та про зобов`язання ОСОБА_3 не видаляти опубліковане ним спростування на своїй сторінці в соціальній мережі "Facebook" та на сторінці відео-проекту "ІНФОРМАЦІЯ_12" протягом одного року, у зв`язку з чим, Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.
В іншій частині судові рішення сторонами не оскаржуються, тому Верховний Суд не вдається до оцінки і аналізу їх законності і обґрунтованості у неоскарженій частині.
Ухвала апеляційного суду про закриття провадження у справі оскаржується повністю.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з положеннями статей 34, 68 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 201 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних засад демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.
Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до "інформації" чи "ідей", які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе "демократичне суспільство". Як передбачено в статті 10 Конвенції, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена.
При розгляді справ зазначеної категорії слід звертати увагу, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Звертаючись до суду з позовом, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 посилались на те, що ОСОБА_3 опублікував в інформаційних інтернет?ресурсах недостовірну інформацію щодо торта "ІНФОРМАЦІЯ_15", який виробляють та реалізують позивачі, що завдало шкоди їх діловій репутації, а також призвело до значних моральних та матеріальних збитків.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність поширення відповідачем недостовірної інформації як такої, що, відповідно до вимог закону, порушує особисті немайнові права позивачів, завдає шкоди їх діловій репутації, перешкоджає їм повно та своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права, з огляду на таке.
В поширеній відповідачем публікації та у відео-зверненні аналогічного змісту, ОСОБА_3 висловлює свою суб`єктивну думку по відношенню до наявності на ринку міста ІНФОРМАЦІЯ_1 двох кондитерських виробів - тортів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_24", в якій не має згадки про ФОП ОСОБА_1 або ФОП ОСОБА_2, як виробників торта "ІНФОРМАЦІЯ_24", що є його оціночним судженням та критичною оцінкою.
Особа, яка висловлює власні погляди, припущення не зобов`язана їх спростовувати та доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.
По своїй суті поширена ОСОБА_3 інформація є власною оцінкою отриманих ними відомостей, не містить фактичних тверджень про вчинення позивачами правопорушень, а спрямована на привернення уваги громадськості та дає можливість самостійно проаналізувати відомості, які ним опубліковані.
Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.
Крім того, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, який є кондитером з багаторічним стажем, та який створив оригінальний кондитерський сувенір-торт "ІНФОРМАЦІЯ_1", пояснив, що публікація, яку ОСОБА_3 розмістив на своїй сторінці у соціальній мережі "Facebook" від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо торту "ІНФОРМАЦІЯ_1" є його суб`єктивною думкою та жодним чином не принизила ділову репутацію позивачів та не була підставою для припинення їх взаємовідносин з ТОВ "Дастор -Ужгород" у 2017 році.
Таким чином, позивачами не доведено належними та допустимими доказами, яким чином поширена відповідачем інформація принижує їх честь, гідність та ділову репутацію у розумінні захисту особистих немайнових прав, зважаючи на те, що жодного згадування про позивачів, як виробників кондитерського виробу в спірній публікації не йдеться. Позивачами не доведено, що така інформація є твердженнями про факти, а не оціночними судженнями ОСОБА_3 .
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц (провадження № 61 34159св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 203/3104/15-ц (провадження № 61?13647св18) з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року викладено висновок про те, що апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про спростування недостовірної інформації, обґрунтовано виходив з того, що образливе запитання відповідача адресоване позивачу на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ "Сумиобленерго" є суб`єктивною думкою відповідача, а тому не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, згідно визначеного статтею 277 ЦК України порядку.
У справі № 203/3104/15-ц, на яку також посилається заявник, розглядався спір за позовом ОСОБА_9 до громадської організації "Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров`я", редакції всеукраїнської газети "Лица", ОСОБА_10, ОСОБА_11 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Проте, Верховний Суду не перевіряв доводів скарги щодо суті спору, оскільки апеляційний суд відмовив у позові у зв`язку з неналежністю складу учасників справи, тобто, з процесуальних підстав.
Як вбачається з вищевикладеного, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц та від 20 лютого 2019 року у справі № 203/3104/15-ц, на які заявник посилався як підставу для касаційного оскарження.