Постанова
Іменем України
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 752/3512/19
провадження № 61-20780 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року у складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", страховик) про стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 04 вересня 2017 року між ним та ПрАТ "Страхова компанія "Уніка"укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Каско" № 012087/4605/0000002/ (далі - договір страхування), за умовами якого застраховано належний йому транспортний засіб "Honda Accord", номерний знак НОМЕР_1, а саме застраховані ризики: незаконного заволодіння, дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, пожежі, інші випадки. Франшиза за ризиком "незаконне заволодіння" становить 1% від страхової суми, строк дії договору страхування з 05 вересня 2017 року по 04 вересня 2018 року.
Він на підставі пункту 14.4 договору страхування допустив ОСОБА_2 до керування вказаним транспортним засобом. Зазначений автомобіль у користування ОСОБА_2 не передавався.
21 травня 2018 року невстановлена особа незаконно заволоділа транспортним засобом "Honda Accord", номерний знак НОМЕР_1 . Цього самого дня ОСОБА_2 повідомив ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" про викрадення застрахованого автомобіля та звернувся до поліції з відповідною заявою.
19 вересня 2018 року ПрАТ "Страхова компанія"Уніка" повідомило про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, обґрунтовуючи свій висновок тим, що у порушення вимог пункту 12.3.2. договору страхування він не повідомив страховика про передачу у користування застрахованого транспортного засобу іншій особі. Вважав такими діями відповідача порушено його права на отримання страхового відшкодування, оскільки фактично він не передавав іншій особі у користування застрахований транспортний засіб.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ "Страхова компанія"Уніка" на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 502 882,31 грн та пеню за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування у розмірі 6 638,05 грн за період з 04 жовтня 2018 року по 12 лютого 2019 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем у порушення пункту 12.3.2. договору страхування не повідомлено протягом п`яти днів у письмовій формі ПрАТ "Страхова компанія"Уніка", як страховика, про продаж, чи передачу предмета страхування у володіння, користування іншої особи. Таким чином, відповідно до пункту 10.1.6. договору страхування ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" обґрунтовано відмовлено у виплаті ОСОБА_1 страхового платежу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення страховика у визначений договором страхування строк про передачу транспортного засобу у користування іншої особи.
Посилання позивача на те, що спірний автомобіль він передав лише на зберігання ОСОБА_2 спростовуються письмовими поясненнями останнього, наданими ним страховику 23 травня 2018 року, відповідно до яких ОСОБА_2 за автомобіль "Honda Accord", номерний знак НОМЕР_1, передавав позивачу щомісяця різними сумами грошові кошти у загальному розмірі 10 000 доларів США, 14-15 травня 2018 року він заправляв автомобіль, на якому їздив на роботу і залишав біля офісу.
Ураховуючи викладене, страховик дійшов правильного висновку про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування, у зв`язку з порушенням ним умов пункту 12.3.2. договору страхування, оскільки ОСОБА_1 не повідомив ПрАТ "Страхова компанія"Уніка" про нові обставини, які впливають на ступінь страхового ризику, а саме передачу застрахованого транспортного засобу у користування іншої особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 752/3512/19 з Голосіївського районного суду м. Києва.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що істотною обставиною при вирішенні цієї справи є факт передачі позивачем ОСОБА_2, як застрахованого транспортного засобу, так і реєстраційного документа на автомобіль.
Фактично позивач передав іншій особі, ОСОБА_2 реєстраційний документ на застрахований транспортний засіб лише 17 травня 2018 року та повідомив страховика про цей факт 23 травня 2018 року, тобто у строк визначений укладеним між сторонами договором страхування.
Отже, ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" протиправно відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки він не порушував умови договору страхування.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що 04 вересня 2017 року між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу "Каско" № 012087/4605/0000002/, за умовами якого було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб "Honda Accord", номерний знак НОМЕР_1, а саме застраховані ризики: незаконного заволодіння, дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, пожежі, інші випадки. Франшиза за ризиком "незаконне заволодіння" становить 1% від страхової суми, строк дії договору страхування з 05 вересня 2017 року по 04 вересня 2018 року.
Відповідно до підпункту 10.1.6. пункту 10.1. договору страхування підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є невиконання страхувальником умов договору.
Згідно з пунктом 12.3.2. договору страхування страхувальник зобов`язаний при укладенні договору надати страховику інформацію про всі обставини, що мають суттєве значення для визначення ступеня страхового ризику та під час дії договору протягом 5 робочих днів письмово повідомити страховика про нові обставини, які впливають на ступінь страхового ризику (продаж транспортного засобу, заміна кузова або двигуна, переобладнання, яке потребує реєстрації таких змін у компетентних органах, видача довіреності з правом розпорядження транспортним засобом іншій особі, укладення іншого договору страхування транспортного засобу, передача транспортного засобу в оренду (суборенду) з метою прокату, передача у заставу, лізинг (сублізинг), користування або дарування, використання транспортного засобу в якості таксі, втрата ключів або реєстраційних документів, укладання попереднього договору купівлі-продажу, отримання завдатку тощо).
23 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" з заявою № 00260506 про виплату страхового відшкодування у зв`язку з незаконним заволодінням 21 травня 2018 року належним йому автомобілем "Honda Accord", номерний знак НОМЕР_1 .
19 вересня 2018 року ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати йому страхового відшкодування за заявленим випадком, оскільки на підставі детального аналізу наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснень встановлено, що вказаний автомобіль з січня-лютого 2018 року було передано ОСОБА_2 у платне користування з подальшим правом викупу. При цьому будь-яких повідомлень про передачу застрахованого автомобіля у користування від страхувальника та/або інших осіб не надходило. Отже, після укладення договору страхування змінився характер використання автомобіля та відбулося суттєве збільшення ступеню страхового ризику, при якому згідно з пунктом 12.2.7. договору страхування страховик має право вимагати внесення змін в умови договору і сплати додаткового страхового платежу. Страхувальник порушив зобов`язання передбачені пунктом 12.3.2. договору страхування (а.с. 25, т. 1).
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (пункт 2 частини першої статті 980 ЦК України).
У статті 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не повідомив у письмовій формі ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", як страховика, протягом п`яти днів про продаж, чи передачу застрахованого автомобіля іншій особі, чим допустив порушення пункту 12.3.2. договору страхування.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що, оскільки ОСОБА_1 у порушення умов укладеного між сторонами договору страхування не повідомив страховика про нові обставини, які впливають на ступінь страхового ризику, тому ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" дійшло законного й обґрунтованого висновку про відмову у виплаті страхового відшкодування.