1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова                                          

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 442/2569/18

провадження № 61-372св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючої - Ступак О. В.,

суддів:Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство "Газда" Добродія ОСОБА_5.,

відповідачі: Дрогобицька міська рада Львівської області, ОСОБА_1,

треті особи: ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області на постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у складі колегії суддів:

Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,  

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року Фермерське господарство "Газда" Добродія ОСОБА_5. (далі - ФГ "Газда", фермерське господарство) звернулося до суду з позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області (далі - Дрогобицька міська рада), ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про скасування рішень органу місцевого самоврядування та витребування земельної ділянки із чужого володіння.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ФГ "Газда" є правонаступником сільськогосподарського кооперативу "Газда", і вже понад 26 років відкрито, добросовісно та безперервно здійснює сільськогосподарську діяльність на земельній ділянці площею 18,9 га, розташованій

на АДРЕСА_1, на якій знаходяться належні йому фруктовий сад та нерухоме майно.

Право володіння та користування зазначеною земельною ділянкою позивач, як правонаступник сільськогосподарського кооперативу "Газда", набув у передбачений законом спосіб, а саме на підставі рішення Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року № 3/61, яке виконано у визначеному законом порядку, що підтверджується актом виконання судового рішення

від 18 грудня 1993 року № 3/61, межі земельної ділянки встановлені судовим виконавцем по існуючій бетонній загорожі. Копію акта з межами та викопіювання з плану міста Дрогобича було направлено, у тому числі, й Дрогобицькій міській раді Львівської області.

Право постійного користування фермерським господарством указаною земельною ділянкою підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 05 лютого 2015 року № 100 та щорічними довідками про нормативну грошову оцінку; довідкою за формою "6-зем", виданою Управлінням земельних ресурсів Дрогобицької міської ради, та формами "6-зем", наданими Деркомземом у м. Дрогобичі Львівської області

від 09 серпня 2010 року за вих. № 4267, Держземагенством у м. Дрогобичі

від 01 січня 2013 року, від 17 грудня 2015 року за вих. № 790, від 05 лютого

2015 року за вих. № 100, відділом Держгеокадастру у м. Дрогобичі від 09 лютого 2016 року за вих. № 0-1322-0.0-26/3-АП.

Зазначені обставини також встановлені судовими рішеннями у справах за позовами ФГ "Газда", які стосуються права користування господарством спірною земельною ділянкою, а тому не підлягають доведенню (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Фермерське господарство щорічно та у повному обсязі сплачує передбачені законом податки, належно та законно використовує дану земельну ділянку за її призначенням.

Оскільки межі отриманої у постійне користування земельної ділянки були встановлені за діючими на той час законодавчими актами, позивачеві як володільцю такого речового права необхідно виготовити технічну документацію щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера у передбаченому порядку, згідно з вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень".

Неодноразові звернення ФГ "Газда" до Дрогобицької міської ради із заявами про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_1, та присвоєння їй кадастрового номера Дрогобицькою міською радою не розглядалися, що зумовлювало звернення до суду з відповідними позовами.

На початку березня 2018 року позивачеві стало відомо, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 2017 року, укладеного між нею та ОСОБА_2, придбала у власність земельну ділянку площею 709 кв. м, що фактично знаходиться на земельній ділянці площею 18,9 га - території саду позивача. Отримавши відомості з Публічної кадастрової карти України щодо місця розташування цієї земельної ділянки та її кадастрового номера, а також отримавши відповідні відомості з офіційного сайта Дрогобицької міської ради, позивач дізнався, що підпунктом 1.21 пункту 1 рішення 65 сесії Дрогобицької міської ради від 23 вересня 2015 року № 1720 затверджено матеріали проєктів землеустрою та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 709 кв. м на АДРЕСА_2, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Прийняттю такого рішення передувало рішення Дрогобицької міської ради від 22 липня 2015 року № 1658 "Про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо земельної ділянки площею 820 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 на

АДРЕСА_2 .

Надалі, у період з 12 по 23 квітня 2018 року ОСОБА_4 без належних підстав самовільно здійснила вирубку та корчування пнів більше 25 дерев саду позивача з діаметром стовбура від 10 до 50 см. Унаслідок проведення відповідачкою таких земляних робіт, пошкоджено на глибину більше 25 см родючий шар грунту земель сільськогосподарського призначення в саду позивача на площі понад 1 000,00 кв. м, чим завдано фермерському господарству майнової шкоди.  

Проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель

ГУ Держгеокадастру у Львівській області перевіркою щодо дотримання Дрогобицькою міською радою порядку відведення та надання у власність земельних ділянок, встановлено порушення міською радою вимог частини п`ятої статті 116 ЗК України при наданні дозволу на розроблення проєктів землеустрою, їх затвердження та передачі безоплатно у власність 31 земельної ділянки, у тому числі,  ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що оскаржувані рішення Дрогобицької міської ради прийнято з порушенням норм чинного законодавства та його прав, як користувача земельної ділянки, площею 18,9 га, на території та в межах якої знаходиться спірна земельна ділянка, яка вибула з володіння позивача незаконно, без її вилучення у нього, позивач просив:

- поновити процесуальні строки на оскарження рішень Дрогобицької міської ради;

- скасувати підпункт 1.15 пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради від 22 липня 2015 року № 1658 "Про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо земельної ділянки площею 820 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 на

АДРЕСА_2 ;

- скасувати підпункт 1.21 пункту 1 рішення 65 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради від 23 вересня 2015 року № 1720 "Про затвердження матеріалів проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" про затвердження матеріалів з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 709 кв. м на АДРЕСА_2, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- витребувати від ОСОБА_4 як добросовісного набувача на користь ФГ "Газда" як правонаступника сільськогосподарського кооперативу "Газда", земельну ділянку площею 709 кв. м, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, що знаходиться на АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року у задоволенні позову ФГ "Газда" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржувані позивачем рішення Дрогобицької міської ради прийнято з дотриманням вимог статей 12, 118, 122, 186 ЗК України. Посилання позивача на порушення Дрогобицькою міською радою рішень містобудівного законодавства не знайшли свого підтвердження, оскільки при прийнятті оскаржуваних рішень Дрогобицькою міською радою враховано висновок Відділу містобудування та архітектури виконавчих органів Дрогобицької міської ради, яким погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, виходячи з того, що земельна ділянка на АДРЕСА_2, орієнтовною площею

709 кв. м згідно з генеральним планом м. Дрогобича знаходиться на території садибної забудови, і може використовуватися для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд без будь яких обмежень.

Суд також зазначив про недоведеність позивачем порушення його прав та законних інтересів оскаржуваними рішеннями Дрогобицької міської ради. Єдиним доказом позивача на підтвердження права користування спірною земельною ділянкою є рішення Арбітражного суду Львівської області

від 02 лютого 1993 року, яким зобов`язано Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити кооперативу "Газда" земельну ділянку в саду, який належить кооперативу на праві власності,та ухвала суду

від 22 червня 1993 року, якою уточнено резолютивну частину цього рішення, а саме зобов`язано Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу "Газда" земельну ділянку площею 18,9 га на АДРЕСА_3, заводом "Граніт", автодромом ДТСОУ України. Натомість, ФГ "Газда" не надано правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 18,9 га, а також доказів на підтвердження того, що ФГ "Газда" є правонаступником кооперативу "Газда".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу ФГ "Газда" задоволено, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Скасовано підпункт 1.15 пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради від 22 липня 2015 року № 1658 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо земельної ділянки площею 820 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 на

АДРЕСА_2 .

Скасовано підпункт 1.21 пункту 1 рішення 65 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради від 23 вересня 2015 року № 1720 "Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" про затвердження матеріалів з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 709 кв. м на АДРЕСА_2, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Витребувано від ОСОБА_4 як добросовісного набувача на користь

ФГ "Газда" як правонаступника сільськогосподарського кооперативу "Газда", земельну ділянку площею 709 кв. м, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, що знаходиться на АДРЕСА_2 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову ФГ "Газда", апеляційний суд виходив з того, що право користування земельною ділянкою площею 18,9 га у позивача виникло на підставі рішення Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року № 3/61, яке виконано у визначеному законом порядку (акт виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року № 3/61), а отже право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства у позивача виникло до 2004 року. Відповідно до пункту 2 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Відповідно до пункту 10 статті

28-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом є дійсними. Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що право користування земельною ділянкою площею 18,9 га ФГ "Газда", яке є правонаступником сільськогосподарського кооперативу "Газда", є дійсним.

Для проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою необхідна технічна документація, дозвіл на розроблення якої в силу вимог статті 55 Закону України "Про землеустрій" надається рішенням органу місцевого самоврядування. Водночас заяви фермерського господарства про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою з метою встановлення (відведення) меж спірної земельної ділянки не були розглянуті міською радою у спосіб, передбачений законом.

Зважаючи на те, що ні сільськогосподарський кооператив "Газда", ні його правонаступники: Мале приватне підприємство - фірма "Газда" (далі - МПП "Газда") і ФГ "Газда" не відмовлялися від користування земельною ділянкою площею 18,9 га, та за відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що припинення користування зазначеною земельною ділянкою відбулося з інших підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що підпункт 1.15. пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради від 03 березня 2015 року № 1658 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким ця рада надала дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 820 кв. м на АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та підпункт 1.21. пункту 1 рішення 65 сесії шостого скликання вказаної ради від 30 листопада 2015 року

№ 1720 "Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та передала безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 709 кв. м, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не відповідають вимогам частини пʼятої статті 116 ЗК України, а тому підлягають скасуванню.

Апеляційний суд також зауважив, що порушення вимог земельного законодавства та прав позивача зафіксовано і в акті перевірки від 22 серпня 2018 року № 744-ДК/626/АП/09/01-18 дотримання вимог земельного законодавства, проведеної Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Задовольняючи вимоги ФГ "Газда" щодо витребування у ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 709 кв. м, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, що знаходиться в межах земельної ділянки площею 18,9 га, яка перебуває на праві постійного користування у позивача, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не може вважатися добросовісним набувачем набутої земельної ділянки, оскільки розпочала будівництво на місці саду (частину якого знищила), а отже була обізнана про те, що на земельній ділянці є сад та нерухоме майно, знала, хто є його власником, та що земельна ділянка перебуває у користуванні власника саду.

Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дрогобицької міської ради, у якій заявник просив скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року та залишити в силі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі

№ 372/5635/13-ц та постановах Верховного Суду від 03 вересня 2019 року

у справі № 922/1224/18, від 18 березня 2019 року у справі № 922/3312/17,

від 05 серпня 2019 року у справі № 156/1028/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга, у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність у ФГ "Газда" станом на дату розгляду справи у судах права постійного користування земельною ділянкою площею 18,9 га на АДРЕСА_3 і автодромом ДТСО України у м. Дрогобичі. Позивач не навів належного правового обґрунтування позовних вимог та не надав допустимих доказів на їх підтвердження, зокрема правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 18,9 га та, що ФГ "Газда" є правонаступником сільськогосподарського кооперативу "Газда". Зауважив, що суд не може підміняти собою інші органи, уповноважені законом вирішувати питання про оформлення права землекористування, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у висновку, викладеному в постанові від 12 грудня 2018 року у справі

№ 372/5635/13-ц.

Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року у справі № 3/61, ухвалою Арбітражного суду Львівської області від 22 червня 1993 року у справі № 3/61, наказом Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого

1993 року у справі № 3/61 зобов`язано виконком Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу "Газда" земельну ділянку площею 18,9 на АДРЕСА_3, що межує з

АДРЕСА_3 і автодромом ДТСО України у м. Дрогобичі. Водночас реалізації права постійного користування земельною ділянкою кореспондує обов`язок вчинення дій щодо отримання правовстановлюючого документа та його реєстрації. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 922/1224/18 про те, що "єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 ЗК України)". Верховний Суд у постанові від 18 березня 2019 року у справі № 922/3312/17 зазначив, що "Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (стаття 79-1 зазначеного Кодексу)".

Аналогічні за змістом правові висновки зроблено Верховним Судом у постанові

від 05 серпня 2019 року у справі № 156/1028/16-ц, у якій суд з огляду на те, що позивач не отримував державного акта на спірну земельну ділянку, та на момент передачі ОСОБА_2 у приватну власність частини земельної ділянки, якою користувався позивач, у останнього було відсутнє право на цю ділянку, дійшов висновку, що ОСОБА_2 набула право власності на спірну земельну ділянку відповідно до законодавства, чинного на час прийняття рішення про передачу їй у власність земельної ділянки та видачі державного акта, а тому оскаржуваним рішенням сільської ради та державним актом не порушені права та інтереси позивача.

Оскільки позивачем не надано та не долучено до матеріалів справи акт на право постійного користування земельної ділянкою, на думку заявника, апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення частини пʼятої статті 116 ЗК України, якою передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на обставини встановлені у постанові Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 10 квітня 2017 року, залишеній без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 442/6255/16-а, стверджуючи, що цими рішеннями йому надано спірну земельну ділянку у постійне користування. Водночас зазначеними судовими рішеннями не визнано право постійного користування за ФГ "Газда" на земельну ділянку площею 18,9 га. Порядок переходу права на земельну ділянку до іншої юридичної чи фізичної особи визначено статтею 120 ЗК України. У статуті ФГ "Газда" зазначено, що фермерське господарство створене в результаті реорганізації МПП "Газда". Документів, що підтверджували б право власності на нерухоме майно ФГ "Газда", яке розташовано на зазначеній земельній ділянці, позивач не надав. У свою чергу, апеляційний суд не врахував, що ні сількогосподарський кооператив "Газда", ні МПП "Газда", не мали актів на право постійного користування даними земельними ділянками, а тому ФГ "Газда" не мало законних підстав для набуття права постійного користування зазначеною земельною ділянкою.

Крім того, зауважив, що апеляційний суд належним чином не мотивував підстав, з яких визнав ОСОБА_1 недобросовісним володільцем земельної ділянки площею 709 кв. м, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151.

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ФГ "Газда", у якому позивач посилався на необґрунтованість доводів касаційної скарги Дрогобицької міської ради, та вважав законною і обґрунтованою постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що у 1991 році створено кооператив "Газда" засновником якого був ОСОБА_5

05 травня 1991 року між кооперативом "Газда" та заводом Граніт" укладено договір про співпрацю № 50, згідно з яким кооператив набув право користування наданими заводом засобами виробництва, а саме: корівник, склад із навісом, фінський будинок, а також 1500 фруктових дерев, насаджених на земельній ділянці підсобного господарства, з правом їх викупу.

У серпні та вересні 1991 року ОСОБА_5 сплачено вартість отриманого від заводу майна на загальну суму 11 262 рублів.

Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 27 лютого 1992 року

у справі № 1/61, з урахуванням уточнень, викладених в ухвалі цього суду

від 25 листопада 1996 року, визнано право власності кооперативу "Газда" на основні засоби виробництва на підставі договору від 05 травня 1991 року № 50, серед яких: будівлі (корівник, склад із навісом, нежитлова будівля), 515 фруктових дерев.

Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року

у справі № 3/61 зобов`язано виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити кооперативу "Газда" земельну ділянку в саду, який належить кооперативу на праві власності.

На виконання зазначеного судового рішення видано наказ.

Ухвалою Арбітражного суду Львівської області від 22 червня 1993 року

у справі № 3/61 уточнено резолютивну частину рішення цього суду

від 02 лютого 1993 року, викладено її у такій редакції: "Зобов`язати виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу "Газда" земельну ділянку площею 18,9 га на АДРЕСА_3, що межує з АДРЕСА_3, заводом "Граніт" і автодромом ДТСО України".

Відповідно до акта виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року № 3/61 рішення Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року виконано. Додатком до акта є викопіювання з плану м. Дрогобича з позначенням місця знаходження та площі земельної ділянки (18,9 га).

Згідно з пунктом 1.1 Статуту МПП "Газда", це підприємство утворилося в результаті реорганізації сільськогосподарського кооперативу "Газда" і є його правонаступником.

Розпорядженням міського голови м. Дрогобича від 24 червня 2003 року № 195-р МПП "Фірма "Газда" перереєстровано на ФГ "Газда". Згідно зі Статутом ФГ "Газда", це господарство утворилося в результаті реорганізації МПП "Газда" і є його правонаступником. Зазначене підприємство є зареєстрованим, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 березня

2005 року (справа № 1/454-29/203), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04 жовтня 2005 року, підтверджено правомірність розпорядження міського голови м. Дрогобича від 24 червня

2003 року № 195-р про перереєстрацію МПП "Фірма "Газда" у Фермерське господарство "Газда" Добродія ОСОБА_5.". Ухвалою Верховного Суду України від 18 травня 2006 року відмовлено у відкритті касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України

від 04 жовтня 2005 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2006 року у справі № 1/454-29/203 роз`яснено, що оскільки ФГ "Газда", як правонаступник, має у власності сад, розташований на спірній земельній ділянці, зазначене господарство має право на постійне користування земельною ділянкою.

13 грудня 2006 року позивач уклав договір із Львівською регіональною філією Центру ДЗК про виконання проектно-пошукових робіт з виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку.

З наданої Управлінням Держкомзему у м. Дрогобичі інформації установлено, що станом на 28 січня 2010 року відповідно до Державної статистичної звітності за кооперативом "Газда" рахувалося 18,9 га земель (під багаторічними насадженнями 18 га, під будівлями 0,9 га); станом на 2015-2016 роки за

ФГ "Газда" рахувалася земельна ділянка у такій самій площі. Зазначене стверджується і витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

ФГ "Газда" протягом 2013-2015 років неодноразово зверталося із заявами до Дрогобицької міської ради про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_3, з метою встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки відповідно до акта про виконання судового рішення від 18 грудня

1993 року № 3/61 та присвоєння кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою.

Рішенням Дрогобицької міської ради XI сесії сьомого скликання від 08 липня

2016 року відмовлено у наданні дозволу ФГ "Газда" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки згідно з поданими заявами від 02 і 17 липня 2013 року, 07 квітня,

11 липня 2014 року, 05 серпня, 28 жовтня, 30 листопада, 10 грудня 2015 року, 30 травня 2016 року.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 29 квітня 2016 року у справі № 442/2708/16-а визнано протиправною діяльність Дрогобицької міської ради щодо зволікання у розгляді заяви позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки, площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_3, для проведення реєстраційних дій права постійного землекористування.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 442/6255/16-а, скасовано рішення сесії Дрогобицької міської ради Львівської областівід 08 липня 2016 року № 315 щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_3,

з метою встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки відповідно до акта виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року, та присвоєння кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування нею.

З повідомлень Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, акта від 21 червня 2018 року, податкових повідомлень-рішень убачається, що ФГ "Газда" є платником сільськогосподарського і земельного податку, зокрема щодо земельної ділянки площею 18,9 га.

Рішенням 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради від 22 липня 2015 року № 1658 надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 820 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (підпункт 1.15. пункту 1).

Рішенням 65 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради від 23 вересня 2015 року № 1720 затверджено матеріали з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 709 кв. м

на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4610600000:01:028:0151), та передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (підпункт 1.21. пункту 1).

На підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 2017 року, ОСОБА_2 відчужила ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 ) земельну ділянку площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610600000:01:028:0151)


................
Перейти до повного тексту