Постанова
Іменем України
05 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 646/4407/20
провадження № 61-14306св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство "Кредобанк", приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року у складі судді Білінської О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - АТ "Кредобанк"), приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко А. І., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 02 червня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1400, про звернення стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 30,8 кв. м, житловою площею 26,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.
Вказувала, що про існування виконавчого напису вона дізналась 22 липня 2020 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 62517661.
Зазначала, що 02 червня 2020 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. не мала підстав вчиняти виконавчий напис, оскільки сума заборгованості за кредитним договором є спірною. Крім того, на момент вчинення спірного виконавчого напису з дня виникнення у АТ "Кредобанк" права вимоги минуло більше як три роки.
Також вказувала, що строк повернення кредиту на час вчинення виконавчого напису не сплив, оскільки кредитний договір діє до 02 вересня 2023 року.
Таким чином, враховуючи те, що нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі неповного переліку документів, визначеного статтею 88 Закону України "Про нотаріат", які б підтверджували безспірність заборгованості перед стягувачем, просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 06 червня 2020 року, вчинений приватний нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., зареєстрований в реєстрі за № 1400.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1400, вчинений 02 червня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., про звернення стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 30,8 кв. м, житловою площею 26,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем (іпотекодавцем) вимоги банку щодо усунення порушень, а відповідачем не було спростовано твердження позивача про її неотримання, тому приватним нотаріусом Барбуляк Х. М. було порушено процедуру вчинення виконавчого напису в частині дотримання підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, яким визначено, що повідомлення іпотекодавця (боржника) вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на адресу, вказану в іпотечному договорі.
Отже, враховуючи те, що позивач не була у встановленому законом порядку проінформована про наявність у неї заборгованості за кредитним договором та строк, у який належить погасити існуючу заборгованість, наслідки її непогашення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість, визначена стягувачем у вимозі про усунення порушень, не є безспірною.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Кредобанк" задоволено частково.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року в частині вимог до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.
В іншій частині рішення суду змінено в частині мотивів відмови у позові.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса, посилаючись на висновки, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, дійшов висновку, що приватний нотаріус не є належним відповідачем у вказаній справі, оскільки справи у спорах щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Враховуючи те, що висновок місцевого суду щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню з підстав неповідомлення боржника про наявність заборгованості за кредитним договором та про розмір вказаної заборгованості, строк, у який належить погасити існуючу заборгованість, а також наслідки її непогашення, не відповідають фактичним обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни мотивів задоволення позовних вимог, а саме того, що заборгованість не є безспірною, оскільки оспорюваним виконавчим написом задоволено вимоги банку за період з 01 листопада 2013 року по 29 травня 2020 року, тобто за період поза межами строків позовної давності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Кредобанк".
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "Кредобанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 233/3516/18, провадження № 61-4805св20, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, провадження № 14-400цс19, від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, не врахував, що достатньою умовою вчинення виконавчого напису є саме надіслання боржнику вимоги (повідомлення) цінним листом з описом вкладення. При цьому вимога про надання нотаріусу для вчинення виконавчого напису виписки по особовому рахунку позивача не передбачена законодавством України, що регулює порядок вчинення виконавчих написів.
Заявник вказує, що апеляційний суд у оскаржуваній постанові вказував, що заборгованість не є безспірною, тому що оспорюваним виконавчим написом задоволено вимоги банку за період з 01 листопада 2013 року по 29 травня 2020 року, тобто за період поза межами строків позовної давності. Проте, нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо з дня виникнення вимоги минуло не більше трьох років, а не в межах строків позовної давності.
Також заявник посилається на те, що для одержання виконавчого напису приватному нотаріусу подаються документи, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів". Разом із тим, у матеріалах справи такі документи відсутні. Позивач не надав вказаних документів, клопотання про витребування доказів не заявляв.
Вказує, що пред`явлений позов позивача є перешкодою банку у поновленні порушеного права.
Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ "Кредобанк" було укладено кредитний договір № А020200 (Ф2337/08-08), за умовами якого позивачка отримала в кредит 60 000 доларів США строком до 02 жовтня 2023 року.
На забезпечення виконання вказаного кредитного зобов`язання 03 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ "Кредобанк" також було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шудріковим І. О. (а. с. 6-9).
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2015 року у справі № 645/3802/15-ц позов АТ "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення, оскільки АТ "Кредобанк" не надано доказів про отримання боржником повідомлення-вимоги банку про дострокове повернення кредитних коштів за кредитним договором № А020200 (Ф2337/08-08) від 03 вересня 2008 року; банк не дотримався процедури реалізації права на дострокове повернення кредиту (а. с. 14-16).
02 червня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. вчинено виконавчий напис № 1400 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 30,8 кв. м, житловою площею 26,6 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_1 (а. с. 5). За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаної квартири, задоволено вимоги АТ "Кредобанк" за період з 01 листопада 2013 року по 29 травня 2020 року у розмірі:
47 052 доларів США - неповернута сума кредиту станом на 29 травня 2020 року;
16 398,90 доларів США - прострочені відсотки станом на 29 травня 2020 року;
17 575,90 грн - заборгованість по пені за період з 29 травня 2019 року по 29 травня 2020 року;
3 300 грн - плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису,
що становить загальну суму 63 450,90 доларів США та 20 875,90 грн.
08 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренко А. І. відкрито виконавче провадження на підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса від 02 червня 2020 року (а. с.10-13).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.