Постанова
Іменем України
30 березня 2022 року
м. Київ
справа № 331/1893/20
провадження № 61-10017св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 08 червня 2021 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Дашковської А. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі - ТОВ "Дієса") про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 435 106,62 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Дієса" на користь ОСОБА_1 проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 435 106,62 грн за період з 30 квітня 2015 року по 10 вересня 2018 року.
Стягнуто з ТОВ "Дієса" на користь держави судовий збір у розмірі 4 351,06 грн.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Дієса" задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дієса" 6 526,60 грн компенсації судових витрат зі сплати судового збору.
Допущено поворот виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у справі №331/1893/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дієса" про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дієса" грошову суму в розмірі 478 816,28 грн, сплачену на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у справі №331/1893/20.
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення арифметичної описки в постанові апеляційного суду від 12 травня 2021 року. В обґрунтування заяви зазначено, що суд допустив у резолютивній частині рішення описку, помилково зазначивши невірну суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дієса", сплачену останнім на виконання скасованого рішенням суду першої інстанції.
У вказаній заяві просив суд: виправити арифметичну помилку, допущену в постанові Запорізького апеляційного суду від 12 травня 2021 року;
викласти резолютивну частину постанови в такій редакції "Допустити поворот виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у справі № 331/1893/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дієса" про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дієса" грошову суму в розмірі 435 106,62 грн, сплачену на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у справі № 331/1893/20".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення арифметичної помилки відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що зазначена в резолютивній частині постанови сума, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, не є арифметичною помилкою, а тому недолік судової постанови не може бути виправлений у спосіб, передбачений статтею 269 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для внесення виправлень в судове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції стягнув на його користь з відповідача 435 106,62 грн. Проте, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, застосував поворот виконання рішення та стягнув з нього на користь відповідача іншу суму, а саме 478 816,28 грн замість 435 106,62 грн.
Заявник вказує, що апеляційний суд стягнув з нього надмірних 43 709,66 грн.
Таким чином, вважає, що внаслідок допущеної арифметичної помилки він фактично змушений віддати відповідачу більшу суму ніж отримав на виконання рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Дієса" на користь ОСОБА_1 проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 435 106,62 грн за період з 30 квітня 2015 року по 10 вересня 2018 року.
Стягнуто з ТОВ "Дієса" на користь держави судовий збір у розмірі 4 351,06 грн.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Дієса" задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дієса" 6 526,60 грн компенсації судових витрат зі сплати судового збору.
Допущено поворот виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у справі №331/1893/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дієса" про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дієса" грошову суму в розмірі 478 816,28 грн, сплачену на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у справі №331/1893/20.
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення арифметичної описки в постанові апеляційного суду від 12 травня 2021 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.