Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 242/2770/18
провадження № 61-10061св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Металіст" (боржник), ОСОБА_2 (стягувач),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 19 березня 2021 року у складі судді Владимирської І. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 12 травня 2021 року у складі колегії суддів: Лопатіної М. Ю., Мальцевої Є. Є., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви про заміну сторони виконавчого провадження
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 242/2770/18 за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" (далі - ПАТ "ФК "Металіст") про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у справі № 242/2770/18 задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто на його користь з ПАТ "ФК "Металіст" середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 квітня 2017 року по 31 травня 2018 року у розмірі 5 117 909,20 грн.
На виконання вказаного рішення суду 08 жовтня 2018 року Селидівським міським судом Донецької області видано виконавчий лист № 242/2770/18 та постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 22 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього виконавчого листа.
Станом на 13 січня 2021 року рішення Селидівського міського суду Донецької області від 05 вересня 2018 року не виконано, грошові кошти за цим судовим рішенням ОСОБА_3 не повернуто.
Вказував, що 31 липня 2019 року між ним і ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого він та ОСОБА_4 набули право вимоги від боржника (боржників) належного виконання зобов`язань за контрактом з ПАТ "ФК "Металіст", укладеним 30 червня 2015 року, а також рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у справі № 242/2770/18, рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 11 квітня 2017 року у справі № 242/3368/16-ц та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 200/4922/19-а.
Оскільки він згідно з умовами зазначеного договору набув статусу нового кредитора, то ОСОБА_1 просив суд замінити на нього стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого Селидівським міським судом Донецької області 08 жовтня 2018 року, на підставі рішення Селидівського міського суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у справі № 242/2770/18 про стягнення з ПАТ "ФК "Металіст" на користь ОСОБА_2 середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 квітня 2017 року по 31 травня 2018 року у розмірі 5 117 909,20 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 12 травня 2021 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що сторони договору про відступлення права вимоги від 31 липня 2019 року змінили стягувача на стадії виконання судового рішення. При цьому умовами даного договору відступлення права вимоги новому кредитору фактично надано право вимагати від боржника належного і реального виконання зобов`язань за рішенням суду. Проте, чинним законодавством уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди не передбачена.
З урахуванням вказаного підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження немає, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України і Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 19 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 12 травня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року справі № 916/1410/19, від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11, у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин та переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Відповідно до правових висновків Верховного Суду за змістом статей 512, 1077 ЦК України розмежовано правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу. При цьому Верховний Суд зазначив, що за цесією може бути відступлено право як грошової вимоги, так і не грошової вимоги (роботи, товари, послуги), а ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, в яких заміна кредитора не допускається.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у справі № 242/2770/18 задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ "ФК "Металіст" про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнуто з ПАТ "ФК "Металіст" на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 квітня 2017 року по 31 травня 2018 року у розмірі 5 117 909,20 грн.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 22 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57454684 за виконавчим листом № 242/2770/18, виданим Селидівським міським судом Донецької області 08 жовтня 2018 року з виконання вищезазначеного судового рішення.
Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 31 липня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2, з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_4, з іншої сторони, ОСОБА_2 відступив у повному обсязі, а ОСОБА_5 і ОСОБА_4 набули право вимоги від боржника (боржників) належного виконання зобов`язань за контрактом з ПАТ "ФК "Металіст", укладеним 30 червня 2015 року, а також рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у справі № 242/2770/18, рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 11 квітня 2017 року у справі № 242/3368/16-ц, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 200/4922/19-а.
Підписанням цього договору сторони підтвердили передачу ОСОБА_2 ОСОБА_1 і ОСОБА_4 усіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги у повному обсязі за основним контрактом.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій виходили із того, що чинним законодавством уступка прав стягувача за рішення суду шляхом укладення цивільно-правової угоди не передбачена.
Колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ "ФК "Металіст" про стягнення заборгованості із заробітної плати, щомісячної винагороди, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та компенсації витрат на оренду житла.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 23 грудня 2016 року в частині стягнення заборгованості із заробітної плати, відмови у стягненні винагороди у розмірі 180 000 доларів США скасовано, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і судового збору змінено.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із заробітної плати 120 000 грн та винагороди у розмірі 180 000 доларів США задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "ФК "Металіст" на користь ОСОБА_2 3 568 604,09 грн заборгованості із заробітної плати і винагороди.
У решті вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та винагороди відмовлено.
Стягнуто з ПАТ "ФК "Металіст" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку 1 676 498,63 грн без нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Рішення в частині відмови у стягненні компенсації витрат на оренду житла залишено без змін.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Заочним рішенням Селидівського районного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ "ФК "Металіст" про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні задоволено.
Стягнуто з ПАТ "ФК "Металіст" на користь ОСОБА_2 середню заробітку плату за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 12 квітня 2017 року по 31 травня 2018 року у сумі 5 117 909,20 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП № 57454684 від 22 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 242/2770/18, виданого 08 жовтня 2018 року Селидівським міським судом Донецької області.
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заяву обґрунтовано тим, що згідно договору про відступлення права вимоги від 31 липня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 відступає у повному обсязі, а ОСОБА_1, ОСОБА_4 приймають на себе право вимоги, що належить ОСОБА_2 і стають кредиторами, зокрема, за рішенням від 05 вересня 2018 року Селидівського міського суду Донецької області по справі № 242/2770/18.
Згідно умов зазначеного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_4 одержали право (замість ОСОБА_2 ) вимагати від боржника (боржників) належного виконання зобов`язань за контрактом, судовими рішеннями, зазначеними в пункті 1.1, звертатися до суду, державних органів, а також інші права, передбачені законодавством України. Підписанням цього договору сторони підтвердили передачу ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги у повному обсязі за основним контрактом.
Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 515 ЦК України визначено, що заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.