Постанова
Іменем України
28 березня 2022 року
м. Київ
справа № 750/2158/21
провадження № 61-753св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2021 року у складі судді Логвінової Т. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 24 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І.,
Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частини будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що він пропустив передбачений законом шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини через поважні причини, оскільки перебував за межами території України та не знав про смерть батька, позивач просив визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року,позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька
ОСОБА_2 терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Задовольняючи позов та визначаючи позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач пропустив строк для подачі такої заяви з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, істотними труднощами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не навів об`єктивні обставини, які утруднювали подання ним заяви у шестимісячний строк після відкриття спадщини.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
02 лютого 2022 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини будинку та господарських споруд на АДРЕСА_2 .
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є позивач, а також батько спадкодавця - дідусь позивача ОСОБА_3
ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини на користь рідної сестри спадкодавця ОСОБА_2 (а. с. 83).
23 жовтня 2020 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Максак І. М. видала на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на Ѕ частину житлового будинку та господарських споруд на
АДРЕСА_2 .
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях;1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.