Постанова
Іменем України
28 березня 2022 року
м. Київ
справа № 357/3660/20
провадження № 61-19469св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Віват-Інвест Плюс", комунальний заклад Київської обласної ради "Навчально-курсовий комбінат", державний реєстратор комунального підприємства "Пшеничне" Федунець Олег Миронович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування реєстрації та витребування майна.
В обґрунтування позову вказав, що Білоцерківською місцевою прокуратурою за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12019110030000811 від 20 березня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190, частиною першою статті 358 КК України, встановлено порушення вимог чинного законодавства під час передачі у приватну власність приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 (далі - спірне приміщення, спірне нерухоме майно), що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області на підставі рішення Білоцерківської міської ради № 60 від 18 лютого 2000 року "Про передачу об`єктів охорони здоров`я з власності територіальної громади м. Біла Церква в обласну комунальну власність".
Вказував, що 25 травня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства "Пшеничне" Федунцем О. М. на підставі технічного паспорту № 140518389 від 14 травня 2018 року та довідки, розроблених та виданих ТОВ "Да Вінчі груп", було прийнято протиправне рішення про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно (нежитлову будівлю) площею 346,4 кв. м за ОСОБА_3
20 липня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською І. П. зареєстровано право власності на вищевказане приміщення за ТОВ "Віват-Інвест плюс" на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна від 11 червня 2018 року як внесок учасника товариства ОСОБА_3 до статутного капіталу .
На підставі довідки № 213/19 від 11 січня 2019 року та технічного паспорту від 11 січня 2019 року, розробленого ФОП ОСОБА_4 на замовлення ТОВ "Віват-Інвест плюс", 14 січня 2019 року державним реєстратором державного підприємства "Київоблреклама" Рашковим А. Г. внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: змінено запис "нежитлова будівля" на "нежитлові будівлі", а також видалено запис про площу приміщення.
За таких обставин державним реєстратором КП "Пшеничне" Федунцем О. М. всупереч встановленому порядку реєстрації та за відсутності усіх необхідних документів прийнято незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірної нежитлової будівлі, що надало змогу третім особам з порушенням вимог чинного законодавства, зареєструвати речові права на цей об`єкт нерухомості, а також позбавило територіальні громади сіл, селищ, міст Київської області права володіти, користуватись та розпоряджатись об`єктом нерухомості, чим прямо було порушено інтереси держави та територіальної громади в особі уповноважених органів.
Оскільки спірна будівля перебуває у комунальній власності, тому прийняті рішення державного реєстратора мають бути визнані незаконними та скасовані, а запис про реєстрацію права власності підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".
Враховуючи зазначене, позивач просив: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. від 29 січня 2019 року за індексним номером 45266826, відповідно до якого зареєстровано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно; витребувати на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради із власності ОСОБА_1, та ОСОБА_2 вказане майно; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 року в складі судді Ярмоли О. Я. у задоволенні позову першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора, суд першої інстанції виходив із недоведеності факту перебування спірного майна у володінні Київської обласної ради, яка указує на порушення своїх прав як власника. Оскільки суду не надано доказів, що територіальна громада Київської області у будь-який спосіб використовувала спірне нерухоме майно, тому безпідставним є покладення відповідальності саме на відповідачів як на добросовісних набувачів цього майна.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 року та ухвалено нове рішення, яким позов прокурора задоволено.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. від 29 січня 2019 року за індексним номером 45266826, відповідно до якого зареєстровано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нерухоме майно: нежитлові будівлі та майно загальною площею 495 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради із власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказане нерухоме майно.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виключні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Білоцерківська міська рада, яка передала спірні нежитлові приміщення та Київська обласна рада, яка прийняла на баланс вказані спірні приміщення.
Територіальні громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради набули права власності на спірні нежитлові приміщення та право на які було зареєстровано згідно із статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з часу ухвалення Білоцерківською міською радою рішення № 60 від 19 лютого 2000 року.
Оскільки спірний об`єкт нерухомості не вибував із комунальної власності у порядку, визначеному діючим законодавством, тому проведені реєстраційні дії, які є предметом оскарження, є неправомірними.
Так як ОСОБА_3 не набув права власності на спірні нежитлові приміщення у визначеному чинним законодавством порядку, тому у нього відсутні повноваження на розпорядження вказаним майном.
З огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачів критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
До Верховного Суду 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просили скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявники зазначають неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16-ц, від 18 лютого 2021 року у справі № 14/5026/1020/2011.
Касаційна скарга мотивована тим, що факт незаконного відчуження та допущення продажу нерухомості не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, а тому оскаржуване рішення, яким це майно витребувано від останнього, є незаконним.
Київська обласна рада не вчинила жодних дій щодо реєстрації права комунальної власності на спірне нерухоме майно. При цьому рішення органу місцевого самоврядування не є тотожним поняттю державної реєстрації майна. Саме бездіяльність органів місцевого самоврядування зумовила виникнення обставин, за яких було б можливим здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 .
При вирішенні цієї справи апеляційний суд не врахував встановлені судом у справі № 357/14059/19 преюдиційні обставини добросовісного набуття відповідачами спірного майна.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 01 грудня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У грудні 2021 року Білоцерківська окружна прокуратура та Київська обласна рада подали відзиви на касаційну скаргу, мотивовані незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів № 35 від 07 лютого 1995 року "Про відкриття спеціалізованої аптеки" виділено із складу центральної районної аптеки № 1 аптеку № 197 з наданням їй статусу юридичної особи, передано аптеку № 197 з майном за адресою: АДРЕСА_1 у підпорядкування відділу охорони здоров`я.
Рішенням дванадцятої сесії Білоцерківської міської ради двадцять третього скликання № 60 від 18 лютого 2000 року "Про передачу об`єктів охорони здоров`я з власності територіальної громади м. Біла Церква в обласну комунальну власність" вирішено передати з власності територіальної громади м. Біла Церква в обласну комунальну власність комунальну міжлікарняну аптеку № 197 по АДРЕСА_1
Рішенням Київської обласної ради від 28 листопада 2013 року № 723-35-VI "Про передачу майна з балансу комунального підприємства Київської обласної ради "Київська обласна аптека" на баланс комунального закладу Київської обласної ради "Навчально-курсовий комбінат" було передано з балансу Комунального підприємства Київської обласної ради "Київська обласна аптека" безоплатно на баланс комунального закладу Київської обласної ради "Навчально-курсовий комбінат" майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, зокрема, нежитлові приміщення площею 606,20 кв. м, підсобні приміщення площею 42 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 .
Вказані нежитлові приміщення до 18 лютого 2000 року перебували у власності територіальної громади міста Біла Церква, а після прийняття дванадцятою сесією Білоцерківської міської ради двадцять третього скликання рішення № 60 від 18 лютого 2000 року "Про передачу об`єктів охорони здоров`я з власності територіальної громади м. Біла Церква в обласну комунальну власність" перейшли у власність територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, що підтверджено також і витягом передачі з балансу комунального підприємства Київської обласної ради "Київська обласна аптека" на баланс Комунального закладу Київської обласної ради "Навчально-курсовий комбінат", довідкою в. о. голови комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" № 366-1 від 25 листопада 2019 року.
25 травня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства "Пшеничне" Федунцем О. М. на підставі технічного паспорту № 140518389 від 14 травня 2018 року та довідки, розроблених та виданих ТОВ "Да Вінчі груп", було прийнято протиправне рішення про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно (нежитлову будівлю) площею 346,4 кв. м за ОСОБА_3 .
Із відповіді директора ТОВ "Да Вінчі груп" старшому слідчому Білоцерківського ВП ГУ НПУ в Київській області №37 від 27 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_3 не звертався до товариства за наданням послуг і останнє не виконувало технічний паспорт №140518389 від 14 травня 2018 року та ніяких довідок не видавало.
20 липня 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською І. П. зареєстровано право власності на вищевказане приміщення за ТОВ "Віват-Інвест плюс" на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна від 11 червня 2018 року як внесок учасника товариства ОСОБА_3 до статутного капіталу.
На підставі довідки № 213/19 від 11 січня 2019 року та технічного паспорту від 11 січня 2019 року, розробленого ФОП ОСОБА_4 на замовлення ТОВ "Віват-Інвест плюс", 14 січня 2019 року державним реєстратором державного підприємства "Київоблреклама" Рашковим А. Г. внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: змінено запис "нежитлова будівля" на "нежитлові будівлі", а також видалено запис про площу приміщення.
Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. від 29 січня 2019 року за індексним номером 45266826 право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29 січня 2019 року, укладеного між останніми та ТОВ "Віват-Інвест Плюс".
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 09 квітня 2020 року по справі № 357/14059/19, предметом позову якої було визнання договору купівлі-продажу вищезазначених нежитлових будівель недійсним, було відмовлено у визнанні недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Віват-Інвест Плюс" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Установивши, що спірні правовідносини в частині набуття Київською обласною радою права власності на спірне майно виникли до 01 січня 2004 року, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про регулювання цих відносин зокрема ЦК УРСР та Законом України "Про власність".
За положеннями статті 86 ЦК УРСР та статті 2 Закону України "Про власність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.
Статтями 31, 35 Закону України "Про власність" передбачено, що до державної власності в Україні належать загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності.
Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у редакції, чинній на час ухвалення рішення Білоцерківської міської ради №60 від 19 лютого 2000 року, облік та реєстрація об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності належали до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
При цьому згідно із статтею 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.
Згідно із частиною першою статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Частинами п`ятою, восьмою статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності; об`єкти комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Враховуючи вказані норми закону та встановлені у цій справі обставини, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що виключні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Білоцерківська міська рада, яка передала спірні нежитлові приміщення та Київська обласна рада, що прийняла на баланс вказані спірні приміщення.
Установивши, що право на спірне нерухоме майно як комунальна власність було зареєстровано згідно із статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з часу ухвалення Білоцерківською міською радою рішення № 60 від 19 лютого 2000 року про передачу в обласну комунальну власність спірних приміщень, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що територіальні громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради набули права власності на спірні нежитлові приміщення.
Виходячи із зазначеного, суд відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги в частині заперечення права власності територіальної громади на спірні приміщенні, оскільки таке право набуто у спосіб, визначений чинним на час виникнення спірних правовідносин законом і з цьому часу не вибувало із комунальної власності у передбаченому законом порядку, зокрема, власник не відчужував означене майно на користь ОСОБА_3 .
Разом з тим, за відсутності договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_3 та територіальною громадою Київської області, або іншого документу, визначеного статтею 27 Закону України "про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор ухвалив незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірної нежитлової будівлі за ОСОБА_3 .
Встановивши, що 25 травня 2018 року державний реєстратор комунального підприємства "Пшеничне" Федунець О. М. на підставі технічного паспорту № 140518389 від 14 травня 2018 року та довідки, розроблених та виданих ТОВ "Да Вінчі груп", ухвалив рішення про державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю) за ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що зазначене рішення є протиправним, оскільки ухвалене та за відсутності усіх необхідних документів.
Зазначене надало змогу третім особам з порушенням вимог чинного законодавства, зареєструвати речові права на цей об`єкт нерухомості, а також позбавило територіальні громади сіл, селищ, міст Київської області права володіти, користуватись та розпоряджатись об`єктом нерухомості, чим прямо було порушено інтереси держави та територіальної громади в особі уповноважених органів.