1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

23 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 521/19/18

провадження № 61-3656св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Одеська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1,

представник відповідача - ОСОБА_2,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімаченко Світлана Леонідівна, ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М., від 26 січня 2021 року.

Зміст заявлених позовних вимог

У січні 2018 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л., ОСОБА_3, про визнання спадщини відумерлою, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину

за законом, витребування майна від добросовісного набувача, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Свої вимоги Одеська міська рада мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, про що 15 вересня 2010 року реєстратором Третього Приморського відділу реєстрації актів цивільного стану ОМУЮ складено відповідний актовий запис № 943 та видано свідоцтво про смерть серія           НОМЕР_1 . Вказувала, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Згідно з довідками форми А (картка прописки), форми Б (поквартирна картка), форми № 1 (виписка з будинкової книги про склад сім`ї та реєстрацію) № 2035, виданими посадовими особами комунального підприємства "ЖКС "Черьомушки" 10 жовтня              2017 року, ОСОБА_4 з 08 травня 1974 року по день смерті був зареєстрований та проживав один у квартирі АДРЕСА_2 . Згідно з витягом зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 19 грудня 2017 року № 50335857 ні заповіти, ні спадкові договори спадкодавцем не складалися. Згідно з витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 19 грудня 2017 року № 50334792,           18 січня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. заведена спадкова справа № 1/2017 щодо майна померлого ОСОБА_4 та 24 січня 2017 року видано свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_3 . Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. 14 лютого 2017 року посвідчено договір купівлі-продажу за номером 54, згідно з умовами якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купив вищезазначену квартиру за 49 810, 00 грн. Того ж дня державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33856517 від 14 лютого 2017 року, за яким право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за             ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 від 24 січня 2017 року, видане на підставі підроблених документів.

Враховуючи відсутність у ОСОБА_4 спадкоємців за заповітом і за законом, квартира АДРЕСА_2, на думку позивача, є відумерлою спадщиною та має перейти у власність територіальної громади м. Одеси за заявою Одеської міської ради.

Позивач посилався на те, що територіальна громада м. Одеси набула речові права на відумерлу квартиру, а спірне майно вибуло з володіння територіальної громади м. Одеси поза її волею на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке є недійсним відповідно до положень статті 1301 ЦК України. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 придбав спірну квартиру через двадцять два дні після набуття права власності попереднім титульним володільцем, тобто знав або, проявивши принаймні розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що спірна квартира вибула з володіння законного власника з порушенням вимог закону.

Із урахуванням зазначеного, Одеська міська рада просила визнати спадщину після смерті ОСОБА_4, що складається з однокімнатної квартири  АДРЕСА_1, відумерлою; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2, яке зареєстроване в реєстрі під № 12 та видане  ОСОБА_3 24 січня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л.; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради квартиру            АДРЕСА_2 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу        Сімаченко С. Л., індексний номер: 33856517 від 14 лютого 2017 року, за яким право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Мазун І. А. від 27 серпня 2019 року позов Одеської міської ради залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не є власником нерухомого майна, отже не наділений правом на витребування майна від добросовісного набувача в порядку частини першої статті 388 ЦК України.

Районний суд також виходив із того, що спірна квартира не може бути витребувана у добросовісного набувача в силу того, що нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 14 лютого 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 54, в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним. Одеська міська рада ніколи не була та не є власником спірної квартири, а тому не має законних підстав для визнання права власності та витребування спірної квартири від відповідача. Суд першої інстанції посилався на принцип пропорційності при втручанні у право на мирне володіння майном.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу Одеської міської ради задоволено частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов Одеської міської ради задоволено частково.

Визнано спадщину після смерті ОСОБА_4, що складається

з однокімнатної квартири

АДРЕСА_2, загальною площею 30,9 кв. м, житловою площею 16,9 кв. м, відумерлою.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру

АДРЕСА_2, яке зареєстроване у реєстрі під № 12 від 24 січня 2017 року, видане на ім`я ОСОБА_3 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л.

Витребувано від добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради квартиру

АДРЕСА_2, загальною площею 30,9 кв. м, житловою площею 16,9 кв. м.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33856517 від 14 лютого 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л., за яким право власності на квартиру

АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обставини підробки правовстановлюючих документів на спірну квартиру, а також паспорта громадянина на ім`я ОСОБА_3 засвідчують, що остання не є фізичною особою (людиною) в сенсі цивільного законодавства та, відповідно, не має цивільної процесуальної правосуб`єктності. Оскільки ОСОБА_3, як суб`єкта цивільних правовідносин, не існувало на момент видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру, видане на ім`я ОСОБА_3, є недійсним.

На момент відкриття спадщини після померлого ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_2 належала спадкодавцю на праві власності, тобто, входила до складу спадщини, а тому, враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом і за законом, вказане нерухоме майно є відумерлою спадщиною та переходить у власність територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що спірна квартира вибула з комунальної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке скасовано в судовому порядку у цій справі через його недійсність, що свідчить про відсутність волі територіальної громади            м. Одеси на таке вибуття. Установлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування спірної квартири в порядку статті 388 ЦК України. Втручання у право відповідача з метою захисту прав територіальної громади на нерухоме майно визнано пропорційним.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 26 січня 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення особа,

яка подала касаційну скаргу, зазначила неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі

№ 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16,

від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року

у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-30037/11,

від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 20 березня 2019 року

у справі № 521/8368/15-ц, від 27 листопада 2019 року у справі

№ 629/847/15-ц, від 28 листопада 2019 року у справі № 261/0/15-18,

від 02 грудня 2019 року у справі № 643/9546/16-ц, від 19 травня 2020 року

у справі № 910/719/19, (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах під час тлумачення та застосування положень                   статті 388 ЦК України, і застосував висновки Верховного Суду, які не підлягають застосуванню з урахуванням характеру спірних правовідносин. Заявник зауважує, що задоволення віндикаційного позову і витребування спірної квартири у фізичних осіб, як добросовісних набувачів, призводить до порушення гарантій, передбачених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Заявник також посилається на те, що Одеська міська рада не була власником спірного майна, тому твердження позивача, що спірна квартира вибула із володіння власника поза його волею є безпідставними, а відсутність цієї ознаки виключає застосування положень статті 388 ЦК України. Право власності добросовісного набувача на час розгляду справи не оспорено, реєстрація права власності не скасована, договір, згідно з яким відповідач набув право власності, у судовому порядку недійсним не визнаний, а правові підстави вважати цей договір нікчемним відсутні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 521/19/18.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л., ОСОБА_3, про визнання спадщини відумерлою, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, витребування майна від добросовісного набувача, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу Одеська міська радапосилається на те, що апеляційний суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов правильних та обґрунтованих висновків про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Доводи касаційної скарги вважає такими, що не спростовують правильних по суті висновків апеляційного суду. Застосування положень статті 388 ЦК України про витребування майна із чужого незаконного володіння власника поза його волею є можливим та необхідним у цій справі, оскільки на час нібито укладення договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 14 лютого 2017 року, спірна квартира вже належала територіальній громаді на праві власності з часу відкриття спадщини.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, про що 15 вересня 2010 року реєстратором Третього Приморського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 943 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення комунального підприємства "БТІ" Одеської міської ради від 17 січня 2017 року встановлено, що право власності на квартиру        АДРЕСА_2 станом на       31 грудня 2012 року зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ та ПЕК Одеської міської ради 29 листопада 2007 року НОМЕР_8 (654 пр. стр. 185-р. №66), реєстрація від 12 лютого 2008 року, що також підтверджується і копіями інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 січня  2017 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що складається з однокімнатної квартири загальною площею 30,9 кв. м, житловою площею 16,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з довідками форми А (картка прописки), форми Б (поквартирна картка), форми № 1 (виписка з будинкової книги про склад сім`ї та реєстрацію) № 2035, виданими посадовими особами комунального підприємства "ЖКС "Черьомушки" 10 жовтня 2017 року, ОСОБА_4 з 08 травня 1974 року по день смерті був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з витягом зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори)             від 19 грудня 2017 року № 50335857 ні заповіти, ні спадкові договори спадкодавцем не складалися.

У відповідності до витребуваної судом спадкової справи № 1/2017, заведеної після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. звернулася ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4, 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, та надала копію свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_2, актовий запис № 12820, зроблений             20 липня 2016 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, копію свідоцтва про її народження серії НОМЕР_3, виданого Ленінським ЗАГС м. Одеса 14 травня 1974 року, актовий запис № 745, довідку комунального підприємства "ЖКС "Черьомушки" № 23 від 09 січня 2017 року про те, що ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_3 з 08 квітня 1974 року по день смерті -          ІНФОРМАЦІЯ_4 та довідку КП "ЖКС "Черьомушки" №27 від 09 січня  2017 року про те, що ОСОБА_4 був зареєстрований в АДРЕСА_3 з 08 вересня 1974 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4, копію свого паспорта серії НОМЕР_4, виданого 30 червня          2000 року Ленінським РВ УМВС України в Одеській області з реєстрацією за адресою: АДРЕСА_4, та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_5 .

В подальшому, 23 січня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, яку вона прийняла.

24 січня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3

14 лютого 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. було посвідчено договір купівлі-продажу серія та номер 54, згідно з умовами якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купив вищезазначену квартиру за 49 810, 00 грн. Того ж дня, державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33856517 від 14 лютого 2017 року, за яким право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1

10 січня 2019 року до суду першої інстанції надійшла відповідь Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області від 03 січня 2019 року, згідно з якою за результатами проведеної перевірки по архіву Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області виявлено актовий запис про смерть № 12820 (такий же актовий запис, вчинений у свідоцтві про смерть ОСОБА_4, копія якого зберігається в спадковій справі) від 18 грудня 2016 року, складений на гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі зазначеного актового запису було видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 18 грудня             2016 року. За результатами перевірки книги обліку бланків свідоцтв про смерть свідоцтва за серією НОМЕР_2 у відділі не значиться з моменту створення відділу, тобто з 01 січня 2012 року.

На запит суду також було отримано копію актового запису про смерть ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 15 вересня 2010 року реєстратором Третього Приморського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 943 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

У відповідь на ухвалу суду першої інстанції від 16 жовтня 2018 року Малиновський районний відділ Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 15 лютого  2019 року повідомив, що у відповідності до обліків відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованим або знятим з реєстраційного обліку                      по м. Одесі та Одеській області не значиться; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий 30 червня 2000 року Ленінським РВ УМВС України в Одеській області, було видано на ім`я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; перевіркою архівної та діючої картотеки Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області встановлено, що ОСОБА_3,                       ІНФОРМАЦІЯ_3, паспортом громадянина України не документувалась.

На запит суду КП "ЖКС "Черьомушки" 20 лютого 2014 року надало відповідь про те, що відповідно до журналу реєстрації видачі довідок Ф-1 (виписка з будинкової книги про склад сім`ї та реєстрації) виробничою дільницею № 3 довідки № 23 та № 27 від 09 січня 2017 року про реєстрацію ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3, не видавалися.

В матеріалах кримінальної справи № 12017160470002140 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою        статті 190 КК України, яку було оглянуто судом першої інстанції, міститься довідка КП "ЖКС "Пересипський" № 21287 від 24 квітня 2017 року, згідно з якою в будинку АДРЕСА_5 ніколи не існувало та, відповідно, ОСОБА_3 зареєстрованою у квартирі АДРЕСА_6 не значилася та не значиться.

Також, в матеріалах вказаної кримінальної справи наявна відповідь Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області від 22 червня 2017 року, в якій вказано, що в Одеському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області не виявлено актових записів про народження дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також повідомлено про відсутність актових записів про державну реєстрацію народження дітей щодо особи за даними державного реєстру актів цивільного стану.

Згідно з протоколом допиту  ОСОБА_1 від 22 серпня 2017 року в якості свідка, який міститься у матеріалах кримінальної справи № 12017160470002140, спірна квартира була знайдена відповідачем та його батьком за допомогою ріелтора із ріелторської контори "Президент". Квартиру шукав та оглядав його рідний батько, який теж був допитаний в якості свідка в рамках кримінальної справи згідно протоколу допиту             від 28 серпня 2017 року. Відповідач пояснив, що не є фахівцем в сфері права, не є особою уповноваженою на здійснення будь-яких реєстраційних дій, не має доступу до бази даних актів цивільного стану народження, смерті, міграційних, на нерухоме майно, а тому в нього були відсутні можливості бути обізнаним відносно ситуації зі спірною квартирою. Відповідач звернувся до спеціаліста у сфері нерухомості (ріелтора) та діяв через нього та за його допомогою.

Листом Суворовського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від 26 липня 2017 року повідомлено, що паспорт              серії НОМЕР_4 від 30 червня 2000 року Ленінським РВ УМВС України в Одеській області, було видано на ім`я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та було втрачено останньою, взамін втраченого видано Ленінським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області паспорт                      серії НОМЕР_7 від 07 травня 2002 року.


................
Перейти до повного тексту