Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 353/565/20
провадження № 61-14166св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Горейко М. Д., Максюти І. О., від 06 липня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до комунального некомерційного підприємства "Тлумацька центральна районна лікарня" (далі - КНП "Тлумацька ЦРЛ") про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що із 1986 року вона працювала в КНП "Тлумацька ЦРЛ", остання займана посада - медична сестра терапевтичного відділення.
Під час перебування у відпустці у січні 2020 року поїхала до своєї дочки, яка проживає в Італії. Мала намір повернутися в Україну і приступити до роботи 16 березня 2020 року по завершенню відпустки. Для цього заздалегідь придбала авіаквиток на літак авіакомпанії Міжнародні Авіалінії України (далі - МАУ) за маршрутом Мілан (Мальпенса) - Київ (Бориспіль) - Івано-Франківськ, запланований на 14 березня 2020 року.
Однак, під час перебування в Італії, 12 березня 2020 року отримала повідомлення на електронну пошту про те, що авіакомпанія МАУ скасовує її рейс 14 березня 2020 року у зв`язку з рекомендаціями урядів багатьох країн щодо обмеження інтенсивності пересування між країнами через пандемію коронавірусу.
13 березня 2020 року в телефонному режимі повідомила інспектора відділу кадрів КНП "Тлумацька ЦРЛ" Подоляк М. М. про причину неможливості вчасно повернутися до місця роботи.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України був запроваджений карантин. Аналогічні заходи були запроваджені іншими країнами, в тому числі Італією.
Лише в червні 2020 року вона змогла повернутися до України. Прибула до місця роботи з документами, які підтверджують обставини її відсутності. Однак на письмове звернення про поновлення на роботі отримала лист від КНП "Тлумацька ЦРЛ" про звільнення та надсилання трудової книжки рекомендованим листом.
20 червня 2020 року засобами поштового зв`язку отримала свою трудову книжку із записом про звільнення з роботи на підставі пункту 4
частини першої статті 40 КЗпП України з 16 березня 2020 року згідно наказу № 31-к від 25 березня 2020 року (прогул без поважної причини).
Вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_1 просила суд поновити її на посаді медичної сестри КНП "Тлумацька ЦРЛ", стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 березня 2020 року
по 05 березня 2021 року та відшкодувати моральну шкоду в сумі 3 000 грн.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано Франківської області
від 05 березня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача КНП "Тлумацька ЦРЛ" - комунальне некомерційне підприємство "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (далі - КНП "Тлумацька ЦМЛ")
Короткий рішення суду першої інстанції
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області, у складі судді Мотрук Л. І., від 23 березня 2021 року позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді медичної сестри терапевтичного відділення КНП "Тлумацька ЦМЛ", стягнуто з КНП "Тлумацька ЦМЛ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з
16 березня 2020 року по 05 березня 2021 року в розмірі 91 774,60 грн та 1 500 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, виходив з того, що пандемія гострої коронавірусної інфекції COVID-19 та скасування авіарейсу за маршрутом Мілан (Мальпенса) - Київ (Бориспіль) - Івано-Франківськ, запланованого на 14 березня 2020 року, є поважними причинами невиходу позивача на роботу 16 березня 2020 року, а тому ОСОБА_1 не могла бути звільнена з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Крім того, суд встановив, що позивачка була відсутня та не надавала пояснення при розгляді профспілкою подання про її звільнення з посади, а також не була ознайомлена із наказом про звільнення, що у сукупності свідчить про порушення відповідачем порядку розірвання трудового договору.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про поновлення незаконно звільненої ОСОБА_1 на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодуванням моральної шкоди.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу КНП "Тлумацька ЦМЛ" задоволено, рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2021 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційний суд, дійшов висновку, що пандемія гострої коронавірусної інфекції COVID-19 та скасування авіарейсу не можуть вважатися поважними причинами невиходу на роботу, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення ОСОБА_1, зокрема, до дипломатичних установ України чи на цілодобову гарячу лінію МЗС України, з метою сприяння їй у вирішенні питання повернення в Україну, а також будь-які інші докази, які би свідчили про намагання позивача уникнути прогулу та якнайшвидше приступити до роботи.
ОСОБА_1 не повідомила роботодавця про поважність причин своєї неявки на роботу, а невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із районного суду.
У жовтні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 06 березня 2018 року у справі № 235/2284/17, від 26 червня 2019 року у справі № 572/2944/16-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 755/7423/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 676/2489/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, заявник вважає, що необхідно відступити від застосованих апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 341/1751/17, від 27 травня 2020 року у справі № 750/5598/17, від 06 листопада 2020 року у справі № 367/682/18-ц, як таких, що суттєво обмежують гарантії, надані працівникам і не відповідають нормам та суті трудового права (пункт 2 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Вказує, що апеляційним судом не було враховано, що вона з приводу сприяння у поверненні в України у телефонному режимі зверталась до консульської установи України в Мілані, яка з 20 лютого 2020 року була зачинена для відвідувачів у зв`язку із запровадженням в Ломбардії карантинних заходів. Проте, їй було відмовлено у придбанні квитка на один з авіарейсів, які були організовані урядом України для повернення українських громадян в України, через обмежену кількість посадочних місць і необхідність повернення в першу чергу українських громадян, які залишились в Італії без житла.
Звертає увагу, що чинне законодавство України не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності працівника на роботі і не встановлює обов`язок працівника надати докази вжиття усіх можливих заходів для уникнення прогулу. Наполягає на тому, що роботодавець мав довести наявність в неї можливості у період із 12 по 16 березня 2020 року повернутись в Україну і приступити до роботи, якою вона не скористалась.
Вважає, що пандемія гострої коронавірусної інфекції COVID-19 та скасування авіарейсу, запланованого на 14 березня 2020 року, відсутність регулярного транспортного сполучення між Італією та Україною в цей період, є поважними причинами невиходу на роботу 16 березня 2020 року. Стверджує, що апеляційним судом помилково зазначено про відсутність доказів повідомлення роботодавця щодо наявності вказаних обставин.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року КНП "Тлумацька ЦМЛ" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що позивачем не надано доказів звернення в українське консульство в Італії або МЗС України з наміром вчасно повернутись в Україну, а посилання на обмежену кількість посадочних місць на авіарейси і необхідність забезпечити повернення в першу чергу українських громадян, які залишились в Італії без житла нічим не підтверджені.
Звертає увагу, що позивач не прибула на роботу і в подальшому, тому можливість роботодавця забезпечити їй право надати пояснення та взяти участь у засіданні профкому була обмежена.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із 1986 року ОСОБА_1 працювала в КНП "Тлумацька ЦРЛ" (на час розгляду справи - КНП "Тлумацька ЦМЛ"), остання займана посада -медична сестра терапевтичного відділення.
Із 17 січня по 15 березня 2020 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці і повинна була приступити до роботи 16 березня 2020 року.
У січні 2020 року ОСОБА_1 прибула до Італії, де проживає її дочка.
08 березня 2020 року ОСОБА_1 придбала квиток на авіарейс за маршрутом Мілан (Мальпенса) - Київ (Бориспіль) - Івано-Франківськ, який мав бути виконаний 14 березня 2020 року авіакомпанією МАУ.
12 березня 2020 року ОСОБА_1 отримала від авіаперевізника повідомлення про скасування рейсу, на який вона придбала квиток, у зв`язку з рекомендаціями урядів багатьох країн щодо обмеження інтенсивності пересування між країнами через пандемію коронавірусної інфекції COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2.
16 березня 2020 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці.
Згідно виписки із протоколу засідання профкому профспілкової організації КНП "Тлумацька ЦРЛ" № 6 від 24 березня 2020 року профспілковий комітет надав згоду на звільнення із роботи ОСОБА_1 за невихід на роботу
16 березня 2020 року та рекомендував КНП "Тлумацька ЦРЛ" поновити її на роботі при поданні підтверджуючих документів, після закінчення карантину, про перебування в період з 14 березня 2020 року в Італії в зоні карантину з приводу пандемії коронавірусу.
Наказом КНП "Тлумацька ЦРЛ" № 31-к від 25 березня 2020 року медичну сестру терапевтичного відділення ОСОБА_1 звільнено із займаної посади із 16 березня 2020 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин без виплати компенсації. Підстава: протокол засідання профкому профспілкової організації КНП "Тлумацька ЦРЛ" № 6 від 24 березня 2020 року.
У паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 проставлено прикордонний контрольний штамп 16 січня 2020 року (виїзд з України) та 07 червня 2020 року (в`їзд в Україну).