ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 280/455/20
адміністративне провадження № К/9901/32620/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у складі судді Артоуз О. О. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Шлай А. В., Кругового О. О., Прокопчук Т. С., у справі № 280/455/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Груп ЛТД» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Груп ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2019 року № 0000021407, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 163 391 грн, застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 40 847,75 грн та № 0000011407, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємства на суму 147 052 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 36 763 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення № 0000021407 від 30 серпня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Визнано протиправним та скасjвано податкове повідомлення-рішення № 0000011407 від 30 серпня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-груп ЛТД» судові витрати у розмірі 5 820, 81 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційна скарга відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сукупність наданих первинних документів підтверджує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Крім того, судами також указано на те, що висновок контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій здійснено на підставі аналізу комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів, ІТС «Податковий блок», Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних, інших баз відносно господарської діяльності ТОВ «СЕНСІМАР БУД» з посиланням на матеріали досудового розслідування, та за відсутності вироків, які набрали законної сили. Зазначене у сукупності слугувало підставою для висновків про протиправність дій відповідача.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
На підставі направлення від 18 липня 2019 року № 1592, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізькій області Мільчевській Марії Миколаївні, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області, раднику податкової та митної справи III рангу, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 липня 2019 року № 2572, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Партнер-Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 36802782), з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року по взаємовідносинам з TOB «CEНСІMAP БУД» (код СДРПОУ 42150307) та показників фінансової звітності за 2018 рік з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За результатами перевірки складено акт від 31 липня 2019 року № 473/08-01-14-07/36802782 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Партнер-груп ЛТД».
Згідно з розділом IV «Висновки» акта від 31 липня 2019 року перевіркою встановлено порушення ТОВ «Партнер-Груп ЛТД»:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток підприємств, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 147 052 грн, у т.ч. по періодам: 2018 рік 147 052 грн;
- абзаців 14.1.36, 14.1.181, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого у періоді, що перевірявся занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму 163 391 грн, у т.ч. грудень 2018 року у сумі 163 391 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з акта від 31 липня 2019 року слідує, що поточна перевірка ТОВ «Партнер-Груп ЛТД» проводилась з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року по взаємовідносинам з ТОВ «СЕНСІМАР БУД» та показників звітності за 2018 рік з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.
У зв`язку з неможливістю вручити акт від 31 липня 2019 року з підстав відсутності підприємства за адресою, відповідачем складено акт від 31 липня 2019 року № 1347/08-01-14-07/36802782 про неможливість вручення акту від 31 липня 2019 року.
Указаний акт направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На підставі акта від 31 липня 2019 року відповідачем прийнято:
- податкове повідомлення-рішення № 0000021407 від 30 серпня 2019 року, згідно з яким ТОВ «Партнер-Груп ЛТД» визначено податкове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість всього на суму 204 238, 75 грн, у т.ч. за основним зобов`язанням - 163 391, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 40 847, 75 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0000011407 від 30 серпня 2019 року, згідно з яким ТОВ «Партнер-Груп ЛТД» визначено податкове зобов`язання за платежем з податку на прибуток всього на суму 183 815, 00 грн, у т.ч. за основним зобов`язанням 147 052, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 763, 00 грн.
Не погодившись з указаними зобов`язаннями ТОВ «Партнер-Груп ЛТД» подало скаргу до Державної податкової служби України, рішенням про продовження розгляду скарги № 10919/6/99-00-08-05-01 від 27 листопада 2019 року розгляд скарги продовжено до 10 січня 2020 року, рішенням про результати розгляду скарги № 13725/6/99-00-08-05-01 від 20 грудня 2019 року скаргу залишено без задоволення.
Не погодившись з указаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що судами безпідставно не були враховані доводи фіскального органу стосовно нереальності господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентами. Посилається на те, що господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Крім того, скаржник указав, що судами попередніх інстанцій не було враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у справах № 826/16776/18, № 810/4434/16, № 809/117/13-а, № 804/5444/16, щодо застосування положень підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України.
Підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У відзиві на касаційну скаргу, позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
При цьому, згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.