ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 160/3852/19
адміністративне провадження № К/9901/29588/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., Юрко І.В. у справі № 160/3852/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - позивач, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, Офіс великих платників податків, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2019 року № 0000484615.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог податкового законодавства, оскільки господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, повністю виконані та відповідно відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Вказані обставини підтверджені належним чином оформленою первинною документацією.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 № 0000484615 в частині суми 814 293 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення на загальну суму 814 293 грн з огляду на наявність доказів на підтвердження дотримання позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків за період з 01.10.2018 по 31.12.2018. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності господарських операцій позивача з контрагентами в період із 01.10.2018 по 31.12.2018.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено частково адміністративний позов ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 № 0000484615 на загальну суму 2 346 585 грн, у тому числі в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 564 390 грн та штрафних санкцій у розмірі 782 195 грн.
Стягнуто на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків судові витрати у розмірі 47 719,22 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що господарські операції позивача з контрагентами: ТОВ «ПРОМХІМТЕХ ЛТД» ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕЛЕКТРОЕКСПОРТ», ТОВ «НВО «КОРУНД», ТОВ «РЕМКРАН», ТОВ «АГРОСОЮЗ», ТОВ «ЕНЕРГОЕКСПОРТ», ПП «КОРТЕЖ» мали реальний характер, оскільки позивачем надано докази на підтвердження дотримання ним приписів податкового законодавства щодо підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
На підставі наказу Офісу великих платників податків від 19.12.2018 № 2431 відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у період з 21.12.2018 по 10.01.2019 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, за результатами якої складено акт від 10.01.2019 № 7/28-10-46-15/24432974.
Відповідно до висновків указаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено обсяг операцій, які звільнені від оподаткування за період з 01.10.2018 по 31.10.2018, на 17 612 452 грн;
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 на загальну суму ПДВ 1 584 375 грн;
- пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 у розмірі 1 584 375,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки Офіс великих платників податків прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000484615 від 31.01.2019, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 584 375 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 792 187,50 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, Офіс великих платників податків звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме застосування судом апеляційної інстанції пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, частини другої статті 3, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 21.02.2018 № К/9901/4693/17, від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 16.01.2018 № К/9901/2558/18, від 06.03.2018 № К/9901/133/17, від 02.04.2019 у справі № 826/14331/13-а, від 04.02.2020 у справі № 160/1283/19, від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17, від 22.10.2019 у справі № 804/4643/16, від 02.10.2018 у справі № 816/2328/17, від 14.05.2019 у справі № 816/2004/17. На думку контролюючого органу, суд апеляційної інстанції не всебічно, не повно та не об`єктивно надав оцінку зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу окремо, що призвело до помилкових висновків щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій із контрагентами.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що доводи Офісу великих платників податків є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість врегульовані положеннями Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.