ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 520/4810/2020
адміністративне провадження № К/9901/28230/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/4810/2020
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. С. Чалий, В. В. Катунов, І. М. Ральченко) від 20 травня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» (далі - позивач, ТОВ «ТД «АГРОСВІТ», скаржник) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України) в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у невнесенні заяви позивача про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування
та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування у розмірі 20 541 666, 66 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має узгоджену станом на день подачі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування невідшкодовану з бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що утворилась у податковому періоді - вересень 2015 року, за результатами завершеної процедури судового оскарження.
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року позовні вимоги ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, що полягає у невнесені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» суму бюджетного відшкодування у розмірі 20 541 666,66 грн.
Стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 10 510, 00 грн.
Стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 10 510, 00 грн.
4. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року заяву ТОВ «ТД «Агросвіт» про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 520/4810/2020 задоволено.
Стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати на правничу допомогу у розмірі 125 000,00 грн.
Стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на правничу допомогу у розмірі 125 000,00 грн.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 520/4810/2020 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 520/4810/2020 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.
6. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, 02 серпня 2021 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 520/4810/2020 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 520/4810/2020 залишити в силі.
7. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року клопотання ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОСВІТ» про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОСВІТ» строк на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 520/4810/2020, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
8. 13 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку па додану вартість за вересень 2015 року, за результатами якої складено акт від 19 листопада 2015 № 1203/20-31-15-01-10/38158635 «Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» за вересень 2015 року».
11. На підставі висновків, викладених у вказаному акті перевірки, ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 04 грудня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0003021501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 24 240 698,00 грн.,
№ 0003031501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 149 109,00 грн.
12. Позивачем було складено розрахунки коригування до податкових накладних від 15 вересня 2015 року № 1-83, від 16 вересня 2015 року №1- 56, від 22 вересня 2015 року № 1-29, від 24 вересня 2015 року № 1-69 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн та направлено електронною поштою ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області для реєстрації.
13. Контролюючими органами розрахунки коригування прийняті не були у зв`язку з цим позивач звернувся до суду.
14. Постановою Харківською окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі № 820/11513/15, що набрала законної сили 04 січня 2016 року, задоволено позов.
Визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо відмови в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних від 15 вересня 2015 року № 1-83, від 16 вересня 2015 року № 1- 56, від 22 вересня 2015 року № 1-29, від 24 вересня 2015 року № 1-69.
Зобов`язано ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних.
Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04 грудня 2015 року № 0003021501, № 0003031501.
15. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2016 року у справі № 820/11513/15 відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідачу.
16. Після реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників до податкових накладних на суму ПДВ - 20 541 666, 66 грн у Єдиному реєстрі податкових накладних збільшення реєстраційного ліміту на суму ПДВ не відбулося у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.
17. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 2040/6747/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, позов задоволено.
Зобов`язано ДФС України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і якісних показників від 15 вересня 2015 року № 1-83 до податкових накладних від 25 червня 2015 року № 160-242 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн.
Визнано протиправними дії (бездіяльність) ДФС України щодо не збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних після реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників від 15 вересня 2015 року № 1-83 до податкових накладних від 25 червня 2015 року № 160-242 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн.
Зобов`язано ДФС України збільшити реєстраційну суму на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на 20 541 666,66 грн. та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
18. Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 2040/6747/18 залишені без змін.
19. Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 06 серпня 2018 року № 2110 (форма № 6-РПДВ) з 06 серпня 2018 року на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість анульовано.
20. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 2040/7102/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, позов задоволено.
Зобов`язано ГУ ДФС в Харківській області прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року з додатками, з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відповідних відомостей.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06 серпня 2018 року № 2110 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача з моменту його прийняття, зобов`язано ГУ ДФС в Харківській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме - з 06 серпня 2018 року з усіма відповідними показниками.
21. Позивачем до Головного управління ДПС України у Харківській області та Державної податкової служби України засобами поштового зв`язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року з додатками та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступник у розмірі 20 541 666, 66 грн.
22. Учасниками справи не заперечується, що станом на момент звернення позивачем до суду з даним позовом та станом на момент розгляду даної справи Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не містить даних щодо подання позивачем заяви про повернення сум бюджетною відшкодування.
23. Позивач, вважаючи такі дії відповідачів протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2040/7102/18 скасовано рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06 серпня 2018 року № 2110 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача з моменту його прийняття, а тому це є достатньою правовою підставою для прийняття декларації з ПДВ за травень 2019 року та внесення в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 20 541666,66 грн згідно податкової декларації.
25. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ на користь позивача, суд першої інстанції виснувався на тому, що такий спосіб захисту як визнання бездіяльності відповідачів протиправною щодо невнесення до Реєстру заяв повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивачу за декларацією з ПДВ за травень 2019 року не призведе до ефективного відновлення права платника податків, а тому ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20 541 666,66 грн.
26. Разом з тим, задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 520/4810/2020, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 250 319, 00 грн шляхом їх стягнення з відповідачів на користь позивача.
27. Натомість, апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначив, що позивач замість того, щоб ініціювати виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження задля належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 2040/7102/18 з метою поновлення реєстрації ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, ініціював новий спір, в якому, заявивши вимогу про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування у розмірі 20 541 666, 66 грн, фактично намагається уникнути проведення контролюючим органом камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, результатів перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу, та є обов`язковою процедурою під час вирішення питання про бюджетне відшкодування сум податку для підтвердження сплати ТОВ «ТД «Агросвіт» до Державного бюджету України сум ПДВ у розмірі 20 541 666, 66 грн в сумі податкових зобов`язань за попередні звітні податкові періоди. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є передчасними, а обраний ним спосіб захисту не відповідає вимогам пункту 200.7 статті 200 та статті 49 Податкового кодексу України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
29. Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
30. Питання застосування норми права (пункт 49.3, 49.4 статті 49, підпункт Б пункту 200.4, пункт 200.7, 200.10 статті 200 ПК України) щодо яких відсутній висновок Верховного Суду підпункт Б пункту 200.4, пункт 200.7, 200.10 Податкового Кодексу України: чи може бути подано Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування засобами поштового зв`язку, у випадку перешкоджання податковими органами поданню заяви у встановленому пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України порядку? чи має право позивач звертатися до суду за захистом порушеного права, шляхом стягнення з державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, у разі перешкоджання податковими органами бюджетному відшкодуванню? чи можливо стягнення суми бюджетного відшкодування без проведення камеральної перевірки у випадку, якщо податкові органи не скористалось своїм правом на проведення такої перевірки?
31. Скаржник наголошує, що станом на сьогодні жодне з рішень суду щодо поновлення реєстрації ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме з 06 серпня 2018 року, з усіма відповідними показниками - не виконано. Жодні намагання ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» поновити власні права, отримати можливість мирно володіти своїм майном та вести господарську діяльність не мали результату, адже Держава, в особі органів податкової, ігнорує законні рішення судів та чинить опір відновленню прав позивача
32. Також, посилаючись на норми пункту 200.10 статті 200, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України позивач вважає, що проведення перевірки є правом, а не обов`язком податкового органу. Тобто податковий орган може самостійно вирішувати чи реалізовувати таке право, або утриматися від цього. Окрім того, як у даному випадку розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями, що не підпадають під дію пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, а отже підстав для проведення документальної перевірки не має.
33. Відтак, у ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» не було наміру чи необхідності уникати камеральної перевірки, навпаки, ним було вжито усіх заходів для надання податковим органам можливості провести камеральну перевірку. Натомість, податкові органи прийняли рішення не скористатися своїм правом, внаслідок чого суму бюджетного відшкодування було узгодження без проведення перевірки.
34. Також, позивачем зазначено, що органи податкової служби були зобов`язані виконати рішення суду, незалежно від відкриття виконавчого провадження, а ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» вважає безперспективним звернення до органів виконавчої служби, зважаючи на відсутність у таких органів реальної можливості сприяти виконанню рішення всупереч волі податкового органу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
35. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
36. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
37. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
38. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VІІІ від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року (далі - Закон № 1797-VІІІ), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
39. Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі ПК України в редакції чинній на час спірних правовідносин), при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
40. Згідно з приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
41. Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
42. Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
43. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 ПК України).
44. Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений в пункті 200.12 статті 200 ПК України, відповідно до якої, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.