ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 160/12072/20
адміністративне провадження № К/9901/46987/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Громова Юліана Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у складі судді Дєєва М. В.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у складі суддів Щербака А. А., Баранник Н. П., Малиш Н. І.,
у справі №160/12072/20
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, позивач у справі) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , платник податків, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому податковий орган просив стягнути суму податкового боргу в розмірі 238890,56 гривень з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету податковий борг у розмірі 238890,56 гривень.
20 грудня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2022 року, після усунення недоліків касаційної скарги, та витребувано справу з суду першої інстанції.
17 лютого 2022 року справа № 160/12072/20 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі було оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №640/23566/19, а також з посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.
Скаржник у касаційній скарзі вказує на те, що суди попередніх інстанцій повинні були дослідити доводи чи офіційно з`ясувати обставини про те, що нараховані контролюючим органом податкові зобов`язання є неузгодженими з огляду на те, що відповідач не отримувала податкове повідомлення-рішення.
Платник податків просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №160/12072/20, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Від позивача відзив на касаційну скаргу відповідача до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
В інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 238 890,56 гривень, який виник, у зв`язку з нарахуванням податку на майно фізичних осіб за 2019 рік, відповідно до податкового повідомлення рішення №3394346-5353-0464 від 01 травня 2019 року.
Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на податкову адресу відповідача з рекомендованим повідомленням, однак на адресу контролюючого органу повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідач у добровільному порядку не погасив вищевказаний податковий борг, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було сформовано податкову вимогу №35379-17 від 03 листопада 2017 року на суму 627389,45 гривень, яка була надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення.
Правове регулювання
Підпункт 14.1.175 пункт 14.1. статті 14 Податкового кодексу України
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Пункт 56.11. статті 56 Податкового кодексу України
Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пункт 58.3 статті 58 Податкового кодексу України
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.