ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 165/796/18
провадження № 51-610км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О. П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
в режимі відеоконференції:
захисника Полячука С.І.,
засудженого ОСОБА_1
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисників Полячука С.І. та Петрушина А.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02 листопада 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030050001630, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого у АДРЕСА_2 ), громадянина України, такого, що не має судимості в силу вимог ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_3 ), громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 186 КК України.
Короткий зміст оскаржених судових рішень:
Вироком Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 02 листопада 2018 року засудженого:
ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 187 КК України строком на 9 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ч. 2 ст. 289 КК України строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією всього майна .
ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підстав ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Вирок міського суду щодо ОСОБА_3 у апеляційному та касаційному порядку не оскаржувався.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 31 березня 2021 року вирок міського суду щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Так, ОСОБА_2, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, добровільно надав ОСОБА_1 та достовірно не встановленої досудовим розслідуванням особі інформацію про порядок роботи, засоби охорони та кількість виручки на автомийці самообслуговування, розташованій на вул. Луцька, 3-Г, після чого задля унеможливлення впізнання потерпілим нападаючих надав ОСОБА_1 та достовірно не встановленій особі дві в`язані шапочки з прорізами для очей типу "балаклава", і заздалегідь пообіцяв збути предмети, здобуті внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення, з подальшим розподілом отриманих внаслідок цього грошових коштів.
09 грудня 2017 року, у м. Нововолинську, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із достовірно не встановленою досудовим розслідуванням особою, керуючись прямим умислом, корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад та ОСОБА_1, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого, для подолання його волі та опору, умисно наніс гумовою палицею, яку заготовив заздалегідь, два удари в лобну ділянку голови, коли потерпілий ОСОБА_5 впав на підлогу, ОСОБА_1 наніс йому удар гумовою палицею по правій руці, при цьому висловлював погрози потерпілому умисним вбивством, якщо той підведеться з підлоги. Подолавши волю потерпілого, з каси службового приміщення автомийки ОСОБА_1 та достовірно не встановлена досудовим розслідуванням особа заволоділи грішми в сумі 4420 грн., мобільним телефоном, які належали ОСОБА_6 та ключем від запалювання автомобіля "ОРЕL VECТRA", що належали ОСОБА_5 .
Окрім того, 09 грудня 2017 року після вчинення розбійного нападу, а саме близько 02:43 год. ОСОБА_1 та достовірно не встановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, керуючись прямим умислом, корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, ключем, яким вони заволоділи в ході розбійного нападу, завели двигун автомобіля "ОРЕL VECТRA", вартість якого, згідно висновку експерта №22 від 13лютого 2018 року у разі реєстрації в Україні зі сплатою митних платежів, станом на 09 грудня 2017 року могла складати 96545,06 гривень, яким на законних підставах користується ОСОБА_5 та залишили місце події, спричинивши потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисники засудженого ОСОБА_1 ставлять питання про скасування судових рішень у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. При цьому вказують на те, що наявні у справі докази не доводять поза розумним сумнівом винуватість засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Зокрема, стверджують про недопустимість таких доказів, як протокол огляду автомобіля від 05 лютого 2018 року; протокол пред`явленням особи для впізнання за голосом від 22 січня 2018 року. Вказують про порушення права засудженого на захист, оскільки всупереч вимогам закону були покладені в основу вироку показання свідка ОСОБА_7, який був допитані на підставі ст. 225 КК України під час досудового засідання за відсутності сторони захисту. Вважає ухвалу суду апеляційної інстанцій такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 404, 419 КК України. Вказує, що апеляційний суд не надав ґрунтованих відповідей на його апеляційну скаргу та безпідставно відмовив у виклику та допиті засудженого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_5 .
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги не надходило.
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримав касаційну скаргу, а прокурор, заперечував проти задоволення касаційних скарг.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до вищевказаної норми закону, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
Зі змісту касаційної скарги захисників вбачається, що вони, крім іншого, просять доказам у справі дати іншу оцінку, ніж ту, яку дали суди першої й апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Мотиви Суду
Доводи захисників про незаконність засудження ОСОБА_1 за вчинення інкримінованих злочинів аналогічні доводам захисника поданої апеляційної скарги, які були перевірені в суді апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Частина 2 ст. 17 КПК передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були досліджені в суді першої інстанції, можливо дійти висновку, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, установлених судом і викладених у вироку, ґрунтується на доказах, яким суд дав належну оцінку.
Зокрема, місцевий суд дійшов висновків про винуватість ОСОБА_1 на підставі: показань:
- потерпілого ОСОБА_5, який суду повідомив, що близько 02 год. 09 грудня 2017 року в приміщення автомийки забігло двоє людей в масках, один з яких наніс йому удар гумовою палицею, від якого він впав. Продовжуючи наносити йому удари та висловлюючи погрози невідомі викрали грошові кошти, які знаходились в шухляді, його телефон та ключі від автомобіля, після чого вибігли на вулицю та заволодівши його автомобілем, поїхали в невідомому напрямку;
- потерпілого ОСОБА_6, який підтвердив в судовому засіданні про викрадення з каси грошей в сумі 4420 грн., пояснював, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше працював на цій автомийці оператором та був звільнений через неналежне виконання своїх обов`язків;
- засудженого ОСОБА_2 щодо обставини свого пособництва у вчиненні злочину в судовому засіданні пояснив, що на прохання ОСОБА_1 та іншої особи на прізвище " ОСОБА_8", з метою вчинення ними грабежу на автомийці надав їм інформацію про порядок роботи цього закладу, який йому був відомий у зв`язку з тим, що раніше там працював, наявності засобів охорони та можливої виручки. Зізнався про надання цим двом особам з метою неможливості їх впізнання, двох шапочок з прорізами для очей типу "балаклава", пообіцявши збути викрадене. Пізніше ОСОБА_1 пропонував йому для продажу автомобіль марки "Опель Вектра", повідомивши місце його знаходження;
- свідка ОСОБА_7 (анкетні дані якого змінені), допитаного в ході досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України, який пояснив, що в грудні 2017 року ОСОБА_2 запропонував йому придбати за 300 доларів автомобіль марки "Опель Вектра", який знаходився за складами ТзОВ "Пан Курчак" без номерних знаків, від чого той відмовився, а дізнавшись в січні 2018 року, що схожим автомобілем заволоділи незаконно, він про його місцезнаходження повідомив працівників поліції;