Постанова
Іменем України
07 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 598/369/18
провадження № 61-17839св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Збаразького районного нотаріального округу Джула Оксана Максимівна, про визнання договорів дарування недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_4, на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року, ухвалене суддею Олещук Б. Т., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня
2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Парандюк Т. С., Ходоровського М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Збаразького районного нотаріального округу Джула О. М., про визнання договорів дарування недійсними.
Позов мотивований тим, що з 27 серпня 2005 року по 28 листопада 2016 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У цей період ними були набуті нежитлові приміщення цокольного поверху, вбудовані у житловий будинок на АДРЕСА_1, загальною площею 106,1 кв. м., що складають 8/100 частин від цілого будинковолодіння та нежитлові приміщення № № 5, 6 загальною площею
60,2 кв. м., які знаходяться на АДРЕСА_2 .
У січні 2018 року йому стало відомо про те, що за договорами дарування
від 05 липня 2016 року ОСОБА_2 подарувала вищезазначене майно, що є їх спільною сумісною власністю, своїй матері ОСОБА_3 .
Позивач зазначав, що згоди та повноважень на укладення договорів дарування нежитлових приміщень своїй дружині він не давав і не міг давати, оскільки на момент укладення цих договорів перебував за межами України.
Також він стверджував, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, укладаючи оспорювані договори щодо спільного майна, діяли недобросовісно, що є підставою для визнання укладених між відповідачами договорів дарування від 05 липня 2016 року недійсними.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що на час укладення оспорюваних договорів дарування була наявна письмова, нотаріально посвідчена, заява позивача ОСОБА_1, якою він надав згоду своїй дружині ОСОБА_2 подарувати набуті ними у шлюбі нежитлові приміщення ОСОБА_3 . При цьому у цій заяві він засвідчив, що договори дарування укладаються його дружиною в інтересах їхньої сім`ї, укладення договорів відповідають їх спільному волевиявленню. Разом із цим у матеріалах справи відсутні докази того, що на час укладення вказаних договорів позивач перебував за межами України. Також не надано доказів того, що укладаючи оспорювані договори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли недобросовісно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, у якій вона просить скасувати рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 січня
2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року і ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову.
Заявник посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник посилається на порушення судами норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвокат Дутка В. І. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обгрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені судами попередніх інстанцій
Суди попередніх інстанцій встановили, що з 27 серпня 2005 року по
28 листопада 2016 рокуОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
За час шлюбу вони набули у власність нерухоме майно:
- на підставі договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2010 року були придбані нежитлові приміщення № № 5, 6 загальною площею 60,2 кв. м., а саме:
5-1 площею - 6,1 кв. м., 5-2 площею - 24,0 кв. м., Х площею - 4,6 кв. м.,
6-1 площею - 5,9 кв. м., 6-2 площею 19,6 кв. м., які знаходяться на
АДРЕСА_2 ;
- на підставі договору купівлі-продажу від 05 липня 2012 року придбані нежитлові приміщення цокольного поверху, вбудовані в житловий будинок, що складають 8/100 часток від цілого будинковолодіння, загальною площею 106,1 кв. м., що знаходяться на АДРЕСА_1 .
Згідно вищезазначених договорів покупцем вказаних вище приміщень є ОСОБА_2 .
Згідно нотаріально посвідченої заяви 04 липня 2016 року ОСОБА_1 надав згоду своїй дружині ОСОБА_2 подарувати набуті ними у шлюбі нежитлові приміщення № № 5, 6, загальною площею 60,2 кв. м., які знаходяться на
АДРЕСА_2 та нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 106,1 кв. м., що знаходяться на АДРЕСА_1, ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_1 у цій заяві засвідчив, що договори дарування укладаються його дружиною в інтересах їхньої сім`ї, укладення договорів відповідають їх спільному волевиявленню. Дана заява посвідчена приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу
Джулою О. М. та зареєстрована в реєстрі за № 1603.
05 липня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено два договори дарування, посвідчені приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Джулою О. М. та зареєстровані в реєстрі за № №1623, 1625.
Відповідно до умов договору дарування, зареєстрованого приватним нотаріусом за № 1623, ОСОБА_2 передала у власність, а ОСОБА_3 прийняла в дар нежитлові приміщення № № 5, 6 загальною площею
60,2 кв. м., а саме: 5-1 площею - 6,1 кв. м., 5-2 площею - 24,0 кв. м.,
Х площею - 4,6 кв. м., 6-1 площею - 5,9 кв. м., 6-2 площею 19,6 кв. м., що знаходяться на АДРЕСА_2 .
Відповідно до умов договору дарування, зареєстрованого приватним нотаріусом за № 1625, ОСОБА_2 передала у власність, а ОСОБА_3 прийняла в дар нежитлові приміщення цокольного поверху, вбудовані в житловий будинок, що складають 8/100 частин від цілого будинковолодіння загальною площею 106,1 кв. м., що знаходяться на
АДРЕСА_1 .
Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 11 січня
2020 року підпис від імені ОСОБА_1 у графі "підпис_____" заяви
від 04 липня 2016 року, адресованої приватному нотаріусу Джулі О. М. про надання згоди своїй дружині ОСОБА_2 подарувати набуті ними у спільному шлюбі нежитлові приміщення ОСОБА_3, виконано ОСОБА_1 . Підпис від імені ОСОБА_1 у графі "підписи осіб (їх представників), які звернулися за посвідченням нотаріальної дії" у реєстрі нотаріальних дій приватного нотаріуса Збаразького нотаріального округу Джули О.М. навпроти запису №1603 на аркуші 190 про посвідчення заяви від 04 липня 2016 року виконано не ОСОБА_1, а іншою особою. Згідно судово-технічного дослідження вказаних підписів вони виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання механічних засобів відтворення.
Відповідно до довідок Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомостей про перетинання державного кордону ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2018 року в базі даних не виявлено (а. с. 91). У період з 02 листопада
2013 року по 31 липня 2016 року ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ) перетинав кордон 31 серпня 2015 року в`їзд пункт пропуску Чоп (Тиса) та 15 вересня 2015 року виїзд пункт пропуску Шегині (а. с. 131).
Предметом розгляду у цій справі є вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування від 05 липня 2016 року.
Правовими підставами для пред`явлення таких вимог є посилання позивача на положення частин другої, третьої статті 65 СК України, частину другу - четверту статті 369, частину третю статті 215 ЦК України.
Так, відповідно до частин другої, третьої статті 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.