ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/1926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Терещенко О.І., судді - Ільїн О.В., Тихий П.В.)
від 13.12.2021,
за заявою ОСОБА_1
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у справі № 905/1926/18
за позовом ОСОБА_1
до 1) Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", 2) BARLENKO LTD
про стягнення 3 931 620,00 грн,
В С Т А Н О В И В:
рішенням Господарського суду Донецької області від 10.06.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2019, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення збитків у сумі 3 931 620,00 грн відмовлено.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до BARLENKO LTD, Nicosia, Cyprus.
Постановою Верховного Суду від 17.02.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Скасовуючи судові рішення та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що питання щодо справедливої (ринкової) ціни акцій, які були примусово відчужені, є ключовим у цій справі, а тому, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили у клопотанні про призначення судової експертизи у справі.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.07.2021, серед іншого, призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Зупинено провадження у справі до отримання висновку судової економічної експертизи.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.07.2021 в частині визначення експертної установи змінено.
Проведення судової економічної експертизи доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".
В решті ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.07.2021 залишено без змін.
У жовтні 2021 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у справі за нововиявленими обставинами, яка обґрунтована таким:
- суд апеляційної інстанції дійшов висновку про заміну експертної установи на підставі додатку № 1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5, а саме на підставі п. 1.6 Інструкції;
- низьким рівнем кваліфікації суддів апеляційної інстанції, адже вони не взяли до уваги, що на дату прийняття Господарським судом Донецької області ухвали від 01.07.2021 про призначення експертизи, зонального розподілу вже не існувало - з п. 1.6 розділу І Інструкції № 53/5 виключено абз. 1, 2 (разом з додатком № 1) згідно з наказом Міністерства юстиції України № 1253/5 від 05.04.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2021 за № 452/36074 "Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів з питань судово - експертної діяльності";
- ч. 1 ст. 28; ч. 6, п. 4 ч. 7 ст. 56, ч. 1 ст. 57 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а також висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 643/4546/17 (провадження № 61-45066св18);
- доручивши проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертизи ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса") апеляційний суд передав експертизу в руки некваліфікованих та корупційно зацікавлених спеціалістів (про що свідчить висновок експерта № 7341 від 14.04.2021, за результатами проведення судової економічної експертизи у справі № 908/3492/19).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у справі № 905/1926/18 за нововиявленими обставинами.
15.01.2022 ОСОБА_1 подав касаційну скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021, в якій просить вказану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про перегляд за нововиявлених обставинами постанови задовольнити, скасувавши постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 та прийнявши нову постанову, якою в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" відмовити. Також просить визнати необґрунтованою ухвалу суду апеляційної інстанції від 20.10.2021 про відхилення заяви позивача про відвід суддів.
На виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права у системному зв`язку із неправильним застосування судом норм матеріального права, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 320 ГПК України в системному зв`язку із наказом Міністерства юстиції України від 05.04.2021 № 1253/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2021 за № 452/36074 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності" - щодо істотності скасування регіонального розподілу експертних установ для оцінки як незаконної свавільної зміни експертної установи; п. 1 ч. 1 ст. 320 ГПК України в системному зв`язку із ст. ст. 28, 56, 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - щодо презумпції здатності судді здійснювати правосуддя в апеляційному суді і встановлення зворотного за наслідками розгляду справи як нововиявленої обставини; п. 1 ч. 1 ст. 320 ГПК України в системному зв`язку із наказом Міністерства юстиції України від 05.04.2021 № 1253/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2021 за № 452/36074 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності" - щодо необізнаності суддів із даним наказом (якщо тільки судді не діяли з умислом навмисно порушити закон); п.п. 5, 6 Бангалорських принципи поведінки суддів - щодо безпідставного ігнорування інтересів позивача, який заявляв недовіру Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України; п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України - щодо незаконного відхилення відводу суддям. Також скаржник посилається на п. 2 ч. 1 ст. 310 ГПК України. Стверджує, що ознака низької кваліфікації суддів виявилась тільки за результатами розгляду справи та є нововиявленою обставиною в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 320 ГПК України. Вказує, що суд, приймаючи рішення, знав де є нововиявлена обставина, однак розчинив її у неналежній інформації, яка не має жодного відношення до суті справи. На думку скаржника, суду першої інстанції належать дискреційні повноваження щодо вибору експортної установи і апеляційний господарський суд не може втручатись у ці повноваження. Посилається на те, що ідея зі зміною експертної установи виникла у суддів апеляційного господарського суду спонтанно, у нарадчій кімнаті і, скоріш всього, була занесена туди "сторонніми особами", яким судді не змогли відмовити. Стверджує, що суд апеляційної інстанції при зміні експертної установи вийшов за межі апеляційної скарги, що є явищем дуже рідкісним. Вважає, що експерти Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса мають сумнівну репутацію та є "екзотичними експертами", ними ігнорується Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємства. При цьому, позивач зазначає, що у суді першої інстанції вказував на те, що саме Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України правильно і послідовно застосовує майновий підхід і вказану Методику. Вважає, що апеляційний господарський суд неправильно розглянув заяву позивача про відвід судів, що є самостійною підставою для скасування прийнятого цією колегією суддів рішення. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.04.2018 у справі № 922/2751/17, від 05.03.2018 у справі № 911/3014/16. Просить визнати необґрунтованою ухвалу суду апеляційної інстанції від 20.10.2021. Також просить прийняти окрему ухвалу щодо суддів апеляційного господарського суду Терещенко О.І., Тихого П.В., Ільїна О.В.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справа № 800/521/17).
Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності та res judicata і правом на справедливий суд.
Законодавство, у тому числі й ГПК України, не містить визначення поняття "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (ідентичний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 826/20239/16, від 04.11.2021 у справа № 800/521/17).
Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано ст. 320 ГПК України, відповідно до ч. 1 якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ані заявникові, ані суду; істотність цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте).
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 904/5511/16, від 10.12.2020 у справі № 914/2964/13).
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (висновок викладений у п. 7.21 постанови Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Дослідивши подану позивачем заяву про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 30.08.2021 за нововиявленими обставинами (а.с. 107-113, т. 8), наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції встановив - що вказана експертиза була доручена проведенню Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" з огляду на таке:
- відсутність взаємної згоди сторін щодо обрання експертної установи у справі (у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 643/4546/17 міститься висновок про те, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд; суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно);
- територіальну наближеність експертної установи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса";