П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2022 року
м. Київ
Провадження № 11-40сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючої Рогач Л. І.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
представника Вищої ради правосуддя Ізвєкова К. В.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 22 грудня 2020 року № 3599/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 29 липня 2020 року № 2297/3дп/15-20, та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування
1. 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 22 грудня 2020 року № 3599/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2020 року № 2297/3дп/15-20 про притягнення судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що рішення ВРП не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
3. Скаржник указав, що рішенням ВРП порушено положення статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), відповідно до якої скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов`язків.
4. ОСОБА_1 також зазначив, що в рішенні ВРП не наведено правових підстав та фактичних обставин на підтвердження констатації факту істотного порушення суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело б до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
5. На думку скаржника, процесуальна помилка, можливість допущення якої передбачена нормами статті 31 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і яка своєчасно виправлена судом (рішення по суті справи не приймалося), істотним порушенням норм процесуального права не є. При цьому процесуальна помилка неправильно трактується ВРП як недбалість, оскільки процесуальний закон допускає як вчинення такої помилки (помилкове відкриття провадження у справі), так і регламентує спосіб її усунення (пункт 1 частини першої статті 31 ГПК України).
6. Скаржник зауважив, що ВРП не встановила та не навела істотних негативних наслідків, які передбачає диспозиція пункту 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. У рішенні ВРП взагалі не наводиться аргументації щодо того, що ОСОБА_1 допущене неналежне ставлення до службових обов`язків, не зазначено, які саме службові обов`язки порушено і до яких наслідків це призвело.
7. На переконання скаржника, цитування в оскаржуваному рішенні ВРП тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 січня 2020 року і посилання на вказаний текст як на підставу для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими. Водночас є неправомірним неприйняття до уваги та ненадання оцінки доводам скаржника щодо вжиття ідентичних заходів забезпечення позову у справі № 905/565/19 та обставинам оцінки вказаних заходів забезпечення позову Верховним Судом.
8. Крім того, ВРП взагалі не надала оцінки тій обставині, що 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 самостійно скасовано заходи забезпечення позову у справі № 910/14811/19, а ухвалою від 24 грудня 2019 року про передачу справи до Господарського суду Донецької області вказану справу направлено до зазначеного суду за підсудністю відповідно до частини шостої статті 30 ГПК України.
9. Отже, ОСОБА_1 вважає, що факти умисності будь-якого порушення норм права або неналежного ставлення до службових обов`язків у процесі здійснення дисциплінарного провадження щодо нього не встановлені. Процесуальна помилка у вигляді відкриття провадження у справі № 910/14811/19 не спричинила жодних негативних наслідків і була виправлена суддею одразу після її виявлення, а застосування заходів забезпечення позову не спричинило жодних негативних наслідків ані для скаржника, який був ініціатором ідентичних заходів забезпечення позову в іншій справі, ані для будь-яких інших осіб. До того ж указані заходи були скасовані суддею одразу після виявлення помилковості відкриття провадження у справі та надання інформації про наявність чинних ідентичних заходів забезпечення позову в іншій справі.
10. Вказані вище доводи скаржника є, на його переконання, підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
Позиція ВРП
11. 22 квітня 2021 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, у якому вказала, що не погоджується з доводами скарги та вважає їх необґрунтованими.
12. ВРП зазначила, що її оскаржуване рішення від 22 грудня 2020 року № 3599/0/15-20 прийнято повноважним складом і підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні, та містить підстави й мотиви, з яких суддю ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
13. ВРП також указала, що відкриття провадження та вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/14811/19 з порушенням виключної підсудності мало місце, що не заперечував у поясненнях і суддя ОСОБА_1 При цьому факт вжиття суддею ОСОБА_1 заходів забезпечення позову як такий, що не в повній мірі відповідає вимогам закону, констатував також і суд апеляційної інстанції. Північний апеляційний господарський суд указав, зокрема, про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову та про помилкове відкриття провадження у справі з огляду на положення частини шостої статті 30 ГПК України.
14. На думку ВРП, застосовані суддею ОСОБА_1 заходи забезпечення позову були очевидно неспівмірними та не відповідали меті застосування правового інституту забезпечення позову, що призвело до непропорційного втручання у право власності як основоположне право людини.
15. Такі дії судді ОСОБА_1, на переконання ВРП, призвели до порушення права, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Володіння компанією "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" майном, стосовно якого було застосовано заходи забезпечення позову, підпадає під гарантії, встановлені цією статтею.
16. Отже, ВРП вважає, що в діях судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 910/14811/19 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції, та пунктом 4 частини першої статті 106 цього Закону (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (права власності)).
17. Крім того, ВРП зауважила, що оскаржуване рішення не містить оцінки рішень судді, його мотивація стосується не законності чи обґрунтованості судових рішень, а лише оцінки дій судді при розгляді судової справи № 910/14811/19, що не виходить за межі повноважень ВРП та її дисциплінарного органу.
18. У зв`язку з викладеним ВРП просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Рух скарги
19. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 лютого 2021 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 22 грудня 2020 року № 3599/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 29 липня 2020 року № 2297/3дп/15-20.
20. Суддя-доповідач Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 29 березня 2021 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини третьої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
21. 20 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли пояснення щодо відзиву ВРП, у якому ОСОБА_1 зазначив, що наявні підстави вважати, що ВРП пропустила строк для подання відзиву на його скаргу, у зв`язку із чим просить указаний відзив залишити без розгляду, а спір розглянути за наявними матеріалами без урахування цього відзиву.
22. ОСОБА_1 також зауважив, що: жодних негативних наслідків помилкове відкриття провадження у справі та вжиття заходів забезпечення позову не мали; скарга компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" не містить вказівок на наявність доказів порушення права власності скаржника на право володіння будь-яким майном; ВРП не встановила та не навела істотних негативних наслідків, які передбачає диспозиція пункту 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
23. Скаржник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання Великої Палати Верховного Суду 03 лютого 2022 року не з`явився.
24. Представник ВРП заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_1 з мотивів, наведених у відзиві.
Обставини, установлені матеріалами справи
25. Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 302/2013 ОСОБА_1 призначений суддею Господарського суду Луганської області строком на п`ять років, Указом Президента України від 06 листопада 2014 року № 853/2014 переведений на роботу на посаді судді Господарського суду міста Києва у межах п`ятирічного строку, Указом Президента України від 24 квітня 2019 року № 165/2019 призначений суддею Господарського суду міста Києва.
26. 10 грудня 2019 року та 23 січня 2020 року до ВРП надійшли дисциплінарна скарга та доповнення до неї адвоката Остапенко Н. В. як представника компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" на дії судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи № 910/14811/19.
27. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 10 грудня 2019 року та 23 січня 2020 року скаргу та доповнення до неї за єдиними унікальними номерами 1266/0/13-19 та 63/0/13-20 передано для попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_2.
28. У поданій скарзі зазначалось про те, що суддя ОСОБА_1 постановив ухвалу про забезпечення позову, який був поданий із порушенням територіальної юрисдикції, оскільки предметом позову в цій справі було переведення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" (далі - ТОВ "МІПУФР", ТОВ відповідно) прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки ТОВ "Еннеада", компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" у статутному капіталі ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" (далі - ТОВ "КЗМО") у розмірі 2,48 %.
29. За результатами перевірки відомостей, викладених у скаргах адвоката Остапенко Н. В. як представника компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" на дії судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 член Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_2 склав висновок від 30 січня 2020 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо цього судді.
30. Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 04 березня 2020 року № 656/3дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 виходячи з того, що в діях указаного судді при розгляді справи № 910/14811/19 убачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
31. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 03 червня 2020 року № 1678/3дп/15-20 продовжено строк розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргою адвоката Остапенко Н. В. як представника компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" стосовно судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 .
32. Третя Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 29 липня 2020 року № 2297/3дп/15-20 притягнула суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
33. Під час розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП установила такі обставини.
33.1. 22 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "МІПУФР" до ТОВ "Еннеада", компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД", третя особа - ТОВ "КЗМО", про переведення прав та обов`язків покупця за договором, яку передано судді ОСОБА_1 на розгляд.
33.2. Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просив суд перевести на ТОВ "МІПУФР" права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки ТОВ "Еннеада" у статутному капіталі ТОВ "КЗМО" у розмірі 2,48 %; судові витрати покласти на відповідача.
33.3. 22 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову, 24 жовтня 2019 року - клопотання позивача про уточнення заяви про забезпечення позову, у якому позивач просив суд накласти арешт на корпоративні права (частку) у статутному капіталі ТОВ "КЗМО" у розмірі 33,75 % вартістю 1 900 000 грн, що належать ТОВ "Еннеада", компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД"; заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV)) вчиняти реєстраційні дії, які стосуються зміни складу та інформації про засновників товариства, внесення змін до статуту та змін інших відомостей про ТОВ "КЗМО".
33.4. За результатами розгляду цієї заяви про забезпечення позову суддя Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 24 жовтня 2019 року постановив ухвалу, якою: задовольнив заяву позивача про забезпечення позову ТОВ "МІПУФР" до ТОВ "Еннеада", компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД", третя особа - ТОВ "КЗМО", про переведення прав та обов`язків покупця за договором; наклав арешт на корпоративні права (частку) у статутному капіталі ТОВ "КЗМО" у розмірі 33,75 % вартістю 1 900 000 грн, що належать ТОВ "Еннеада", компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД"; заборонив державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до Закону № 755-IV) вчиняти реєстраційні дії, які стосуються зміни складу та інформації про засновників товариства, внесення змін до статуту та змін інших відомостей про ТОВ "КЗМО".
33.5. Ухвалою від 25 жовтня 2019 року суддя ОСОБА_1 відкрив провадження у справі за позовом ТОВ "МІПУФР" до ТОВ "Еннеада", компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД", третя особа - ТОВ "КЗМО", про переведення прав та обов`язків покупця за договором.
33.6. 23 грудня 2019 року Господарським судом міста Києва (суддя ОСОБА_1) постановлено ухвалу, якою: задоволено клопотання ТОВ "Еннеада" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року; скасовано заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на корпоративні права (частку) у статутному капіталі ТОВ "КЗМО" у розмірі 33,75 % вартістю 1 900 000 грн, що належать ТОВ "Еннеада", компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД", заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії, які стосуються зміни складу та інформації про засновників товариства, внесення змін до статуту та зміни інших відомостей про ТОВ "КЗМО".
33.7. 24 грудня 2019 року ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя ОСОБА_1) справу № 910/14811/19 передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області. У цій ухвалі суддя вказав про помилкове відкриття провадження у справі № 910/14811/19.
33.8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 січня 2020 року у справі № 910/14811/19 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року (про застосування заходів забезпечення позову).
33.9. Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції порушив принцип пропорційності та норми частини шостої 140 ГПК України, оскільки не було вирішено питання зустрічного забезпечення, а також указав про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову та про помилковість відкриття провадження у справі з огляду на положення частини шостої статті 30 ГПК України.
33.10. Третя Дисциплінарна палата ВРП також установила, що в провадженні Господарського суду Донецької області перебуває аналогічна справа № 905/565/19, у якій Східний апеляційний господарський суд 11 червня 2019 року прийняв постанову, якою заборонив ТОВ "МІПУФР" та компанії "Сардіч" відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, передавати в заставу, управління тощо, належними їм частками (їх частинами) у статутному капіталі ТОВ "КЗМО", а також заборонив вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ "КЗМО", які стосуються зміни складу та інформації про засновників товариства, внесення змін до статуту та зміни інших відомостей про товариство, окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення в цій справі.
33.11. У подальшому за результатами розгляду вказаної справи ухвалено рішення Господарського суду Донецької області від 16 вересня 2019 року про задоволення позовних вимог компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" до ТОВ "КЗМО", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ТОВ "МІПУФР", компанія "Сардіч", державний реєстратор Костянтинівської міської ради Гірчак А. В. та ТОВ "Еннеада", про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників, скасування державної реєстрації змін та поновлення інформації про склад засновників та розмір їхніх часток у статутному капіталі станом на 27 грудня 2013 року.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "КЗМО" до компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" про визнання припиненими корпоративних правовідносин між ТОВ "КЗМО" та компанією "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" з 28 квітня 2015 року суд відмовив.
33.12. Постановою Cхідного апеляційного господарського суду від 02 березня 2020 року (справа № 905/565/19) апеляційну скаргу ТОВ "КЗМО" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 16 вересня 2019 року у справі № 905/565/19 залишено без змін.
34. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що суддею ОСОБА_1 при відкритті провадження та забезпеченні позову у справі № 910/14811/19 не враховано, що позивач звернувся до суду з метою захисту своїх корпоративних прав, про що зазначив у позовній заяві. Ця справа з урахуванням вимог частини шостої статті 30 ГПК України (виключна підсудність) мала розглядатись господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи, щодо корпоративних прав якої виник цей спір, а саме ТОВ "КЗМО", яке знаходиться в місті Костянтинівці Донецької області, що і повинен був установити суддя, який мав для цього всі можливості.
35. Третя Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що відкриття провадження та вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/14811/19 з порушенням виключної підсудності мало місце. При цьому факт вжиття суддею ОСОБА_1 заходів забезпечення позову як такий, що не в повній мірі відповідає вимогам закону, констатував суд апеляційної інстанції.
36. За висновком дисциплінарного органу, в діях судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 910/14811/19 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції) та пунктом 4 частини першої статті 106 цього Закону (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (права власності)).
37. 10 серпня 2020 року суддя Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 звернувся до ВРП зі скаргою на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 29 липня 2020 року № 2297/3дп/15-20.
38. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 10 серпня 2020 року доповідачем за цією скаргою визначено члена ВРП ОСОБА_3 .
39. Розглянувши скаргу ОСОБА_1, ВРП прийняла рішення від 22 грудня 2020 року № 3599/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2020 року № 2297/3дп/15-20 про притягнення судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
40. При ухваленні оскаржуваного рішення ВРП погодилася з твердженням дисциплінарного органу про те, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду справи № 910/14811/19 необґрунтовано постановив ухвалу від 24 жовтня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову за ініціативою позивача, а також прийняв цю справу до провадження всупереч правилам територіальної підсудності господарських справ, чим порушив вимоги статей 30, 31, 137 ГПК України. Дисциплінарна палата врахувала дані про особу судді, його позитивну характеристику, ступінь та форму вини у вчиненні проступку, а також те, що раніше до дисциплінарної відповідальності суддя не притягувався, відтак визнала застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як попередження, пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків ВРП та аргументів скаржника
41. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
42. З метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", Верховна Рада України прийняла Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
43. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
44. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
45. Главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
46. Так, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.
У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.
Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватися з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов`язані зі скаргою, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
47. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
48. Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право:
1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
49. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
50. Частиною сьомою статті 266 КАС України визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.
51. Наведені вище положення Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України узгоджуються з пунктом 77 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, у якому, серед іншого, зазначено, що організація дисциплінарного розгляду в кожній країні повинна бути такою, що дозволяє подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду.
52. Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.