Постанова
Іменем України
04 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 183/5400/16
провадження № 61-12874св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: державне підприємство "Новомосковське лісове господарство", головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, підписану адвокатом Гудименком Володимиром Геннадійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року в складі колегії суддів Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У вересні 2016 року керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання неправомірним і скасування рішення, визнання державного акта недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Позов мотивував тим, що Піщанська сільська рада з перевищенням своїх повноважень розпорядилася земельною ділянкою державного лісового фонду, що в подальшому призвело до незаконного відчуження земель державної власності на користь фізичної особи, чим порушено охоронювані законом інтереси держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Прокурор указував, що пункт 65 рішення Піщанської сільської ради № 1-18-У від 12 березня 2008 року "Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акту на право власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_1", яким ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку загальною площею 0,2499 га на території АДРЕСА_1, прийнято з порушенням пункту "б" частини першої статті 12 ЗК України, оскільки спірна земельна ділянка не відносилася до комунальної власності територіальної громади, а входила до складу земель державної власності. Зазначав, що за інформацією ДП "Новомосковське лісове господарство" спірна земельна ділянка відноситься до земель 74 кварталу, 1 виділу державного лісового фонду та знаходяться у постійному користуванні зазначеного державного лісогосподарського підприємства. Вказана земельна ділянка не вилучалась із земель державної власності лісогосподарського призначення і на час прийняття Піщанською сільською радою рішення про її надання у власність знаходилась у користуванні ДП "Новомосковський лісгосп". Приймаючи оскаржуване рішення, Піщанська сільська рада всупереч вимогам статті 20 ЗК України, фактично неправомірно змінила цільове призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення та незаконно розпорядилась нею. Оскільки Дніпропетровська обласна державна адміністрація як орган, уповноважений розпоряджатися землями державної власності, своєї згоди на передачу земельної ділянки державного лісового фонду у власність громадянці ОСОБА_1 не надавала і Піщанську сільську раду на це не уповноважувала, то позивач уважав, що земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею та має бути повернута власнику з підстав, визначених у статтях 387, 388 ЦК України.
Оскільки ОСОБА_1 у подальшому відчужила отриману у власність земельну ділянку на користь ОСОБА_2, прокурор просив суд ухвалити рішення, яким:
визнати неправомірним і скасувати пункт пункт 65 рішення Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №1-18/V від 12 березня 2008 року "Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та видачу державного акту на право приватної власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_1" щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 980265 від 31 березня 2008 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,2499 га з кадастровим номером 1223285500:03:008:0236, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 01-08-126-01085;
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 вказану земельну ділянку у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року задоволено заяву Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року, а розгляд справи призначено в загальному порядку.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2020 року з урахуванням змісту ухвали суду від 09 жовтня 2020 року про виправлення описки позов задоволено частково:
витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 0,2499 га з кадастровим номером 1223285500:03:008:0236, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка, передана у приватну власність ОСОБА_1, має статус земельної ділянки лісогосподарського призначення та належить до земель ДП "Новомосковське лісове господарство" (квартал 74, виділ 1) і з 2002 року не змінювала свого цільового призначення у встановленому законом порядку. Суд зазначив, що вилучення для нелісогосподарських потреб спірної земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні ДП "Новомосковське лісове господарство", належало до повноважень Дніпропетровської ОДА, яка своєї згоди на вказані дії не надавала. За таких обставин суд зробив висновок, що держава в особі Дніпропетровської ОДА не розпорядилася земельною ділянкою у передбачений законом спосіб, а Піщанська сільська рада відчужила її без вираження на це волі власника, що є підставою для витребування земельної ділянки в останнього набувача на підставі статей 387, 388 ЦК України. Оцінюючи доцільність витребування земельної ділянки у власність держави від фізичної особи на предмет пропорційності та дотримання положень Першого протоколу, суд першої інстанції вказав, що повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням; важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки (належністю її до земель лісогосподарського призначення).
Оскільки власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача, і для такого витребування оспорення рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право не є ефективним способом захисту, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання неправомірним і скасування рішення та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Суд першої інстанції також зазначив, що з заявою про застосування наслідків спливу позовної давності звернулася лише Піщанська сільська рада, в задоволенні позовних вимог до якої відмовлено, а тому відсутні підстави для оцінки дотримання чи пропуску позивачем строку на звернення до суду в частині пред`явлення позовної вимоги про витребування земельної ділянки від ОСОБА_2 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов прокурора задоволено частково:
витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 0,2499 га з кадастровим номером 1223285500:03:008:0236, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 не була повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про що відповідачка зазначила у своїй апеляційній скарзі, а тому на підставі статті 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті позовних вимог.
Ухвалюючи рішення по суті позовних вимог прокурора, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_2, а також про неефективність обраного позивачем способу захисту в частині пред`явлених позовних вимог про визнання неправомірним і скасування рішення та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Установивши, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції, апеляційний суд надав оцінку доводам відповідачки щодо пропуску прокурором позовної давності. Уважаючи, що позивач не пропустив строк на звернення до суду за захистом порушеного права держави, колегія суддів виходила з того, що:
перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган;
закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом коли стало відомо про порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів;
Дніпропетровська обласна державна адміністрація отримала право на витребування незаконно вилучених земельних ділянок лише після набуття чинності постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року, якою визнані недійсними та скасовані у зв`язку з перевищенням повноважень рішення Піщанської сільської ради, якими незаконно вилучені земельні ділянки лісового фонду 74 та 75 кварталу і змінено їх цільове призначення;
можливість дізнатися про порушення свого права у Дніпропетровської обласної державної адміністрації виникла з часу пред`явлення прокурором першого позову зазначеної категорії в її інтересах (22 травня 2014 року), тобто з часу, коли адміністрація стала учасником цивільних справ № 0427/1871/12, 0427/2108/12, що розглядались Новомосковським міськрайонним судом;
після зміни Піщанською сільською радою у 2007 році цільового призначення земельних ділянок 74 та 75 кварталу (до яких належить і спірна земельна ділянка), були внесені зміни до Державного земельного кадастру, зокрема, до форми 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності", що була єдиною формою обліку земель у відповідному регіоні, у зв`язку з чим спірна земельна ділянка обліковувалась у складі земель житлової та громадської забудови в межах населених пунктів, право на розпорядження якими Дніпропетровська обласна державна адміністрація не мала;
судові справи, посилання на які містяться в апеляційній скарзі, не свідчать про об`єктивну можливість Дніпропетровської обласної державної адміністрації дізнатися про наявність цих фактів та можливості вжити вичерпних заходів щодо відновлення порушень до 2013 року, оскільки Дніпропетровська обласна державна адміністрація участі у розгляді вказаних справ не приймала.
Аргументи учасників справи
30 липня 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просила її скасувати в частині задоволеної позовної вимоги про витребування земельної ділянки з володіння відповідачки як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні питання щодо дотримання прокурором позовної давності апеляційний суд не звернув увагу на те, що ще в 2011 році прокурор звертався з позовом в інтересах держави в особі Державного управління з охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення Піщанської сільської ради від 12 березня 2008 року. Крім того, суд не звернув уваги на те, що підконтрольний Дніпропетровській ОДА орган (обласний центр охорони історико-культурних цінностей управління культури) під час відведення спірної земельної ділянки надав висновок погодження проєкту землеустрою. Вказує, що як Дніпропетровська ОДА, так і прокурор ще з 2008-2009 років мали знати про прийняте Піщанською сільською радою рішення з огляду на наявність численних судових спорів, поданих прокуратурою, спрямованих на повернення у власність держави земельних ділянок 74 та 75 кварталів Новомосковського лісництва. Зазначає, що стороною у спірних правовідносинах є держава, а не її органи (зокрема, Дніпропетровська ОДА). При цьому державі в особі її органів щонайменше з 2011 року відомо про оспорюване рішення Піщанської сільської ради та порушення прав держави, що виразилось у зверненні прокурора до суду з позовом про визнання такого рішення незаконним та його скасування.
У вересні 2021 року від керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, посилаючись на те, що апеляційний суд правильно визначився з моментом початку відліку позовної давності та вірно вказав про неможливість Дніпропетровської ОДА вживати будь-яких заходів щодо захисту прав держави до ухвалення Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 13 листопада 2013 року про визнання недійсними та скасування рішень Піщанської сільської ради, якими незаконно вилучені земельні ділянки лісового фонду 74 та 75 кварталу і змінено їх цільове призначення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 17 серпня 2021 року зазначено, що заявник оскаржує судове рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, вказуючи що апеляційний суд не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3677/17, від 15 травня 2018 року в справі № 911/3210/17.
Аналіз змісту та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року оскаржується в касаційному порядку в частині задоволеної позовної вимоги прокурора про витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 . В іншій частині постанова апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржується та Верховним Судом не переглядається.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 12 березня 2008 року Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області прийняла рішення №1-18/V "Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та видачу державного акту на право приватної власності на земельні ділянки на території АДРЕСА_1", пунктом 65 якого затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 1223285500:03:008:0236 за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі цього рішення 31 березня 2008 року ОСОБА_1 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 980265.
Земельна ділянка, передана у приватну власність ОСОБА_1, відноситься до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП "Новомосковське лісове господарство" (квартал 74, виділ 1) та з 2002 року не змінювала свого цільового призначення. Повноваження з розпорядження такою земельною ділянкою належать до компетенції Дніпропетровської ОДА, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
12 грудня 2008 року ОСОБА_1 відчужила отриману земельну ділянку ОСОБА_2 .
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року у справі № 20/5005/9915/2012 визнано недійсними та скасовано рішення Піщанської сільської ради № 26-16/У, 27-16/У, 28-16/У, 29-16/У, 30-16/У, 31-16/У, 32-16/У, 33-16/У, 34-16/У, 35-16/У, 36-16/У, 37-16/У, 38-16/У, 39-16/У, 40-16/У, 41-16/У, 42-16/У, 43-16/У, 44-16/У, 45-16/У, 46-16/У, 47-16/У, 48-16/У, 49-16/У, 50-16/У, 51-16/У, 52-16/У, 53-16/У, 54-16/У, 55-16/У, 56-16/У, 57-16/У, 58-16/У, 59-16/У, 60-16/У, 61-16/У, 62-16/У, 63-16/У, 64-16/У, 65-16/У, 66-16/У, 67-16/У, на підставі яких земельні ділянки 74 та 75 кварталу ДП "Новомосковське лісове господарство" були незаконно вилучені із земель лісового фонду та введені у межі села Піщанка зі зміною їх цільового призначення на землі житлової і громадської забудови.
Вказані рішення сільської ради, скасовані постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року у справі № 20/5005/9915/2012, були правовою підставою для прийняття Піщанською сільською радою 12 березня 2008 року оскаржуваного рішення про передання у власність громадянам земельних ділянок.