ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 904/3241/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Cтратієнко Л. В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,
за участю представників:
Дніпровської міської ради - Росітюк Н. М.,
Товариства з обмеженою відповідальністю ?"Будівельно-монтажна компанія? - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю ?"Атис Билдинг Груп?" - не з`явився,
Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - Росітюк Н. М.,
Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю ?Домо-Буд? - Дорошенко О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021
(головуючий - Кузнецов В. О., судді Чередко А. Є., Коваль Л. А.)
у справі № 904/3241/20
за позовом Дніпровської міської ради
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Будівельно-монтажна компанія?, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Атис Билдинг Груп?
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 2) Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю ?Домо-Буд?,
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ?Атис Билдинг Груп?; припинення права власності на об`єкт нерухомого майна та скасування запису про державну реєстрацію права власності,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Будівельно-монтажна компанія? (далі - ТОВ ?Будівельно-монтажна компанія?), Товариства з обмеженою відповідальністю ?Атис Билдинг Груп? (далі - ТОВ ?Атис Билдинг Груп?) про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ?Атис Билдинг Груп?, щодо передачі об`єкта незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, до статутного фонду ТОВ ?Будівельно-монтажна компанія?, яке оформлене протоколом від 24.02.2020;
- припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 %, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, опис: об`єкт незавершеного будівництва будівельною готовністю 9,54 % літ. А загальною площею 2267,6 кв. м, літ. А ґанок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 821086012101) та скасування реєстраційного запису про право власності № 35826972 ТОВ ?Будівельно-монтажна компанія?, внесеного державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучковою Тетяною Федорівною, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 821086012101.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2020 скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2017 у справі № 200/17455/17, та відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ ?Атис Билдинг Груп? до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1, вказане нерухоме майно, рішенням загальних зборів учасників ТОВ ?Атис Билдинг Груп? було передано до статутного фонду ?Будівельно-монтажна компанія?. Оскільки, підстава набуття ТОВ ?Атис Билдинг Груп? права власності на вказане нерухоме майно відпала, позивач вважає, що наявні підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ ?Атис Билдинг Груп?, яке оформлене протоколом від 24.02.2020, про передачу нерухомого майна до статутного фонду ТОВ ?Будівельно-монтажна компанія?. А також, позивач просить припинити право власності на вказане майно та скасувати записи про право власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021 позов задоволено.
Рішення мотивовано тим, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Атис Билдинг Груп" від 24.02.2020 до статутного фонду ТОВ "Будівельно-монтажна компанія" передано об`єкт незавершеного будівництва, підстава набуття права власності ТОВ "Атис Билдинг Груп" на об`єкт незавершеного будівництва, станом на момент вчинення відповідної дії, вже відпала. За оскаржуваним рішенням загальних зборів ТОВ "Атис Билдинг Груп" було передано ТОВ "Будівельно-монтажна компанія" фактично самочинно збудований об`єкт нерухомості. Отже, вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Атис Билдинг Груп" щодо передачі об`єкта незавершеного будівництва, за вказаною адресою до статутного фонду ТОВ "Будівельно-монтажна компанія", яке оформлене протоколом від 24.02.2020, а також припинення права власності на вказане нерухоме майно та скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є обґрунтованими.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на приписи статей 15, 16 ЦК України, статті 4 ГПК України, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
6. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Дніпровська міська рада звернулася з касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду - залишити в силі.
7. Підставою касаційного оскарження скаржником визначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України. Так, скаржник зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 83 ЗК України, пункту 34 частини першої статті 26, частин першої, восьмої статті 60 Закону України ?Про місцеве самоврядування?, частини п`ятої статті 23 ГК України, частини першої статті 98 ЦК України, разом зі статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України, у подібних правовідносинах.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Відзиву на касаційну скаргу сторонами не надано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
9. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 у справі № 200/17455/17 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики від 05.05.2017 визнано за ТОВ ?Атис Билдинг Груп? право власності на об`єкт незавершеного будівництва, будівельною готовністю 9,54 %, загальною площею 2267,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 821086012101, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
10. На підставі вказаного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, 17.11.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, будівельною готовністю 9,54 %, загальною площею 2267,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 821086012101 за ТОВ ?Атис Билдинг Груп?.
11. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2020 скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 у справі № 200/17455/17 та відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ ?Атис Билдинг Груп? до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом визнання права власності.
12. Водночас зазначене нерухоме майно було передане до статутного капіталу ТОВ ?Будівельно-монтажна компанія? на підставі рішення загальних зборів ТОВ ?Атис Билдинг Груп? від 24.02.2020, оформлених відповідним протоколом від цієї ж дати; акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 28.02.2020; рішення власника від 24.02.2020; згоди на відчуження від 27.02.2020.
13. Державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, 04.03.2020 було зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ ?Будівельно-монтажна компанія?, номер запису про право власності: 35826972.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, третьої особи, на стороні відповідачів та третьої особи на стороні позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
15 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, стосовно застосування положень частини першої статті 83 ЗК України, пункту 34 частини першої статті 26, частин першої, восьмої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", частини п`ятої статті 23 ГК України, частини першої статті 98 ЦК України разом зі статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України щодо можливості оскарження органом місцевого самоврядування у суді рішення загальних зборів товариства, яким порушено права територіальної громади на розпорядження та володіння земельною ділянкою.
17. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
18. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
19. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 910/18531/19).
20. Проаналізувавши підстави касаційного оскарження касаційний суд зазначає наступне.
21. Відповідно до ч. 1 першої ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
22. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
23. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
24. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
25. У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
26. Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.