Постанова
Іменем України
05 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 553/1443/17
провадження № 61-12429св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2020 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Кузнєцової О. Ю., Прядкіної О. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Вона та її брат ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги на майно померлої ОСОБА_3, інші спадкоємці першої черги відсутні.
ОСОБА_1 зазначає, що її мати ОСОБА_3 хворіла на злоякісне новоутворення прямої кишки, з жовтня 2013 року здоров`я матері різко погіршилося і вона вже не мала можливості здійснювати самостійно догляд за собою, обмежено пересувалася. У зв`язку з цим ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з проханням про надання матеріальної допомоги на ліки, що були призначені матері, але він відмовляв у цьому, як і в наданні допомоги по догляду, не виконував свій обов`язок по утриманню матері, що знаходилася в безпорадному стані та потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування.
Також ОСОБА_1 вказувала, що догляд за матір`ю здійснювала лише вона, ОСОБА_2 навіть не цікавився здоров`ям матері, матеріальну допомогу на проведення операції та подальше лікування не надавав, хоча мав таку можливість.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на частину п`яту статті 1224 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просила суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті їх матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 10 листопада 2016 року він скористався своїм правом прийняти спадщину та подав до Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 .
Однак 11 березня 2017 року державним нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори було прийнято постанову про відмову йому у вчиненні нотаріальних дій з підстав відсутності у спадкоємця документів, що підтверджують право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зазначає, що його мати ОСОБА_3 з 1968 року була членом житлово-експлуатаційного кооперативу "Космічний", в 1983 року повністю виплатила пайові внески за квартиру АДРЕСА_1, однак за життя не встигла належним чином зареєструвати право власності на цю квартиру.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2, посилаючись на статті 1268-1272, 1297, 1299 ЦК України, просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Протокольною ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2017 року зустрічний позов об`єднано з первісним в одне провадження.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 06 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_2 від права на спадкування після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем надано належні докази ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги своїй матері (спадкодавцеві) ОСОБА_3, яка потребувала допомоги у зв`язку з похилим віком, тяжкою хворобою та безпорадним станом. Тому відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України є законні підстави для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 . У зв`язку з обґрунтованістю первісного позову відсутні підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив із того, що із сукупності необхідних обставин для усунення від права на спадкування, передбачених статтею 1224 ЦК України, судами не досліджувалося та не було встановлено потребу спадкодавця ОСОБА_3 у допомозі саме сина ОСОБА_2, за умови, що допомогу матері надавала дочка ОСОБА_1, яка проживала із нею в одній квартирі.
Також, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди не перевірили наявність обставин, з якими ОСОБА_2 пов`язував пред`явлення цього позову та передбачених законом підстав для його задоволення.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 06 березня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок місцевого суду про доведеність спроможності ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу матері є передчасним. Позивач не надала суду належних та допустимих доказів того, що внаслідок похилого віку та наявних захворювань спадкодавець ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані, внаслідок чого потребувала допомоги саме від сина - відповідача ОСОБА_2, що вона зверталася до нього за наданням допомоги, а також не довела факту свідомого умисного ухилення відповідача від надання такої допомоги матері.
Встановивши, що ОСОБА_2 має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 отриманої ним у спадщину 1/2 частки спірної квартири і у встановленому законом порядку він прийняв спадщину, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18), від 19 червня 2019 року у справі № 491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18), від 19 лютого 2020 року у справі № 205/5168/18 (провадження № 61-18878св19), від 02 березня 2020 року у справі № 133/1625/18 (провадження № 61-1419св20), від 17 березня 2020 року у справі № 676/6852/17 (провадження № 61-17477св19).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував вимоги статті 202 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та статті 1224 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 надала суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 через свій похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані та потребувала додаткової допомоги саме від ОСОБА_2 .
Судом апеляційної інстанції не були враховані пояснення свідків, які підтверджували безпорадність стану ОСОБА_3 та ненадання допомоги ОСОБА_2 .
Також постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі пункту 7 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори не надходив.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2020 року і витребувано із Ленінського районного суду м. Полтави цивільну справу № 553/1443/17.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить:
- земельна ділянка, площею 0,0500 га, на території с. Клюшники Полтавського району Полтавської області;
- квартира АДРЕСА_1 в житлово-експлуатаційному кооперативі "Космічний".
Пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 вносилися ОСОБА_3 з 1968 року та були виплачені повністю у 1983 році, але за життя вона не встигла належним чином зареєструвати своє право власності на цю квартиру.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її діти: дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови державного нотаріуса Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 березня 2017 року №308/02-31 у спадкоємця ОСОБА_2 відсутні документи, що підтверджують право власності на квартиру АДРЕСА_1, що позбавляє нотаріуса можливості видати свідоцтво про право на спадщину (а. с. 54).
Відповідно до Довідки Житлово-Експлуатаційного кооперативу "Космічний" від 19 травня 2017 року № 19 ОСОБА_3 дійсно була зареєстрована і проживала за адресою: квартира АДРЕСА_1, з 01 квітня 1968 року, і була власником цієї квартири. ОСОБА_3 була членом Житлово-експлуатаційного кооперативу "Космічний", пайовий внесок нею повністю сплачено (т.1, а. с. 62).