Постанова
Іменем України
05 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 205/4477/17
провадження № 61-14693св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у складі колегії суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14 березня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сідоровим І. М., їй на праві власності належить трикімнатна квартира
АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).
Право власності на вказану квартиру у Бюро технічної інвентаризації
м. Дніпропетровська (далі - БТІ м. Дніпропетровська) своєчасно вона
не зареєструвала.
Із червня 2005 року вона не проживала у спірній квартирі у зв`язку з необхідністю доглядати за хворою матір`ю в іншому місті, а коли у червні 2017 року повернулась до м. Дніпра, дізналася, що квартира належить відповідачеві
у справі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ОСОБА_3 .
Також дізналась, що ОСОБА_3 придбав квартиру за договором купівлі-продажу від 20 травня 2016 року у ОСОБА_4, за яким право власності на квартиру визнано заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2016 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5, який 13 грудня 2015 року придбав квартиру у ОСОБА_6 .
Також вказала, що свідоцтво про право власності від 01 листопада 1999 року
на ім`я ОСОБА_6 . Відкритим акціонерним товариством "Дніпромістбуд" (дал - ВАТ "Дніпромістбуд") на підставі розпорядження № П-1680 ніколи
не видавалось та є підробленим.
Посилаючись на те, що вона єдиним законним власником квартири, яка вибула
з її володіння поза її волею, ОСОБА_1 просила в судовому порядку витребувати на свою користь з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: квартиру
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того,
що договір купівлі-продажу квартири від 02 серпня 2016 року, на підставі якого відповідач ОСОБА_2 придбала спірну квартиру, є чинним, у встановленому законом порядку не оскаржувався та не скасовувався. Позивач не оскаржувала у встановленому законом порядку й інші правочини, які передували договору купівлі-продажу квартири від 02 серпня 2016 року, на підставі якого відповідач ОСОБА_2 придбала спірну квартиру.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
В апеляційному порядку справа розглядалась неодноразово.
Останньою постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада
2018 року скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позову.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Мотивуючи прийняте рішення, апеляційний суд вказав, що на час розгляду справи чинним є договір купівлі-продажу від 14 березня 2000 року, відповідно
до якого позивач придбала спірну квартиру у ОСОБА_7, яка діяла від свого імені та від імені членів родини: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, що були власниками квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого на їх ім`я ВАТ "Дніпромістбуд" 01 листопада 1999 року на підставі розпорядження № П-1680.
При цьому апеляційний суд встановив відсутність в матеріалах інвентарної справи свідоцтва про право власності на спірну квартиру від 01 листопада
1999 року, виданого ВАТ "Дніпромістобуд" згідно з розпорядженням № П-1680
на ім`я ОСОБА_6, на підставі якого ОСОБА_6 відчужила спірну квартиру ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 13 грудня 2015 року.
Тобто, апеляційний суд дійшов висновку, що всі правочини щодо спірної квартири, починаючи від її незаконного відчуження ОСОБА_6,
є нікчемними, а позовні вимоги ОСОБА_1, яка є належним власником спірної квартири, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду
від 27 липня 2021 року і залишити в силі рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року.
Вважає, що позивач не довела, що спірна квартира належала їй на праві власності, як і не довела того, що свідоцтво про право власності на спірну квартиру від 01 листопада 1999 року, видане на ім`я ОСОБА_6 згідно
з розпорядженням № П-1680, про яке зазначено у договорі купівлі-продажу
від 13 грудня 2015 року, укладеному між ОСОБА_6 та ОСОБА_5,
є підробленим.
Вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та вважає, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Також касаційна скарга містить посилання на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-327цс15.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Вказує, що апеляційний суд правильно встановив всі обставини справи
та застосував норми матеріального права щодо витребування майна
з урахуванням правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду.
Зазначає, що апеляційний суд дослідив матеріали інвентаризаційної справи щодо спірної квартири та достовірно встановив, що свідоцтво про право власності на квартиру на ім`я ОСОБА_6 ніколи не видавалося,
є підробленим, за вказаним фактом проводиться досудове розслідування
у кримінальній справі.
Особа, яка подає касаційну скаргу наполягає, що вона є єдиним належним власником квартири на підставі договору купівлі-продажу, який вона уклала
з первинними власниками.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що на підставі свідоцтва про право власності на житло
від 01 листопада 1999 року, виданого ВАТ "Дніпромістобуд" згідно
з розпорядженням № П-1680, квартира
АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
14 березня 2000 року між ОСОБА_7, яка діяла від свого імені, та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_10, а також за дорученням та від імені ОСОБА_8, ОСОБА_9, як продавцями та ОСОБА_1 як покупцем укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири.
30 грудня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевич Є. В., за умовами якого ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_5 придбав у власність цю квартиру.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 12 квітня 2016 року припинено право власності ОСОБА_5 на спірну квартиру та визнано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_4
20 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу цієї квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю. О., відповідно
до умов якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 придбав у власність спірну квартиру.
02 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В.
26 червня 2017 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М. відмовив ОСОБА_1 в державній реєстрації права власності на квартиру
АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири
від 14 березня 2000 року
Також суд встановив, що згідно з матеріалами інвентарної справи на спірну квартиру Дніпровського міжміського бюро технічної інвентаризації № 39988 свідоцтво про право власності на житло видане ВАТ "Дніпромістбуд"
01 листопада 1999 року згідно з розпорядженням № П-1680 саме на ім`я
ОСОБА_7 та членів її родини: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Технічний паспорт на квартиру, а також розпорядження органу приватизації виготовлені на ім`я ОСОБА_7 .
Матеріали інвентарної справи не містять свідоцтва про право власності
на квартиру АДРЕСА_1 від 01 листопада 1999 року, виданого ВАТ "Дніпромістобуд" згідно з розпорядженням № П-1680
на ім`я ОСОБА_6, на підставі якого укладено договір купівлі-продажу
від 13 грудня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 27 вересня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.