Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 644/12167/15
провадження № 61-20148св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі:ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року в складі колегії суддів Котелевець А. В., Хорошевського О. М, Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У 2015 році ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У лютому 2016 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання додаткових договорів до кредитного договору недійсними, який ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2016 року залишено без розгляду в зв`язку з повторною неявкою належно повідомленого про розгляд справи позивача в судове засідання.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2016 року первісний позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 28 лютого 2008 року в розмірі 19 826,41 дол. США, що еквівалентно 422 216 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 червня 2017 року заочне рішення суду від 23 грудня 2016 року на підставі заяви представника ОСОБА_1 скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Повторним заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2017 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 28 лютого 2008 року в розмірі 19 826,41 дол. США, що еквівалентно 422 216 грн.
19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав на вказане судове рішення апеляційну скаргу, в якій, зокрема, просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого рішення суду першої інстанції, а заявником не наведено винятків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, за яких такий строк може бути поновлений. Колегія суддів прийняла до уваги, що про існування судового провадження у цій справі ОСОБА_1 відомо з 2016 року й він не був позбавлений можливості цікавитися розглядом справи, знайомитися із матеріалами справи та добросовісно користуватися своїми правами, у тому числі на отримання копії судового рішення.
Аргументи учасників справи
09 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду, в якій просив її скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що його представник у період з кінця 2016 року по 2018 рік перебувала на стаціонарному лікуванні, а тому не отримувала кореспонденцію та не була присутня в судових засіданнях; ОСОБА_1 також хворів у період 2017-2018 років. Указані обставини, на його думку, є достатніми для поновлення строку на апеляційне оскарження повторного заочного рішення суду першої інстанції з урахуванням того, що про розгляд справи при ухваленні повторного заочного рішення суд його не повідомив.
У лютому 2022 року від АТ "Альфа-Банк" як правонаступника ПАТ "Укрсоцбанк" до Верховного Суду надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких заявник вказує, що апеляційний суд правильно застосував положення статті 358 ЦПК України, а також забезпечив дотримання принципу юридичної визначеності та неможливості безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справа призначена до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави (порушення норм процесуального права), передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Позиція Верховного Суду
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) зроблено висновок, що "згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 була подана 03 квітня 2018 року, то апеляційний суд вірно керувався нормами ЦПК України в редакції, що діяла з 15 грудня 2017 року. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року)".
У справі, що переглядається, рішення суду першої інстанції ухвалене 09 листопада 2017 року, апеляційна скарга подана в жовтні 2021 року, а тому апеляційний суд правильно визначився з редакцією процесуального закону, яка підлягає застосуванню, та, перевіряючи наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, керувався положеннями статті 358 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що він не був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи судом першої інстанції.