Постанова
Іменем України
24 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 127/6695/19
провадження № 61-8310св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінактив",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2019 року у складі судді Сичук М. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2020 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Матківської М. В., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінактив"" (далі - ТОВ "ФК "Фінактив"") про визнання припиненими зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами.
Позов мотивований тим, що 28 вересня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ВАТ "Кредитпромбанк") та ОСОБА_2 (змінила прізвище на " ОСОБА_1") укладений кредитний договір за № 31/244/06-N, відповідно до якого ВАТ "Кредитпромбанк" відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію у національній валюті України та в іноземній валюті в межах загальної суми 69 690,00 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату надання кожного кредиту, а позичальник зобов`язується повернути не пізніше 27 вересня 2021 року.
Кредитні кошти відповідно до пункту 2.1. договору надавались на купівлю нерухомості, споживчі цілі.
Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір № 31/249-І249/06-N, який посвідчено 28 вересня 2006 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О. В. за реєстровим № 2658.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 іпотечного договору для забезпечення виконання у повному обсязі своїх зобов`язань перед іпотекодержателем за кредитним договором та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені) вчасного та у повному обсязі основної суми боргу за кредитом та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості позивач передав у іпотеку належне йому на праві приватної власності майно: трикімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 62,5 кв. м, житловою площею 46,3 кв. м.
У зв`язку з тим, що позивач неналежно виконував умови кредитного договору ПАТ "Дельта Банк" 23 липня 2014 року надіслав позивачу вимогу про дострокове погашення заборгованості по кредитному договору та процентів.
Тобто, відповідач змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором з 27 вересня 2021 року на серпень 2014 року та мав право звернутися до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості.
Таким правом відповідач скористався і його позовні вимоги повністю задоволені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/19329/14-ц, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2006 року № 31/244/06-N в сумі 482 020,45 грн, з яких тіло кредиту - 429 377,92 грн, проценти - 52 642,952 грн та 3 654,00 - судовий збір.
Зазначає, що після направлення письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та відповідач втратив можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.
Позивач 28 квітня 2016 року у повному обсязі погасила заборгованість у розмірі 485 674,45 грн, у зв`язку з чим, 11 травня 2016 року головний державний виконавець Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Староміський ВДВС Вінницького МУЮ) виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 50952069.
ПАТ "Дельта Банк" 04 жовтня 2018 року у відповідь на запит позичальника, повідомив, що у позичальника наявна заборгованість за кредитним договором, яка становить: 26 603,81 дол. США - сума заборгованості по кредиту, 9 841,51 дол. США - проценти за користування кредитом, 125 583,37 грн - пеня, 118 326,35 грн - штраф.
Вважає, що вона в повному обсязі виконала зобов`язання за кредитним договором, тому право іпотеки за іпотечним договором повинно бути припиненим на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку", у зв`язку з припиненням основного зобов`язання.
На підставі викладеного просила суд визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором від 28 вересня 2006 року № 31/244/06-N та іпотечним договором № 31/1249-І249/06-N укладеним з ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк"), який посвідчений 28 червня 2006 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О. В. за реєстровим номером 2658.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 11 грудня 2019 року позов задовольнив повністю.
Визнав припиненими зобов`язання за кредитним договором від 28 вересня 2006 року № 31/244/06-N та іпотечним договором № 31/249-І249/06-N укладеним з ВАТ "Кредитпромбанк"(правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк"), який посвідчений 28 вересня 2006 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О. В. за реєстровим № 2658.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 фактично виконала рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2015 року, тому відповідно до статтей 598 та 599 ЦК України зобов`язання за кредитним договором від 28 вересня 2006 року № 31/244/06-N припинилось у зв`язку із його виконанням.
Оскільки зобов`язання за кредитним договором припинилось у зв`язку із його виконанням, відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" припинився іпотечний договір від 28 вересня 2006 року № 31/249-І249/06-N.
Враховуючи, що ТОВ "ФК "Фінактив" 01 березня 2019 року за вих. № 244 на адресу позивача направило вимогу про усунення порушення та дострокове повернення кредиту, а ОСОБА_1 звернулася до суду 04 березня 2019 року, посилання представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду не знайшли свого підтвердження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення місцевого суду ТОВ "ФК "Фінактив"подало апеляційну скаргу.
Вінницький апеляційний суд постановою від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Фінактив" залишив без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2019 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2020 року до Верховного Суду ТОВ "ФК "Фінактив" посилаючись неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 05 червня 2020 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права, а саме: статті 17 Закону України "Про іпотеку", статті 5 ЦПК України, статей 1046, 1049 ЦК України, у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 908/1568/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 565/835/15-ц, а також підставу для обов`язкового скасування судового рішення, передбачену статтею 411 ЦПК України (суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі).
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права; не правильно встановили фактичні умови, які мають значення для правильного вирішення справи.
На момент звернення до суду з цим позовом статтю 4 Закону України "Про іпотеку" доповнено частиною другою, відповідно до якої: "Іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою".
На думку заявника, зазначеним законом встановлений спеціальний порядок та спосіб захисту прав та інтересів позивачки.
Позивачка не була позбавлена можливості обрати належний спосіб захисту порушених прав та інтересів шляхом зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії та зобов`язати іпотекодержателя звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки.
Суди попередніх інстанцій помилково не застосували зазначену спеціальну норму матеріального права, що є підставою для скасування оскаржених судових рішень у зв`язку з неналежним обранням позивачем способу захисту своїх прав та інтересів.
Не врахували висновки про застосування статті 5 ЦПК України щодо обрання позивачем належного способу захисту порушеного права, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.
Місцевий суд у порушення норм процесуального права не встановив коло осіб прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків яких стосуються наслідки розгляду цієї справи, не врахував, що відповідно до письмового повідомлення від 12 жовтня 2012 року спірний кредитний договір знаходиться у заставі Лондонського відділення "Сітібанку", а предметом цього спору є визнання припиненими зобов`язань за спірним кредитним договором. Суд апеляційної інстанції зазначених порушень не виправив.
На думку заявника, не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 17 Закону України "Про іпотеку", якого дійшов Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 565/835/15-ц; висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц про те, що рішення суду не змінює та не припиняє дію та умови договору; висновку щодо застосування статей 1046, 1049 ЦК України, якого дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.
Вважає, що суди попередніх інстанцій вирішили справу за відсутності у справі кредитного договору від 28 вересня 2006 року № 31/244/06-N; не врахували та не надали будь-якої оцінки пункту 3 Додаткової угоди № 1 від 15 липня 2011 року до Кредитного договору відповідно до якої позивачка надала банку доручення у випадку надходження від неї коштів в національній валюті, продати їх на міжбанку та зарахувати отриману валюту у рахунок погашення заборгованості; необґрунтовано відмовили у призначенні економічної експертизи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу у якому просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 28 вересня 2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 31/244/06-N (т. 1 а. с. 17-20), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію у національній валюті України та в іноземній валюті в межах загальної суми 69 690,00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на дату надання кожного кредиту, а позичальник зобов`язується повернути не пізніше 27 вересня 2021 надані кредити на умовах та у порядку, що передбачені договором.
Згідно з пунктом 2.1 зазначеного кредитного договору кредитні кошти надаються на такі цілі: купівлю нерухомості, споживчі цілі, у тому числі: на купівлю квартири загальною площею 62,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до договору купівлі-продажу від 28 вересня 2006 року - в сумі 66 690,00 дол. США; на споживчі цілі у національній валюті України в сумі 0,00 грн.
Пунктом 2.4 кредитного договору встановлено, що процентна ставка за кредитом на купівлю нерухомості відповідно до пункту 2.1.1 цього договору дорівнює 12,5 % річних в іноземній валюті.
Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору позичальник зобов`язується забезпечити погашення отриманого кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту, у період з 01 по 10 число (включно) кожного календарного місяця.
Пунктом 6.2 кредитного договору передбачено, що у разі недотримання позичальником умов цього договору та/або іпотечного договору банк має право вимагати дострокового його розірвання, припинення надання кредитів в рамках кредитної лінії, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором та договорами застави/іпотеки, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором.
Відповідно до пункту 8.4 кредитного договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту надання позичальнику кредитних коштів і діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, а також штрафи, передбачені цим договором.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 28 вересня 2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 31/249-1249/06-N, посвідчений 28 вересня 2006 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ценделіною О. В., зареєстрований в реєстрі за № 2658 (т. 1 а. с. 21-23).
За умовами іпотечного договору ОСОБА_2, як іпотекодавцем, надано ВАТ "Кредитпромбанк", як іпотекодержателю, в іпотеку майно, а саме: трикімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 62,5 кв. м, житловою площею 46,3 кв. м, яка належала ОСОБА_2 на праві власності відповідно до договору купівлі - продажу квартири, укладеного 28 вересня 2006 року з ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом за реєстром № 2652, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 1603571 (т. 1 а. с. 8-11).
На період дії цього договору іпотекодавець передає іпотекодержателю оригінали наступних документів, що підтверджують його право власності на майно: договір купівлі-продажу майна, посвідчений нотаріально; витяг з державного реєстру правочинів, документи, які підтверджують реєстрацію права власності на майно органами БТІ. Після повного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору, іпотекодержатель зобов`язаний протягом двох робочих днів повернути іпотекодавцю документи, вказані в цьому пункті (п. 2.6 іпотечного договору).
Пунктом 4.1 іпотечного договору визначено, що за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв`язку із прострочкою виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, витратами, пов`язаними із зверненням стягнення на майно, витратами, пов`язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 22 січня 2019 року ОСОБА_2 після державної реєстрації шлюбу 04 жовтня 2008 року змінила прізвище на " ОСОБА_1" (т. 1 а. с. 37).
Між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" 26 червня 2013 року укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Кредитпромбанк" передав (відступив) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами (т. 1 а. с. 26).
ПАТ "Дельта Банк" 23 липня 2014 року направлено ОСОБА_1 досудову вимогу № 31.4-08/6940/14 про наявність станом на 20 травня 2014 року заборгованості за кредитним договором № 31/244/06-N від 28 вересня 2006 року в сумі 7 953,28 дол. США та попереджено, що у випадку незадоволення цієї претензії банк буде вимушений захищати свої немайнові права шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або звернення до суду з вимогою про примусове стягнення боргу на загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 20 травня 2014 року становить 41 141,55 дол. США (т. 1 а. с. 25).
У довідці ПАТ "Дельта Банк" від 20 травня 2014 року зазначено, що заборгованість по кредитному договору № 31/244/06-N станом на 20 травня 2014 року складає 41 141,55 дол. США, що згідно курсу НБУ складає - 482 020,45 грн, з яких: тіло кредиту - 36 648,39 дол. США, що в еквіваленті становить 429 377,92 грн; відсотки - 4 493,16 дол. США, що в еквіваленті становить 52 642,52 грн. З них прострочена заборгованість складає: тіло кредиту - 3 701,9 дол. США, що в еквіваленті становить 43 372 грн; відсотки - 4 251,38 дол. США, що в еквіваленті становить 49 809,79 грн (т. 1 а. с. 25).
У вересні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернулось до суду з позовом про стягнення на його користь із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 20 травня 2014 року у розмірі 482 020,45 грн, з яких: тіло кредиту - 429 377,92 грн; відсотки - 52 642,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Дельта Банк", послався на частину другу статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (т. 1 а. с. 24).
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2015 року у справі № 127/19329/14-ц, яке набрало законної сили 27 травня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" не поточну заборгованість станом на 20 травня 2014 року, а всю заборгованість за кредитним договором № 31/244/06-N від 28 вересня 2006 року, що становила 482 020,45 грн, з яких: 429 377,92 грн - тіло кредиту, 52 642,52 грн - проценти. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1 а. с. 27).
До державної виконавчої служби 25 квітня 2016 року подано заяву про примусове виконання цього рішення (т. 1 а. с. 29).
Постановою державного виконавця Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ Дзюбенка С. М. 28 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/19329/14, виданого 07 жовтня 2015 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості в розмірі 485 674,45 грн (т. 1 а. с. 29).
ОСОБА_1 сплатила заборгованість за виконавчим листом № 127/19329/14 від 07 жовтня 2015 року, ВП № 50952069 в розмірі 485 674,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28 квітня 2016 року № 1 (т. 1 а. с. 31).
Постановою головного державного виконавця Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ Дзюбенка С.М. 11 травня 2016 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/19329/14, виданого 07 жовтня 2015 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості в розмірі 485 674,45 грн на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 1 а. с. 33).
У довідці ПАТ "Дельта Банк" від 04 жовтня 2018 року зазначено, що загальна сума заборгованості по кредитному договору № 31/244/06-N станом на 28 вересня 2018 року становить 40 525,93 дол. США і 269 250,93 грн та складається з: 31 024,65 дол. США - сума простроченої заборгованості по кредиту; 9 501,28 дол. США - сума прострочених процентів за користування кредитом; 150 924,58 грн - пеня; 118 326,35 грн - штраф (т. 1, а. с. 34).
Листом № 7635/5 ОСОБА_1 повідомлено про те, що 16 листопада 2018 року між ПАТ "Дельта Банк", яке є правонаступником ВАТ "Кредитпромбанк", та ТОВ "ФК "Фінактив" укладено договір № 983/К купівлі - продажу майнових прав, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" відступило ТОВ "ФК "Фінактив" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 31/244/06-N та іпотечним договором № 31/249-1249/06-N від 28 вересня 2006 року (т. 1 а. с. 36).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту № 31/244/06-N від 28 вересня 2006 року загальна заборгованість станом на 16 листопада 2018 року становить 1 416 094,63 грн (т. 1 а. с. 153-154).
ТОВ "ФК "Фінактив" 01 березня 2019 року надіслало ОСОБА_1 за вих. № 244 вимогу про усунення порушення та дострокове повернення кредиту (у порядку статті 35-38 Закону України "Про іпотеку") про те, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором № 31/244/06-N від 28 вересня 2006 року станом на 01 березня 2019 року заборгованість перед новим кредитором складає 1 416 094,63 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в гривні) - 861 686,57 грн; заборгованість за відсотками (в гривні) - 278 551,62 грн; пені - 275 856,44 грн. Попереджено, що у разі невиконання цієї вимоги, новий кредитор зверне стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки (т. 1 а. с. 78-79).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.