Постанова
Іменем України
05 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 638/12278/15-ц
провадження № 61-19106св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Лактіонова Оксана Володимирівна,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року у складі судді Невеніцина Є. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Котелевець А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Лактіонової О. В.
Скаргу мотивовано тим, що в провадженні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходилося виконавче провадження № 56298905 щодо примусового виконання за виконавчим листом Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року № 638/12278/15-ц.
05 січня 2021 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіновою О. В. було винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій з примусового виконання рішень до 12 січня 2021 року.
ОСОБА_1 вважав, що всупереч вимогам законодавства, державний виконавець не вживав заходів примусового виконання рішень.
Рішенням суду передбачено спілкування стягувача з дочкою за відсутності ОСОБА_2, проте зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови не вбачається ані того, що ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуванні, ані того, що їй призначено постільний режим, який унеможливлює її пересування містом, ані будь-які інші обставини, які б унеможливлювали виконання останньою рішення суду, яке полягає лише у забезпеченні перебування ОСОБА_3 разом із батьками у визначений рішенням проміжок часу у певному місті.
ОСОБА_1 вважав, що саме по собі звернення ОСОБА_2 із заявою про хворобу не свідчить про наявність обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій. Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено можливість, а не обов`язок державного виконавця відкласти проведення виконавчих дій, проте державний виконавець не зазначив мотиви прийняття такого рішення.
Зазначав, що судовим рішенням були передбачені обставини, за яких не відбувається побачення стягувача з дочкою, зокрема у час хвороби дитини, у зв`язку із цим, на думку ОСОБА_1, у державного виконавця були відсутні будь-які законні підстави для винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій. Задоволення чергової заяви боржника про відкладення виконавчих дій є грубим порушенням прав дочки та батька на вільне спілкування та участь у вихованні дитини. Через перешкоджання з боку ОСОБА_2 він не міг дізнатись про фактичне місцезнаходження та стан дитини.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Лактіонової О. В. щодо винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 05 січня 2021 року; скасувати постанову про відкладення проведення виконавчих дій від 05 січня 2021 року за виконавчим провадженням № 56298905 з примусового виконання за виконавчим листом від 27 квітня 2018 року № 638/12278/15-ц; зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонову О. В. (або будь-яку іншу посадову особу, в провадженні якої перебуває виконавче провадження № 56298905) вжити заходи примусового виконання рішення, передбачені статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Лактіонової О. В. з винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 05 січня 2021 року.
Зобов`язано уповноваженого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вжити заходи примусового виконання рішення, передбачені статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".
У задоволенні скарги у частині скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 05 січня 2021 року за виконавчим провадженням № 56298905 з примусового виконання за виконавчим листом, виданим Дзержинським районним судом м. Харкова у справі № 638/12278/15-ц від 27 квітня 2018 року, відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржувана постанова державного виконавця про відкладення виконавчих дій від 05 січня 2021 року порушує право ОСОБА_1 на спілкування з дитиною у визначений рішенням суду день та час, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для винесення постанови, тому дії державного виконавця є неправомірними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкладення виконавчих дій від 05 січня 2021 року є неправомірними, оскільки рішенням суду було визначено способи участі батька у вихованні дитини за відсутності ОСОБА_2, а тому хвороба останньої у цьому випадку не є перешкодою для державного виконавця для належного примусового виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 638/12278/15-ц із Дзержинського районного суду м. Харкова.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ОСОБА_2 зазначає, що статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" не визначено вичерпного переліку обставин, які перешкоджають проведенню виконавчих дій, внаслідок яких державний виконавець має скористатися своїм правом на відкладення проведених виконавчих дій.
Застосування статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язане з наявністю певних обставин та умов, надання оцінки яким, на думку ОСОБА_2, не входить до компетенції суду, а встановлення та оцінювання таких обставин лежить у межах повноважень державного виконавця, які суд не може брати на себе.
Разом із цим ОСОБА_2 вважає, що суди попередніх інстанцій не тільки проігнорували факт її хвороби, як поважну причину невиконання судового рішення, але й неправильно розтлумачили та застосували положення статей 10, 64-1, 75 Закону України "Про виконавче провадження", а також за відсутності законних підстав зобов`язали державного виконавця застосувати до неї передбачені статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішення лише за те, що вона хворіла.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Харківській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонової О. В. перебуває виконавче провадження № 56298905 щодо виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року, яким встановлено час спілкування батька ( ОСОБА_1 ) в присутності матері ( ОСОБА_2 ) з малолітньою дочкою щотижнево по вівторкам з 18-00 години до 20-00 години за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів, що припадають на вівторок кожного тижня та крім дати 11 вересня (дня народження матері дитини), якщо цей день припадає на вівторок другого тижня вересня місяця.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку спілкування і участі у вихованні дитини задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком, дідом, бабою як особисто так і в телефонному режимі та із застосуванням комп`ютерних технологій. Обрано способом участі батька у вихованні малолітньої дочки спілкування з дитиною за відсутності матері кожну четверту п`ятницю місяця з 14-00 години до 18-00 годин незалежно від місця перебування дитини, кожну другу суботу місяця з 10-00 години до 16-00 години включно, кожну третю неділю місяця з 10-00 години до 18-00 години за відсутності матері незалежно від місця перебування дитини.
Обрано способом участі батька у вихованні малолітньої дочки спілкування з дитиною по четвергам першої та третьої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 години, по понеділкам другої та четвертої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 години за присутності матері за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів, що припадають на понеділок чи четвер кожного тижня та крім дати 11 вересня (дня народження матері дитини), якщо цей день припадає на понеділок чи четвер другого тижня вересня місяця.
Дозволено під час спілкування дитини з батьком відвідувати місце його проживання, відвідування розважальних закладів, концертів, спектаклів, цирку, кінотеатру, парку з атракціонами при умові нагляду за технікою безпеки щодо малолітньої дитини.
Обрано способом участі батька у вихованні малолітньої дочки спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей: 1) в дні її народження у парні роки, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10-00 години до 16-00 години в присутності матері, у непарні роки, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10 години до 16-00 години за відсутності матері; 2) в дні народження батька ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року з 10-00 години до 17-00 години без присутності матері; 3) На святкування Різдва Христова з 09-00 години до 15-00 години у парні роки за присутності матері, з 12-00 години до 18-00 години у непарні роки за відсутності матері; 4) на Новий рік з 11-00 години до 16-00 години кожного року за присутності матері.
Обрано способом участі батька у вихованні малолітньої дочки спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей проведення двічі на рік відпустки разом з батьком за відсутності матері: взимку протягом одного тижня, влітку протягом двох тижнів кожного року при умові згоди матері на виїзд для проведення відпустки за межі України або при спільному виїзді батьків для проведення відпустки.
Обрано способом участі діда та баба у вихованні онуки, дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей, надавши часи спілкування у кожну четверту неділю місяця з 10-00 години до 18-00 години за місцем їх проживання в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою) та в дні народження діда та бабці ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року та ІНФОРМАЦІЯ_4 кожного року з 10-00 години до 16-00 години в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою).
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року у справі № 638/12278/15-ц рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року змінено та у другому, сьомому та дев`ятому абзацах резолютивної частини рішення виключено слова "у присутності матері ОСОБА_2".
Постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року залишено без змін.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Лактіонової О. В. від 05 січня 2021 року відкладено проведення виконавчих дій до 12 січня 2021 року, оскільки 05 січня 2021 року від ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку із її хворобою, відповідно до якої вона зобов`язувалася надати документи, що підтверджують хворобу, після її остаточного одужання.