Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 570/5756/18
провадження № 61-18398св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в складі колегії суддів:Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Шимківа С. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення санкцій за прострочення грошового зобов`язання.
Позов мотивований тим, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 27 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі зробити перерахунок та виплатити позивачу пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2009 року.
На виконання постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 27 травня 2011 року видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання у жовтні 2012 року, проте виконано його лише 05 липня 2018 року.
Позивач зазначав, що в зв`язку із порушенням відповідачем грошових зобов`язань збільшилася сума самого боргу, а тривале невиконання рішення суду завдало йому моральної шкоди, яка призвела до погіршення стану здоров`я.
ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь:
збільшення суми боргу за рахунок індексу інфляції в сумі 75 266,89 грн;
3 % річних від простроченої суми у розмірі 14 185,48 грн
компенсацію моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області в складі судді: Красовського О. О. від 23 травня 2019 року провадження у справі закрито та роз`яснено позивачеві його право на звернення до суду в порядку КАС України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки постанова Рівненського районного суду була у справі 2-а-9/11 була ухвалена 27 травня 2011 року, набрала законної сили 18 вересня 2012 року, а виконавчий лист виданий 09 жовтня 2012 року, виплати та будь-які компенсації щодо цього рішення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в порядку, визначеному Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Факт виконання вищевказаного рішення суду органами Казначейства України, а саме в частині витати присуджених пенсій підтверджується випискою банку від 27 вересня 2018 року, де в графі "деталі операції" зазначено Казначейство як виконавця рішення суду (долучено позивачем). Тому Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області не є належним відповідачем у даній справі. В постанові Верховного суду від 20 червня 2018 року по справі № 916/1227/16 суд дійшов наступних висновків: спори, що виникають під час виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судових рішень у порядку, установленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", розглядаються адміністративними судами в порядку, визначеному КАС України. Згідно пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в складі колегії суддів:Хилевич С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С., апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойчука К. М. задоволено, ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23 травня 2019 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що як правильно зазначено автором апеляційної скарги, у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року в справі №758/1303/15-ц вказано, що справи про застосування відповідно до статті 625 ЦК України заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання, підтвердженого чинним судовим рішенням, навіть якщо учасником цього зобов`язання є суб`єкт владних повноважень, розглядаються залежно від суб`єктного складу у порядку цивільного чи господарського судочинства. Таким чином, звернувшись до суду з указаним позовом та зазначивши відповідачем Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, позивач мав на меті стягнути саме санкції за прострочення виконання грошових зобов`язань, передбачених зазначеною нормою ЦК України, а тому постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 916/1227/16 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Апеляційний суд вказав, що спірні відносини виникли у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, покладеного рішенням суду, яке згодом було виконано, а не порядку виконання самого рішення чи можливих перешкод, пов`язаних з його виконанням органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Тому обраний позивачем шлях захисту своїх прав є правильним і справу з вимогою про застосування заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання з огляду на характер спірних прав і обов`язків необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства. Суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що належним відповідачем у даному випадку є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, проте не може погодитись з його висновком про необхідність закриття провадження у справі, без вирішення питання про залучення до участі у справі співвідповідача чи заміни неналежного відповідача у справі. З огляду на те, що спосіб захисту порушеного права обирає позивач та ініціатива щодо заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача повинна виходити від позивача, то суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких зазначив позивач і у випадку незаявлення таких клопотань, суд вправі відмовити у задоволенні позову по суті, з тих підстав, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Висновки аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 127/4819/16-ц. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі є передчасним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області в складі судді: Кушнір Н. В. від 18 лютого 2021 року цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 збільшення суми боргу за рахунок інфляції в сумі 75 266,89 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 14 185,48 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 27 травня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року, визнано протиправними рішення та дії Управління ПФУ в Рівненському районі Рівненської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю; зобов`язано управління ПФУ в Рівненському районі Рівненської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2009 року.09 жовтня 2012 року Рівненським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист зі встановленим строком пред`явлення до виконання до 18 вересня 2013 року. 05 липня 2018 року на виконання вказаного рішення суду управлінням Пенсійного фонду України позивачу здійснено виплату грошових коштів у розмірі 83 444,13 грн, що підтверджується випискою по картці АТ КБ "ПриватБанк". Предметом позову у даній справі є стягнення на підставі ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період невиконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 27 травня 2011 року. Згідно розрахунків позивача за несвоєчасне виконання постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 27 травня 2011 року у справі №2-а-9 нараховано інфляційній втрати в сумі 75 266,89 грн та 14 185,48 грн 3% річних. Вказані розрахунки відповідачами не спростовані, сумнівів у їх обґрунтованості у відзивах на позов не наведено.
Суд першої інстанції вказав, що вважає помилковими посилання відповідача (Головного управління ПФУ в Рівненській області) у відзиві на позов на те, що спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16 (на яку посилається відповідач) звертає увагу, що слід розрізняти вимоги щодо стягнення недоотриманої суми пенсії (борг за пенсійними виплатами) та стягнення компенсації втрати частини доходів через порушення строків їх виплати. У справі № 676/1557/16-ц (провадження № 14-197 цс 19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки відповідач вже погасив борг за пенсійними виплатами позивачу, а ця справа стосується захисту права позивача на компенсацію, зумовлену простроченням виплати пенсії належного розміру, тобто позовні вимоги пов`язані з відшкодуванням шкоди та заявлені без вимоги вирішити публічно-правовий спір, то такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства. За таких обставин суд вважав, що існує порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а тому позов підлягає до часткового задоволення, оскільки на стягненні моральної шкоди позивач не наполягає.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено частково, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2021 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про стягнення санкцій за прострочення грошового зобов`язання закрито та роз`яснено позивачу право на звернення до суду з цим позовом в порядку адміністративного судочинства.
Компенсовано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок держави судовий збір в розмірі 1 057,20 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди у зв`язку з невиконанням постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 27 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі № 2-а-9/11, тому апеляційний суд зробив висновок про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спір за вимогами ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України, а також стягнення моральної шкоди виник внаслідок несвоєчасного виконання судового рішення у адміністративній справі, яким зобов`язано орган Пенсійного фонду України поновити нарахування та виплату пенсії й виплатити заборгованість, яке було ухвалено адміністративним судом, тому вимоги позивача підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аргументи учасників справи
08 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, в якій просив: оскаржену постанову апеляційного суду скасувати;рішення суду першої інстанції залишити в силі.