Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 501/672/16-ц
провадження № 61-14670св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
за позовом про визнання права власності на спадкове майно:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Чорноморська міська рада Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - державний нотаріус Іллічівської міської нотаріальної контори Жмихова Олена Сергіївна,
за зустрічним позовом про визнання права власності на майно, поділ спадщини, виділення майна та визнання права власності на нього, припинення права на належне в спадщині майно зі стягненням грошової компенсації:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_1, Департамент державної архітектурно-будівельної Інспекції України в Одеській області, Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чорноморської міської ради Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - державний нотаріус Іллічівської міської нотаріальної контори Жмихова О. С., про визнання права власності на спадкове майно.
Первісний позов мотивований тим, що 27 квітня 2012 року ОСОБА_1, перебуваючи в місці відбування покарання за вироком суду (10 років позбавлення волі), подав заяву про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його батька - ОСОБА_5, та 03 травня 2012 року була зареєстрована спадкова справа № 52754447 (нотаріальний № 155/2012) в Іллічівській міській державній нотаріальній конторі.
Після відбування покарання, 09 лютого 2016 року позивач знову звернувся до нотаріальної контори із заявою. Але йому, внаслідок відсутності в нього правовстановлюючих документів на майно спадкодавця та внаслідок не надання спадкоємцями за законом правовстановлюючих документів на майно спадкодавця, - було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, чим було порушене його право на отримання спадщини.
ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати право власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_5 в розмірі 1/12 частини на квартиру АДРЕСА_1 ;
визнати право власності на ј частину садового будинку АДРЕСА_2 ;
визнати право власності на ј частину земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 .
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Департаменту державної архітектурно-будівельної Інспекції України в Одеській області, Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності на майно, поділ спадщини, виділення майна та визнання права власності на нього, припинення права на належне в спадщині майно зі стягненням грошової компенсації.
Зустрічний позов мотивовано тим, що спадкоємцями ОСОБА_5, які прийняли спадщину, є вона та син спадкодавця від першого шлюбу - ОСОБА_1 (первісний позивач у справі), а дочки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовились від спадщини на її користь.
ОСОБА_2 із спадкодавцем з 30 жовтня 1974 року по день його смерті проживали однією сім`єю, з яких з 30 жовтня 1974 року по 20 червня 1996 року в зареєстрованому шлюбі, з 20 червня 1996 року по 26 лютого 2011 року без реєстрації шлюбу та 26 лютого 2011 року шлюб був зареєстрований повторно. Оскільки ОСОБА_2 все життя із спадкодавцем прожила сім`єю, то і майно, яке вони набули, вважає спільним майном подружжя. У зв`язку із чим ОСОБА_2 не згодна із запропонованим ОСОБА_1 порядком розподілу спадкового майна. Вона вважає, що син спадкодавця має право на отримання 1/12 частки квартири АДРЕСА_1, та 1/8 частки іншого спадкового майна, а ОСОБА_2 - 7/8 (з яких 1/2 - як співвласник спільного майна та 3/8 - у спадок).
Враховуючи, що спадкове майно складається з 1/3 частини трикімнатної кв. АДРЕСА_1, садового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_2, з кожного з яких не можливо виділити 1/8 частку, то вона пропонувала стягнути з неї компенсацію в розмірі 165 307,50 грн.
Проте, після проведення судової будівельно-технічної експертизи заявою від 12 січня 2017 року ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги частині стягнення з неї грошової компенсації на користь ОСОБА_1 в сумі 222 399,50 грн, сплативши 28 квітня 2017 року вказану суму на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області.
ОСОБА_2, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
визнати право ОСОБА_2 на Ѕ частину садового буд. АДРЕСА_2 та Ѕ частину земельної ділянки АДРЕСА_2 ;
поділити спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на 1/12 частину кв. АДРЕСА_1, що належала померлому ОСОБА_5 на праві приватної власності на житло, виданого Іллічівською міською радою 30 грудня 1999 року на підставі розпорядження органу приватизації № 953 від 29 грудня 1999 року та зареєстрованого КП "БТІ" м. Іллічівська 17 січня 2000 року, в реєстрову книгу № ПР-18 під реєстровим № 220 стор. № 107;
виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності в цілому на земельну ділянку АДРЕСА_2, кадастровий №5123755300:02:008:0647, площею 0,07 га для ведення садівництва, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 589118, виданого 22 лютого 2010 року;
виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності в цілому на садовий будинок АДРЕСА_2 що складається в цілому з приміщень: І-комора площею 10,9 кв. м, 1-1 - веранди площею 9 кв. м, 1-2 - санвузла площею 3,5 кв. м, 1-3 - житлової кімнати площею - 14,5 кв. м, 1-4 - житлової кімнати площею 16 кв. м, 1-5 - кухні площею 17 кв. м, а всього загальною площею 70,9 кв. м, житловою площею 30,5 кв. м, літ. "В" - сарай, літ. "Г" - вбиральня-душ, № 1-3, І - дворові споруди;
припинити право ОСОБА_1 на належні йому в спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, 1/12 частку квартири АДРЕСА_1, стягнувши з ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 143 007,00 грн;
припинити право ОСОБА_1 на належні йому в спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, 1/8 часток садового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_2, стягнувши з ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 79 392,50 грн;
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі (судовий збір, витрати на проведення експертизи, витрати на надання правової допомоги).
Заявою від 19 червня 2017 року на підставі статті 601 ЦК ОСОБА_2 просила здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Одеській області 208 306,33 грн, а залишок суми на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Одеській області у розмірі 14 093,17 грн (сума судових витрат) повернути ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2018 року у складі судді Максимович Г. В., з урахуванням ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 08 травня 2018 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано право на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 за ОСОБА_1 : 1/12 частки кв. АДРЕСА_1, 1/8 частка земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647 з 1/8 часткою буд. АДРЕСА_2 ; 1/8 частку земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий № 5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Поділено спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 154 967,16 грн за 1/12 частку кв. АДРЕСА_1 та припинено право ОСОБА_1 на належну йому в спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 .
Виділено ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на 1/12 частину кв. АДРЕСА_1, що належала померлому ОСОБА_5 на праві приватної власності на житло згідно свідоцтва, виданого Іллічівською міською радою 30 грудня 1999 року на підставі розпорядження органу приватизації № 953 від 29 грудня 1999 року та зареєстрованого КП "БТІ" м. Іллічівська 17 січня 2000 року, в реєстрову книгу № ПР-18 під реєстровим № 220 стор. № 107.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 109 735,38 грн вартості 1/8 частки АДРЕСА_2 із 1/8 часткою земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, та 1/8 частки вартості земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, та припинено право ОСОБА_1 на належні йому в спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, 1/8 частку АДРЕСА_5, із 1/8 частки земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647 та 1/8 частку земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .
Виділено ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ., який складається з: садового будинку під літ. "А", в якому: комора площею 10,9 кв. м, веранда площею 9 кв. м, санвузол площею 3,5 кв. м, житлова кімната площею 14,5 кв. м, житлова кімната площею 16 кв. м, кухня площею 17 кв. м, а всього загальною площею 70,9 кв. м, житловою площею 30,5 кв. м, сараю під літ. "В" - 7,9 кв. м; вбиральні-душу літ. "Г" - 4,1 кв. м, № 1-3, I - дворові споруди.
Виділено ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2, кадастровий №5123755300:02:008:0647, площею 0,06 га для ведення садівництва, яка належала померлому, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 589118, виданого 22 лютого 2010 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
оскільки буд. АДРЕСА_2 : частково побудований під час шлюбу та проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 сім`єю; відповідає нормам ДБН з незначним відступом від них; побудований на земельній ділянці, яка належала ОСОБА_5, то він є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а тому позов в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на Ѕ частку буд. АДРЕСА_2 як спільної власності подружжя підлягає задоволенню;
з урахуванням того, що після смерті ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 прийняли спадщину за законом, а доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовились від спадщини на користь ОСОБА_2, то розмір частки спадкового майна ОСОБА_1 - ј, а ОСОБА_2 - ѕ;
оскільки спадковим майном, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 є: (1) 1/3 частка кв. АДРЕСА_1, загальною площею 83,8 кв. м, житловою площею 47,4 кв. м; (2) земельна ділянка площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; (3) 1/2 частка домоволодіння АДРЕСА_2, то частка спадкового майна ОСОБА_2 складає: ј частки кв. АДРЕСА_1 (1 = 1/3 (власність ОСОБА_4) + 1/3 (власність ОСОБА_3) + 1/3 (спадщина) = 1/3+1/3+4/12=1/3+1/3+1/12 (спадщина ОСОБА_1 ) + 3/12 (спадщина ОСОБА_2 ); ѕ частки земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; 3/8 частки АДРЕСА_2, (1=1/2(власність ОСОБА_2 на спільне майно) + 1/2 (спадщина)=1/2+3/8(частка ОСОБА_2 у спадковому майні)+1/8(частка ОСОБА_1 у спадковому майні), а частка спадкового майна ОСОБА_1 складає: 1/12 частки кв. АДРЕСА_1 ; 1/4 частку земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/8 частка АДРЕСА_2;
право особи на частку у спільному майні може бути припинене, за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України). Враховуючи, що: загальна площа буд. АДРЕСА_2 складає - 70,9 кв. м, то 1/8 частка ОСОБА_1 - складає 8,86 кв. м, тобто є незначною, так як в зазначеному будинку є дві житлові кімнати площами 14,5 кв. м та 16,0 кв. м, а тому частку ОСОБА_1 - 8,86 кв. м виділити в натурі не можливо; загальна площа земельної ділянки АДРЕСА_2 складає 0,06 га, а тому 1/4 частка ОСОБА_1 складає 0,015 га та, з урахуванням розташування на земельній ділянці будівель, її не можливо виділити, так як буде відсутній проїзд та прохід до неї; загальна площа кв. АДРЕСА_1 складає 83,8 кв.м., а тому 1/12 частці ОСОБА_1 - відповідає площа 7 кв. м, тобто, вона є незначною, та так як в зазначеній квартирі є три житлові кімнати площами: 12,4 кв. м, 17,8 кв. м; 17,2 кв. м, то частку ОСОБА_1 - 7,0 кв.м. виділити в натурі не можливо; між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують неприязні стосунки внаслідок того, що ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 позбавила його батьківського піклування, а ОСОБА_8 вважала, за життя спадкодавця, не можливим проживання його сина від першого шлюбу з нею, а тому спільне володіння і користування майном є неможливим;
вартість садового будинку АДРЕСА_2 із земельною ділянкою на якій він розташований, на день складання висновку експерта 13.09.2016р. (т.1 а.с.159-168), становить 635 140,0 грн., а вартість кв. АДРЕСА_1, - 1 716 080,0 грн;
вартість садового будинку АДРЕСА_2, з урахуванням вартості земельної ділянки на якій він розташований, на день складання висновку експерта 06 грудня 2017 року (т. 2 а.с.82-106), становить 717 083,0 грн, а вартість кв. АДРЕСА_1,- 1 859 606 грн. Із описової частини висновку експерта (т.1 а.с.163) випливає, що на ринку нерухомості земельна ділянка 0,06 га коштує 6 000,0 дол. США, що на день винесення рішення складає 160800,0 грн. (за курсом НБУ 26,80). Згідно квитанції №30 від 28.04.2017р., ОСОБА_2 було внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області 222 399,50 грн. (т.2 а.с.52);
суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні, за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України). Суд приймає до уваги висновок експерта від 06 грудня 2017 року (т.2 а.с.82-106), в частині оцінки спірного майна, так як оцінка, за часом, більше приближена до винесення судового рішення, а тому є актуальною на час винесення рішення. Враховуючи що: вартість 1/12 частки кв. АДРЕСА_1 складає 154 967,16 грн. (1 859 606:12); вартість 1/8 частки АДРЕСА_2 із 1/8 частки земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647 складає 89 635,38 грн. (717 083,0:8), вартість 1/8 частки земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, складає 20 100 грн (160800:8), о тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині: визнати право на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 за ОСОБА_1 : 1/12 частки кв. АДРЕСА_1, 1/8 земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647 з 1/8 часткою буд. АДРЕСА_2 та 1/8 частку земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; а позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в частині: поділити спадщину, що відкриласьпісля смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 грошовукомпенсацію врозмірі 154 967,16 грн. за 1/12 частку квартириАДРЕСА_1 ; припинити право ОСОБА_1 на належнуйому вспадщині, щовідкрилась після смерті ОСОБА_5, 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_2 тавизнати занею правовласності на1/12 частину кв. АДРЕСА_1, що належалапомерлому ОСОБА_5 направі приватноївласності нажитло, виданого Іллічівською міською радою 30 грудня 1999 року на підставі розпорядження органу приватизації №953 від 29.12.1999 року та зареєстрованого КП "БТІ" м. Іллічівська 17 січня 2000 року, в реєстрову книгу №ПР-18 під реєстровим №220 стор. №107; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 109 735,38 грн. (89 635,38+20 100 ) - вартість 1/8 частки АДРЕСА_2 із 1/8 часткою земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647 (89 635,38грн.) та 1/8 частки вартості земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (20 100 грн.), припинити право ОСОБА_1 на належнійому вспадщині, щовідкрилась післясмерті ОСОБА_5 1/8 частку АДРЕСА_6 із ? часткою земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647 та 1/8 частку земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; виділити ОСОБА_2 тавизнати занею правовласності надомоволодіння заадресою: АДРЕСА_4, яке складається з: садового будинку під літ. "А", в якому: I - комора площею 10,9 кв.м, 1-1 - веранда площею 9 кв.м., 1-2 - санвузол площею 3,5 кв.м., 1-3 - житлова кімната площею 14,5 кв.м, 1-4 - житлова кімната площею 16 кв.м., 1-5 - кухня площею 17 кв.м., а всього загальною площею 70,9 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м., сараю під літ. "В"- 7,9 кв.м; вбиральні-душу літ. "Г" - 4,1 кв.м, №1-3, I - дворові споруди. Виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2, кадастровий №5123755300:02:008:0647, площею 0,06 га для ведення садівництва, яка належала померлому, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК №589118, виданого 22 лютого 2010 року;
суд не погоджується із позицією ОСОБА_1 в частині того, що так як в нього не має майна, то його не можна позбавляти часток у власності, так як суд не позбавляє власності, а з урахуванням вартості майна, визначає компенсацію його вартості, так як виділити їх у власність або користування не можливо, так як вони є незначними та спільне проживання, за умов наявності довготривалих неприязних стосунків може привести до важких наслідків як для позивача так і відповідач;
суд не погоджується із позицією позивача ОСОБА_1 в частині того, що Державний нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як в матеріалах спадкової справи відсутня постанова про відмову у видачі свідоцтва, а відповідь нотаріуса на лист ОСОБА_1 (т. 2, а.с.183) в якій йому роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину буде видане після отримання правовстановлюючих документів не є відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину;
після закінчення з`ясування обставин справи, у судових дебатах представник позивача просив застосувати позовну давність в частині визнання права власності на 1/2 частку спільного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Згідно зі статтею 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Аналогічним чином питання початку перебігу позовної давності визначені і в статті 261 ЦК України, згідно якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила. Частиною третьою статті 29 КпШС передбачалося, що для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності. Згідно зі статтею 11 КпШС у тих випадках, коли для окремих вимог встановлено строк позовної давності, він обчислюється, якщо інше не встановлено законом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Аналогічний порядок обчислення перебігу позовної давності визначено й частиною другою статті 72 СК України. Отже, вирішуючи питання перебігу позовної давності, суди мають врахувати, що при визначені початку перебігу позовної давності слід виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, оскільки сам по собі факт припинення шлюбу не свідчить про порушення права власності одного із подружжя. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності. Враховуючи, що ОСОБА_2 дізналась про порушення її права після звернення до суду спадкоємця ОСОБА_1 28 березня 2016 року та звернулась до суду за захистом права 06 червня 2016р, то перебіг позовної давності почався 28 березня 2016 року, а позовна давність ОСОБА_2 не пропущена.
Додатковим рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08 травня 2018 року в складі судді: Максимович Г. В., заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину садового будинку АДРЕСА_2 та Ѕ частину земельної ділянки АДРЕСА_2, кадастровий номер 5123755300:02:008:0647, площею 0,0600 га для ведення садівництва, як набуті за час шлюбу та проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 .
Здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог та остаточно стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 264 568,46 грн (278 661,46 - 14 093), із яких сума в розмірі 222 399,50 грн підлягає виплаті ОСОБА_1 з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Одеській області, а сума в розмірі 42 168,96 грн підлягає стягненню з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 .
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
ОСОБА_2 заявляла позовні вимоги про визнання за нею прав власності на Ѕ частину садового будинку АДРЕСА_2 та Ѕ частину земельної ділянки АДРЕСА_2, кадастровий номер 5123755300:02:008:0647, площею 0,0600 га для ведення садівництва, як набуті за час шлюбу та проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 . З приводу зазначеної вимоги сторони подавали докази і давали пояснення. У мотивувальній частині рішення суд зазначив про доведеність таких вимог, визнав за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину вказаного майна як набутого в період шлюбу та проживання однією сім`єю та з врахуванням часток ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в спадковому майна, поділив спільне майно, виділивши його в цілому ОСОБА_2, визнавши за нею право власності на вказане майно в цілому та стягнувши з неї грошову компенсацію частки ОСОБА_1 в спадковому майні. Однак в резолютивній частині рішення суду відсутній висновок суду щодо задоволення позову ОСОБА_2 в цій частині;
28 квітня 2017 року ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області 222 399,50 грн для забезпечення її вимог щодо припинення прав власності ОСОБА_1 на належну йому частку в праві на спадкове майно. 19 червня 2017 року ОСОБА_2 подавала до суду письмову заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статті 601 ЦК України. Однак в резолютивній частині рішення суду відсутній висновок суду щодо зарахування зустрічних грошових вимог та про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 222 399,50 грн, що перебувають на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Одеській області.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2018 року скасовано.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину кв. АДРЕСА_1, на 1/8 частину будинку АДРЕСА_2, а також на 1/8 частину земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, правильно вказав, що ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належить 1/12 частина кв. АДРЕСА_1, 1/8 частина будинку АДРЕСА_2, а також 1/8 частина земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647. Разом з тим, суд першої інстанції помилково двічі зазначив про те, що ОСОБА_1, як спадкоємцю першої черги після смерті його батька належить на праві власності 1/8 частка земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
суд першої інстанції також обґрунтовано визнав за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку будинку АДРЕСА_2, а також на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий № 5123755300:02:008:0647, як співвласника вказаних об`єктів нерухомості, набутих в період шлюбу і сумісного проживання з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд першої інстанції правильно вказав, що ОСОБА_2 набула право власності на іншу 1/3 частину спадкового майна після смерті її чоловіка - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування;
колегія суддів також погодилася із висновком суду першої інстанції про те, що позовна давність для захисту прав ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на Ѕ частку спільного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не сплила, оскільки за змістом статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Аналогічним чином питання початку перебігу позовної давності визначені і в статті 261 ЦК України. При цьому суд врахував, що частиною третьою статті 29 КпШС передбачалося, що для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, встановлюється трирічна позовна давність. Згідно зі статтею 11 КпШС у тих випадках, коли для окремих вимог встановлено строк позовної давності, він обчислюється, якщо інше не встановлено законом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Аналогічний порядок обчислення перебігу позовної давності визначено й частиною другою статті 72 СК України. Отже, вирішуючи питання перебігу позовної давності, суди мають врахувати, що при визначенні початку перебігу позовної давності слід виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, оскільки сам по собі факт припинення шлюбу не свідчить про порушення права власності одного із подружжя. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 дізналась про порушення її права після звернення до суду спадкоємця ОСОБА_1 28 березня 2016 року та звернулась до суду за захистом своїх прав 06 червня 2016 року, то перебіг позовної давності почався 28 березня 2016 року. Тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позовна давність ОСОБА_2 не пропущена. Зазначене узгоджується із висновком, висловленим Верховним Судом України у справі № 6-258цс15;
18 квітня 2016 року ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину на ј частину кв. АДРЕСА_1 та на ѕ частки земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий № 5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначені обставини свідчать про те, що в даному випадку спірним питанням є отримання права власності ОСОБА_2 на половину вказаної земельної ділянки та садового будинку АДРЕСА_2, як спільно нажитого з ОСОБА_5 майна, а також щодо спадкування частки вказаного садового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому за ОСОБА_2 слід визнати право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, та Ѕ частину садового будинку АДРЕСА_2, як спільно нажитого з ОСОБА_5 майна;
колегія суддів вважала за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частин садового будинку АДРЕСА_2, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином необхідно вказати, що ОСОБА_2 належить на праві власності 7/8 частин садового будинку АДРЕСА_2 ;
зробивши правильний висновок про те, що вказане майно не можливо розподілити в натурі та виділити співвласникам, якими є позивач за первісним позовом ОСОБА_9 - у розмірі 1/12 частки кв. АДРЕСА_1, 1/8 частки будинку АДРЕСА_2, та 1/8 частки земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, а також позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 - у розмірі 3/4 часток вказаної квартири та 7/8 часток будинку АДРЕСА_2, та 7/8 часток земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про можливість сплати компенсації позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 на користь первісного позивача ОСОБА_1 . При цьому судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_9 взагалі не забезпечений житлом і будь-якою нерухомістю, у зв`язку з чим йому немає де проживати. Апеляційна скарга ОСОБА_1 пов`язана саме з цими обставинами, в якій він зазначив, що тих грошових коштів, які мали бути йому виплачені як компенсації за оскарженим судовим рішенням, недостатньо для придбання будь-якої нерухомості. ОСОБА_10 суду апеляційної інстанції вказав, що у разі визнання за ним права власності на 1/4 частину земельної ділянки, на які він претендує згідно його позовних вимог, то він зможе на цій земельній ділянці збудувати будь-яке житло і в ньому проживати. Таким чином згідно матеріалів справи позивач за первісним позовом ОСОБА_1 категорично не погоджувався з тим, щоб на його користь була сплачена компенсація з боку іншого співвласника - ОСОБА_2, оскільки зазначеної суми недостатньо для придбання будь-якого житла. Тому з метою врегулювання спору за домовленістю сторін, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції була оголошена перерва, однак сторони не дійшли згоди стосовно вирішення спору. Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що у відповідності до статті 365 ЦК України припинення права на частку у спільному майні за позовом інших співвласників, є неможливим, оскільки припинення права власності позивача за первісним позовом ОСОБА_1 може завдати істотної шкоди його інтересам, що виключає застосування до спірних правовідносин статті 365 ЦК України;
судом першої інстанції враховано, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 також просила визнати за нею право власності на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1, тобто, на таку ж долю, що і позивач за первісним позовом ОСОБА_1 . З підстав викладеного, колегія суддів зробила висновку про неможливість розподілу об`єктів нерухомості таким чином, щоб позбавити права власності позивача за первісним позовом ОСОБА_1, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про визнання за кожним із співвласників нерухомого майна, яке вказано вище, права власності на його ідеальну долю;
колегія суддів зробила висновок про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1, на 1/8 частину будинку АДРЕСА_2, а також на 1/8 частину земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647;
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки, уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_2 фактично просила визнати за нею право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1, та на будинок АДРЕСА_2, в цілому, а також на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, в цілому, припинивши при цьому право власності первісного позивача ОСОБА_1 на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1, на 1/8 частину будинку АДРЕСА_2, а також на 1/8 частину земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий №5123755300:02:008:0647, сплативши йому за це майно грошову компенсацію. ОСОБА_2 не позбавлена можливості отримання правовстановлюючих документів у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом звернення з відповідним позовом до суду, про право власності на ідеальну частку майна після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В., заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено та прийнято у справі додаткову постанову.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки АДРЕСА_2, кадастровий № 5123755300:02:008:0647, площею 0,0600 га для ведення садівництва та на Ѕ частину садового будинку АДРЕСА_2, що складається з садового будинку під літ. "А", в якому: І - комора площею 10,9 кв.м, 1-1 - веранда площею 9 кв.м, 1-2 - санвузол площею 3,5 кв.м, 1-3 - житлова кімната площею 14,5 кв.м, 1-4 - житлова кімната площею 16 кв.м, 1-5 - кухня площею 17 кв.м, а всього загальною площею 70,9 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м, літ "В" - сарай 7,9 кв.м, літ. "Г" - вбиральня-душ 4,1 кв.м, №1 -3, І - дворові споруди, як набуті за час шлюбу та проживання однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_5 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності 3/8 частки земельної ділянки АДРЕСА_2, кадастровий № 5123755300:02:008:0647, площею 0,0600 га для ведення садівництва та на 3/8 частки садового будинку АДРЕСА_2, що складається з садового будинку під літ. "А", в якому: І - комора площею 10,9 кв.м, 1-1 - веранда площею 9 кв.м, 1-2 - санвузол площею 3,5 кв.м, 1-3 - житлова кімната площею 14,5 кв.м, 1- 4 - житлова кімната площею 16 кв.м, 1-5 - кухня площею 17 кв.м, а всього загальною площею 70,9 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м, Літ. "В" - сарай 7,9 кв.м, літ. "Г" - вбиральня-дупі 4,1 кв.м, №1 - 3,1 - дворові споруди, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернуто ОСОБА_2 внесені нею 28 квітня 2017 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області грошові кошти в сумі 222 399,50 грн та 10 березня 2021 року грошові кошти в сумі 42 303,10 грн, а всього 264 702,60 грн заставної вартості частки майна ОСОБА_1 у цивільній справі № 501/672/16-ц.
Додаткова постанову суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції вирішував питання щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на Ѕ частину земельної ділянки АДРЕСА_2, кадастровий № 5123755300:02:008:0647, площею 0,0600 га для ведення садівництва, та на Ѕ частину садового будинку АДРЕСА_2, як набуті за час шлюбу та проживання однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_5, а також щодо визнання за ОСОБА_2 право власності 3/8 частки земельної ділянки АДРЕСА_2, кадастровий № 5l23755300:02:008:0647, площею 0,0600 га для ведення садівництва та на 3/8 частки садового будинку АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, в резолютивній частині постанови про зазначені обставини не вказано;
судом апеляційної інстанції в резолютивній частині постанови не вирішено питання про повернення ОСОБА_2 внесених нею 28 квітня 2017 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області грошових коштів в сумі 222 399,50 грн та 10 березня 2021 року грошових коштів в сумі 42 303,10 грн., а всього 264 702,60 грн. заставної вартості частки майна ОСОБА_1 у цивільній справі № 501/672/16-ц.