ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 608/2172/18
провадження № 51-4293км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Єремейчука С. В., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Круценко Т. В.,
захисника Янченка С. П.,
представника Товариства з обмеженою
відповідальністю "Тіара Компані"
(далі - ТОВ "Тіара Компані") - адвоката Накельського Ю. Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ТОВ "Тіара Компані" - адвоката Накельського Ю. Б. на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, постановлену в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210190000583, за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калуша Івано-Франківської області, проживає в АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинувачені за ч. 2 ст. 364-1 КК і на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виправдано за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Крім того, вказаним вироком скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді цього ж суду від 22 вересня 2016 року на картоплесховища І-ша черга, картоплесховище № 1 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9648,8 кв.м) та ІІ-черга, картоплесховище № 2 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9651,8 кв.м.) по АДРЕСА_2 і постановлено повернути їх ТОВ "Тіара Компані".
Не погоджуючись з указаним рішенням місцевого суду, прокурор і представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський крохмальний завод" (далі - ТОВ "ТКЗ") оскаржили його в апеляційному порядку.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 16 червня 2021 року змінив вирок місцевого суду, виключив з його резолютивної частини рішення про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2016 року на картоплесховища І-ша черга, картоплесховище № 1 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9648,8 кв.м) та ІІ-черга, картоплесховище № 2 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9651,8 кв.м.) по вул. Центральній, 57-Б у с. Товстеньке Чортківського району Тернопільської області та повернення цього майна ТОВ "Тіара Компані". Крім того, апеляційний суд роз`яснив, що спір відносно вказаного арештованого майна, яке підлягає поверненню власнику, може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі представник ТОВ "Тіара Компані" - адвоката Накельського Ю. Б., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити ухвалу апеляційного суду, виключити з її мотивувальної частини посилання на наявність підстав для зміни вироку в частині вирішення питання про долю речових доказів та арешту майна, а резолютивну частину викласти в редакції, за якою апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Суть доводів адвоката зводиться до вказівок на те, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суд, вийшов за межі заявлених апеляційних вимог, оскільки в апеляційній скарзі представника ТОВ "ТКЗ" не порушувалось питання про скасування арешту майна. Також, адвокат зазначає, що належність картоплесховищ ТОВ "Таіра Компані" в межах цього кримінального провадження ніким не оспорювалось. Крім того, за твердженнями Накельського Ю. Б., накладений арешт в межах кримінального провадження, як захід забезпечення, стосується виключно кримінального провадження і не забезпечує будь-який позов поданий порядку іншого судочинства, а тому такий захід має бути скасовано із закінченням розгляду кримінального провадження. На думку адвоката, той факт, що ТОВ "ТКЗ" під час апеляційного розгляду скористалась своїм правом на звернення до господарського суду з позовом, жодним чином не виправдовує необхідність збереження арешту в межах кримінального провадження, оскільки у ТОВ "ТКЗ" є право звернутися з відповідним клопотанням в господарській справі.
Таким чином, Накельський Ю. Б. вважає, що ухвала апеляційного суду в частині, що стосується арешту майна, є незаконною та надуманою.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу представника ТОВ "Тіара Компані", представник ТОВ "ТКЗ" адвокат Берегуляк О. В., вказує на безпідставність викладених у ній доводів, а тому просить відмовити в її задоволенні.
Суть заперечень полягає в тому, що рішення апеляційного суду про виключення з вироку рішення про скасування арешту на майно, жодним чином не погіршує становище ОСОБА_1, а тому не має підстав вважати, що цей суд допустився порушень вимог ст. 404 КПК. На думку Берегуляк О. В., рішення апеляційного суду є вмотивованим, прийнятим з урахуванням положень ч. 12 ст. 100 КПК.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Представник ТОВ "Тіара Компані" - адвокат Накельський Ю. Б., захисник Янченко С. П., а також прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримали касаційну скаргу, просили її задовольни на підставах, зазначених у цій скарзі, а ухвалу апеляційного суду змінити.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок судів про законність виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364-1 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у касаційній скарзі не оскаржується.
Також ст. 433 КПК визначено, що при здійсненні касаційної процедури касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто, під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції керується фактичними обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З приписів ст. 370 КПК слідує, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Частиною 4 ст. 174 цього Кодексу регламентовано, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції, постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1, виконуючи приписи ч. 4 ст. 174 КПК, скасував арешт накладений ухвалою слідчого судді від 22 вересня 2016 року на картоплесховища І-ша черга, картоплесховище № 1 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9648,8 кв.м) та ІІ-черга, картоплесховище № 2 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9651,8 кв.м.) по АДРЕСА_2 і постановив повернути їх ТОВ "Тіара Компані".
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи згаданий вирок в апеляційному порядку, зокрема за апеляційною скаргою представника цивільного позивача (представника ТОВ "ТКЗ") - адвоката Берегуляк О. В., встановивши, що між ТОВ "ТКЗ" і ТОВ "Тіара Компані" наявний спір щодо права власності на арештоване майно, дійшов висновку, що місцевий суд, скасовуючи арешт, залишив поза увагою положення ч. 12 ст. 100 КПК, за якими передбачено, що спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції змінив вирок місцевого суду виключив з його резолютивної частини рішення про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2016 року на картоплесховища І-ша черга, картоплесховище № 1 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9648,8 кв.м) та ІІ-черга, картоплесховище № 2 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9651,8 кв.м.) по вул. Центральній, 57-Б у с. Товстеньке Чортківського району Тернопільської області та повернення цього майна ТОВ "Тіара Компані" і роз`яснив, що спір відносно вказаного арештованого майна, яке підлягає поверненню власнику, може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства
На обґрунтування свого рішення апеляційний суд послався на висновок Верховного Суду викладений в постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 343/1480/17 (провадження № 51-3856км19).
Однак, Верховний Суд не може погодитись з таким рішенням суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд відмічає, що накладений в межах кримінального провадження арешт є заходом забезпечення саме кримінального провадження, в якому він накладений і не може бути заходом забезпечення позовів поданих в межах інших видів судочинства.
Саме тому положеннями кримінального процесуального закону регламентовано, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд повинен скасувати арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У свою чергу, як господарське, так і цивільне законодавство надають право позивачеві при зверненні до суду з відповідним позовом поставити перед судом питання про накладення арешту на спірне майно.
Тому висновки апеляційного суду про те, що місцевий суд, постановляючи виправдувальний вирок дійшов передчасного рішення про необхідність скасування арешту майна щодо якого наявний спір про його належність є помилковими.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що в цьому кримінальному провадженні відсутні будь-які дані, які б ставили під сумнів те, що картоплесховища І-ша черга, картоплесховище № 1 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9648,8 кв.м) та ІІ-черга, картоплесховище № 2 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9651,8 кв.м.) по вул. Центральній, 57-Б у с. Товстеньке Чортківського району Тернопільської області належать на праві власності ТОВ "Тіара Компані".
Більше того висунуте ОСОБА_1 обвинувачення, за яким він нібито, перебуваючи на посаді директора ТОВ "ТКЗ" і зловживаючи своїми службовими повноваженнями, 30 грудня 2014 року уклав від імені ТОВ "ТКЗ" договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого передав у власність ТОВ "Термінал Рент" майнові права на 2 приміщення картоплесховищ (І-ша черга, ємністю 25 тисяч тонн, площею 9648,8 кв.м. та ІІ-черга, ємністю 25 тисяч тонн, площею 9651,8 кв.м.) у с. Товстеньке Чортківського району Тернопільської області за ціною 47 тис 383 грн 62 коп, не знайшло свого підтвердження і останнього виправдано.
До того ж, в ухвалі слідчого судді, якою було накладено арешт на вищевказане майно, також вказується, що картоплесховища належать на праві приватної власності саме ТОВ "Тіара Компані", яке придбало його у ТОВ "Термінал Рент" на підставі договору купівлі-продажу № 1236 від 16 червня 2015 року.
З огляду на це, Верховний Суд вважає, що місцевий суд, постановляючи виправдувальний вирок, тобто, ухвалюючи рішення яким закінчується судовий розгляд, на виконання вимог ч. 4 ст. 174 КПК правильно прийняв рішення про скасування арешту накладеного у кримінальному провадженні.
Посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 343/1480/17 (провадження № 51-3856км19) є не релевантним, оскільки у зазначеній справі місцевий суд, закриваючи кримінальне провадження взагалі не вирішив питання щодо майна (автомобіля), на яке накладено арешт, а апеляційний суд повернув це майно не власнику чи володільцю майна, а особі, кримінальне провадження щодо якої закрито.
Натомість у цій справі місцевий суд скасував арешт на нерухоме майно і повернув його саме власнику - ТОВ "Тіара Компані".
Більше того, не залишає Верховний Суд поза увагою той факт, що на момент касаційного перегляду провадження за позовом ТОВ "ТКЗ" до ТОВ "Тіара Компані" (справа № 921/174/21) в якому, зокрема ставилось питання про визнання недійсним договору купівлі - продажу майнових прав на картоплесховища між ТОВ "ТКЗ" і ТОВ "Термінал-Рент" та усунення перешкод у користуванні ТОВ "ТКЗ" загаданими картоплесховищами ухвалою від 23 вересня 2021 року Господарського суду Тернопільської області було закрито.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржену ухвалу апеляційного суду не можна залишити в силі, вона підлягає зміні на підставі п. 1 ч 1 ст. 438 КПК.
Разом з тим, Верховний Суд відмічає, в цьому кримінальному провадженні арешт на картоплесховища І-ша черга, картоплесховище № 1 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9648,8 кв.м) та ІІ-черга, картоплесховище № 2 (ємністю 25 тисяч тонн, площею 9651,8 кв.м.) по вул. Центральній, 57-Б у с. Товстеньке Чортківського району Тернопільської області був накладений не лише ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2016 року, але і ухвалою цього ж суду від 12 вересня 2016 року, що залишили поза увагою суди попередніх інстанцій.
За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне змінити не лише ухвалу суду апеляційної інстанції, а і в порядку ч. 2 ст. 433 КПК і вирок місцевого суду.