Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 754/10676/19
провадження № 61-4628св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Урупа Андрій Федорович, Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року у складі судді Таран Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого
2021 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Урупи А. Ф. (далі - державний реєстратор КП "Світоч" Урупа А. Ф.), Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позов мотивований тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, яка незаконно вибула з його власності. Про цей факт йому стало відомо 25 квітня 2019 року після того, як він отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25 квітня 2019 року № 164958754.
Державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за АТ "Укрсоцбанк" здійснив державний реєстратор КП "Світоч" Урупа А. Ф.на підставі: рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотечного договору, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І. В.
Разом з тим, на думку позивача, вказаний виконавчий напис не міг бути підставою для реєстрації права власності за АТ "Укрсоцбанк", оскільки він був виданий 10 квітня 2013 року та міг пред`являтися виключно до органів державної виконавчої служби і виключно в межах одного року з дня його вчинення, тобто до 10 квітня 2014 року. Фактично ж цей виконавчий напис був поданий до державного реєстратора через чотири з половиною роки. Крім цього, згідно з виконавчим написом пропонується звернути стягнення на квартиру поза межами позовної давності, що суперечить законодавству.
Позивач зазначав, що АТ "Укрсоцбанк" не направляв йому ні вимоги, ні повідомлення про порушення умов кредитного договору, у зв`язку із чим позивач не був обізнаний про вимогу щодо повернення всієї суми кредиту шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса та не міг заперечити проти розрахованої суми заборгованості. Тому сума заборгованості не може вважатися безспірною і, відповідно, без доказів такої безспірності нотаріусом не міг бути вчинений виконавчий напис. Водночас кредитним договором не передбачена можливість позасудового вирішення спорів, тобто відповідач мав вирішувати спір про стягнення заборгованості виключно у судовому порядку.
Порушенням порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно є і та обставина, що відповідач для реєстрації права власності не подав державному реєстратору звіт про оцінку спірної квартири.
Також позивач у позові зазначав, що оспорюване ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є протиправним та підлягає скасуванню ще й тому, що на спірні правовідносини поширюється дія норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Позивач вказував, що споживчий кредит йому було надано у доларах США банком, який є резидентом України. Будь-якого іншого нерухомого майна у власності у нього, крім зазначеної квартири, немає, це нерухоме майно є його єдиним житлом і за площею (72,60 кв. м) не перевищує 140,0 кв. м. Таким чином, рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру позивача за АТ "Укрсоцбанк" є незаконним, оскільки таке рішення по суті є примусовим стягненням (відчуженням без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке є предметом іпотеки.
З огляду на викладене позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (з відкриттям розділу) від
24 січня 2019 року, індексний № 45203971, прийняте державним реєстратором
КП "Світоч" Урупою А. Ф., з вилученням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 29994991, дата та час державної реєстрації: 22 січня 2019 року, внесеного державним реєстратором КП "Світоч" Урупою А. Ф.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, до участі у справі замість АТ "Укрсоцбанк" залучено його правонаступника - Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - "Альфа-Банк").
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого
2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, індексний № 45203971 від 24 січня 2019 року, прийняте державним реєстратором КП "Світоч" Урупою А. Ф., з вилученням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 29994991, дата та час державної реєстрації: 22 січня 2019 року, внесеного державним реєстратором КП "Світоч" Урупою А. Ф.
Стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 липня 2019 року у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходи з того, що:
строк пред`явлення виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І. В. від 10 квітня 2013 року до примусового виконання на момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VII закінчився, у звʼязку з чим він був предʼявлений до виконання державному реєстратору всупереч вимогам законодавства;
державний реєстратор під час прийняття оскаржуваного рішення не перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також наявність факту виконання умов правочину, з яким закон та/або відповідний правочин повʼязує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
державна реєстрація права власності на квартиру проведена за відсутності необхідних для цього документів, передбачених пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, у тому числі документів, що підтверджують наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя;
до спірних правовідносин застосовуються положення Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки спірна квартира вибула з власності іпотекодавця без його згоди, площа квартири не перевищує 140,0 кв. м.
Аргументи учасників справи
У березні 2021 року АТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга, з урахуванням її уточнення мотивована тим, що:
суди дійшли помилкового висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І. В. від 10 квітня 2013 року, передбачений в переліку підстав для прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію за банком права власності на спірну квартиру, проте всупереч нормам законодавства був предʼявлений державному реєстратору після закінчення терміну предʼявлення цього виконавчого напису до примусового виконання;
суди помилково вважали, що державний реєстратор під час прийняття оскаржуваного рішення, не перевірив наявність факту виконання умов правочину, з яким закон та/або відповідний правочин повʼязує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
суди безпідставно вважали, що державна реєстрація права власності банку на спірну квартиру проведена за відсутності необхідних для такої реєстрації прав документів, передбачених пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, у тому числі документів, що підтверджують факт завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя;
суди дійшли необґрунтованого висновку, що АТ "Укрсоцбанк" безпідставно набув право власності на спірну квартиру у період дії мораторію на примусове відчуження майна;
належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні -гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. ОСОБА_1 оскаржує рішення державного реєстратора КП "Світоч" Урупи А. Ф. щодо реєстрації за АТ "Укрсоцбанк"" права власності на спірну Квартиру. На переконання банку, позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції, у задоволенні клопотань АТ "Альфа-Банк" про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2021 року вказано, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі
№ 755/5691/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 645/5280/16-ц, від 12 липня 2018 року у справі
№ 372/977/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 369/382/17, від 04 липня
2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі
№ 338/180/17, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 18 листопада 2020 року у справі
№ 154/883/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від
20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16 грудня 2020 року у справі
№ 676/58/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 757/20576/18-ц, від
18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 369/382/17 та постанови Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року
у справі № 6-140цс14; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини справи
22 червня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" і ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 39.29-50/306к, за умовами якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 88 000,00 дол. США, зі сплатою 12,2 % річних, із щомісячною сплатою ануїтетного платежу в розмірі 367,00 дол. США,
з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 21 червня
2026 року.
У це же день між банком і ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № 39.29-50/142і, за умовами якого позивач передав в іпотеку банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту від
22 червня 2006 року № 39.29-50/306к, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між іпотекодавцем та ОСОБА_2, який посвідчений 22 червня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. за реєстровим № 2372 та зареєстрований у державному реєстрі правочинів за реєстровим № 1388654.
Відповідно до пункту 1.2. договору іпотеки сторони визначили, що заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 444 400,00 грн.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим Договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 4.5 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".
Банк направляв на ОСОБА_1 повідомлення від 10 листопада 2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, у якому вимагав сплатити борг за кредитним договором, загальний розмір якого станом на 22 серпня 2018 року становив 103 780,49 дол. США та попередив, що в разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку ПАТ "Укрсоцбанк" має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Антей Ріелті" ринкова вартість двокімнатної квартири
АДРЕСА_1 становить 1 590 591,00 грн.
10 квітня 2013 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда І. В. вчинила виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 для задоволення вимог стягувача ПАТ "Укрсоцбанк"
в сумі 87 260,69 дол. США. Строк, за який проводилось стягнення - з 07 липня 2010 року до 24 червня 2011 року. Крім того, стягнуто плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 6 924,22 грн.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 22 січня 2019 року державний реєстратор КП "Світоч" Урупа А. Ф. здійснив державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Укрсоцбанк".