Постанова
Іменем України
30 березня 2022 року
м. Київ
справа № 608/1296/19
провадження № 61-8577св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар Валерій Анатолійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2020 року у складі судді Яковець Н. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Ткач З. Є., Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В. В. (далі - Уповноваджена особа Фонду), Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", (далі - ПАТ "Дельта Банк", Банк) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Пивовар В. А., про визнання договору іпотеку припиненим, проведення державної реєстрації припинення іпотеки та обтяження на нерухоме майно.
Позов обґрунтований тим, що 19 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 19 квітня 2006 року № 90/79 іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, житловий будинок, цегляний, загальною площею 129,2 кв. м, житловою площею 86,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та господарські будівлі і споруди: сарай, гараж, літня кухня цегляна, огорожа металева, ворота металеві, криниця бетонна.
08 грудня 2011 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АКІБ "УкрСиббанк" передав ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2013 року у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено, стягнено на користь ПАТ "Дельта Банк" 38 945,43 грн заборгованості за кредитним договором.
25 березня 2019 року Чортківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби (далі - Чортківський ВДВС) видано довідку № 4764/13-28/2 ОСОБА_1 про те, що 30 червня 2016 року, керуючись пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець Чортківського ВДВС виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 608/342/13-ц, виданого Чортківським районним судом Тернопільської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" 38 945,43 грн заборгованості за кредитним договором. Згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень перевірку проведено станом на 25 березня 2019 року.
У зв`язку з відсутністю заборгованості за основним зобов`язанням (кредитним договором) та з метою зняття нотаріусом заборони відчуження належного йому житлового будинку, що є предметом іпотеки, ОСОБА_1 надіслав на адресу ПАТ "Дельта Банк" лист, просив надати йому довідку про погашення заборгованості за кредитним договором.Відповіді від відповідача не отримав.
У зв`язку із викладеним просив суд визнати припиненим договір іпотеки від 19 квітня 2006 року та провести державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяження на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2020 року позов задоволено частково. Визнано припиненим іпотечний договір від 19 квітня 2006 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, посвідчений 19 квітня 2006 року приватним нотаріусом Пивоваром В. А., № 1015/37. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обгрунтоване тим, що заборгованість ОСОБА_1 перед Банком відсутня, що є підставою для визнання іпотеки припиненою.
В частині вимоги про скасування всіх обтяжень згідно з договором іпотеки, то такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів порушення таких прав позивача. Позивач не звертався до нотаріуса щодо скасування обтяження, відмови не отримував.
Встановлені судом обставини щодо підстав припинення договору іпотеки дають право позивачу звернутись до спеціально уповноваженого органу для проведення реєстрації припинення іпотеки з дотриманням порядку, передбаченого Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року апеляційну скаргу Фонду задоволено частково. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2020 року змінено шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини в такій редакції: "Визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1, як іпотекодавця за договором іпотеки від 19 квітня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" та виключити запис від 24 березня 2006 року № 14258197 про реєстрацію іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". В іншій частині рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо підстав для визнання іпотеки припиненою, проте зазначив, що позивач просив визнати іпотеку припиненою у зв`язку із виконанням у повному обсязі зобов`язань за договором, тому належним способом захисту прав іпотекодавця є саме визнання припиненими зобов`язань за іпотечним договором, а не визнання припиненим договору іпотеки, як вказав у резолютивній частині рішення суд першої інстанції. У зв`язку із тим, що належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку, то виключається й відповідний запис про реєстрацію іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
01 червня 2020 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В. В. (далі - ПАТ "Дельта Банк", Банк) засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 січня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року, просило скасувати судові рішення в частині задоволення позову та відмовити у позові повністю.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду про стягнення боргу виконано боржниками лише 21 квітня 2015 року, тому кредитор має право на нарахування сум за статтею 625 ЦК України.
За таких обставин основне зобов`язання не припинилося та не має наслідком припинення забезпечувального зобов`язання.
Апеляційний суд по суті відмовив у вимозі щодо проведення реєстрації припинення обтяження майна іпотекою, проте в резолютивній частині рішення таку вимогу задовольнив.
Фонд не є належним відповідачем у справі, оскільки іпотекодержателем за договором є сам Банк.
Позивач заявив три самостійні немайнові вимоги, проте судовий збір сплатив лише у розмірі 768,40 грн.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 квітня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1 укладений кредитний договір, згідно з яким Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 40 000,00 грн зі сплатою 17 % на строк 19 квітня 2006 року до 10 квітня 2013 року.
На забезпечення виконання кредитного договору від 19 квітня 2006 року № 90/79 між ОСОБА_1 і АКІБ "УкрСиббанк" 19 квітня 2006 року укладений іпотечний договір, згідно з яким іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 129,2 кв. м, житлова площа 86,0 кв. м, на АДРЕСА_1 та господарські будівлі і споруди: сарай, гараж, літня кухня, цегляна, огорожа металева, ворота металеві, криниця бетонна.
Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі рішення Чортківського районного суду від 22 лютого 2006 року, зареєстрованого в Чортківському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 24 березня 2006 року в реєстрову книгу № 4 за реєстровим № 593 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 14258197. 19 квітня 2006 року цей договір посвідчено приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоваром В. А.
19 квітня 2006 року приватний нотаріус Пивовар В. А. на підставі статті 73 Закону України "Про нотаріат" в зв`язку з посвідченням цього іпотечного договору наклав заборону відчуження зазначеного в договорі майна: житлового будинку, який знаходиться на АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_1, до повного припинення цього договору.
08 грудня 2011 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АКІБ "УкрСиббанк" передав ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2013 року у справі № 608/342/13-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" 38 945,43 грн заборгованості за кредитним договором.
25 березня 2019 року Чортківський ВДВС видав довідку № 4764/13-28/2 ОСОБА_1 про те, що 30 червня 2016 року державним виконавцем виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 608/3 42/13-ц, виданого Чортківським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" 38 945,43 грн. заборгованості за кредитним договором та 389,43 грн сплаченого судового збору. Перевірку проведено станом на 25 березня 2019 року згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційне провадження відкрито з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Вирішуючи спір, суди виходили із того, що зобов`язання за іпотечним договором припинилося відповідно до закону, внаслідок припинення зобов`язання за основним кредитним договором, оскільки заборгованість за кредитом відсутня, на момент ухвалення Чортківським районним судом оскаржуваного рішення від 10 січня 2020 року про визнання договору іпотеку припиненим, відповідних розрахунків чи інших доказів, які б достовірно підтверджували наявність заборгованості, яка виникла згідно з кредитним договором, позивач не надав.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України "Про іпотеку", який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
У разі виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання. Аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, пункт 61.