Постанова
Іменем України
05 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 398/3918/19
провадження № 61-5262св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2020 року у складі судді Мохонько В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду 17 березня 2021 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Пенсійний фонд), з урахуванням змінених вимог просив: зобов`язати Пенсійний фонд оформити виплату його пенсії через Укрпошту; зобов`язати Пенсійний фонд одноразово перерахувати Укрпошті його пенсію в сумі, якою погасити 100 % заборгованості за 2020 рік в 10-денний термін з моменту вступу в законну силу рішення суду у цій справі; зобов`язати Пенсійний фонд компенсувати йому завдану моральну шкоду, виплативши одноразово 100 000,00 грн.
Позов обгрунтований тим, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи, про що свідчить довідка МСЕК № 626989. Розмір пенсійних виплат для осіб з інвалідністю 2 групи встановлений статтею 33 Закону України "Про загальне державне пенсійне страхування". Позивачу призначена мінімальна пенсія, розмір якої є меншою прожиткового рівня.
Дані з Пенсійного фонду про доходи позивача від 17 жовтня 2019 року № 0828 8288 1300 1807 не співпадають з сумами, які були фактично перераховані на картку позивача в Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), різниця становить 2 415,00 грн.
Позивач отримав менше коштів, ніж зазначено в довідці.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2021 року, провадження у справі закрито.
Ухвала суду першої інстанції, з висновками якої погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу стягнення недоплаченої пенсії.
Тому цей спір має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Оскільки позов ОСОБА_1 стосується неправомірної бездіяльності суб`єкта владних повноважень і його вимога про відшкодування моральної шкоди пов`язана з вимогою про стягнення недоплаченої суми пенсії, то ця вимога також має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду 17 березня 2021 року, просить їх скасувати, повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення порушують право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя протягом розумного строку, визначеного практикою Європейського суду з прав людини.
У справі "Качур та інші проти України" Європейський суд з прав людини визнав тяганину проваджень незаконною та такою, що завдала шкоди скаржникам. Ухвалені рішення про відповідну компенсацію.
Суд першої інстанції помилково не застосував пункт 2 частини першої статті 31, статті 32 ЦПК України
Тяганина справи в Кіровському районному суді м. Кіровограда триває з 04 листопада 2019 року.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Пенсійний фонд просить залишити її без задоволення а судові рішення - без змін.
Суди обгрунтовано дійшли висновку про розгляд позовних вимог у цій справі в порядку адміністративного судочинства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про зобов`язання суб`єкта владних повноважень - Пенсійного фонду оформити виплату його пенсії через Укрпошту; зобов`язати Пенсійний фонд одноразово перерахувати Укрпошті його пенсію в сумі, якою погасити 100 % заборгованості за 2020 рік та відшкодувати моральну шкоду.
Суди дійшли висновку, що вимоги ОСОБА_1 є вимогами про стягнення недоплаченої суми пенсії, а відповідачем за цими вимогами є Пенсійний фонд - суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, тобто орган, уповноважений здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачу.
Отже, з урахуванням суті позовних вимог між сторонами виник публічно-правовий спір, зумовлений здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій щодо стягнення недоплаченої пенсії.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав порушення норм процесуального права, саме: статтей 31, 32 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись з позовом до суду, позивач просив зобов`язати Пенсійний фонд виплатити незаконно утримані з пенсії суми та незаконно невиплачені пенсії в період з 01 січня 2020 року до 01 вересня 2020 року, переформити переадресацію доставки його пенсії через Укрпошту, обов`язати Пенсійний фонд одноразово перерахувати Укрпошті його пенсію в сумі, якою погасити 100 % заборгованості за 2020 рік та відшкодувати моральну шкоду.
Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження (пункт перший частини першої статті 19 КАС України).
Справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень відносно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат віднесені КАС України до адміністративних справ незначної складності (пункт 3 частини шостої статті 12 КАС України).
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Таким чином, вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі залежить від характеру спірних правовідносин та методу правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Основними завданнями управління Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 Положення).
Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Отже, відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України та його управління в районах, містах є суб`єктами владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів. Спір стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/1668/17, провадження № 14-599цс18, від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц, провадження № 14-261цс19 та 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16, провадження № 14-556цс19.
З огляду на викладене суди, з`ясувавши підстави позову, надавши їм належну оцінку, дійшли обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз`яснивши позивачу, що справа віднесена до адміністративної юрисдикції, суд також повинен відповідно до статті 256 ЦПК України роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п`яти днів із дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Суд першої інстанції встановив, що вимоги ОСОБА_1 стосуються неправомірної бездіяльності суб`єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої суми пенсії, такі вимоги повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Отже, посилання в касаційній скарзі на помилкове незастосування судом першої інстанції статей 31, 32 ЦПК України є необгрунтованим, з огляду на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ, з`ясувавши підстави позову, встановивши характер спірних правовідносин, дійшов обгрунтованого висновку про закриття провадження у справі.