Постанова
Іменем України
04 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 711/4125/20
провадження № 61-19804 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
(м. Київ), Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
(м. Київ) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень
у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ), державне підприємство "Система електронних торгів арештованим майном",
треті особи: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фідобанк", Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) на постанову Черкаського апеляційного суду від 04 листопада
2021 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Єльцова В. О.,
Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - УДВС ГТУЮ у Черкаській області), правонаступником якого є Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державного підприємства "Система електронних торгів арештованим майном" (далі - ДП "Сетам") про застосування наслідків недійсності правочину.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня
2020 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня
2020 року за клопотанням сторони позивача залучено до участі у справі
як співвідповідача Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня
2021 року за клопотанням сторони відповідача залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державну казначейську службу України та публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк".
У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень
у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ), ДП "Сетам", треті особи: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк", Державна казначейська служба України, про застосування наслідків недійсності правочину.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначала, що на виконанні відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області перебувало зведене виконавче провадження № 54631706 із примусового виконання рішень про стягнення з ОСОБА_2 на користь юридичних
та фізичних осіб заборгованості, у тому числі й виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 квітня 2011 року
№ 2-252 про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", боргу в сумі 1 076 041,03 грн.
27 листопада 2017 року на підставі заявки відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 08 вересня 2017 року № 7557 щодо реалізації квартири АДРЕСА_1, належної боржнику ОСОБА_2, проведені електронні торги, переможцем яких стала вона, як учасник, який запропонував найвищу ціну за лот - 850 080,00 грн.
За результатами торгів 27 листопада 2017 року було складено протокол проведення електронних торгів № 299710, а 12 грудня 2017 року - акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого 15 грудня 2017 року державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Лук`яновою Т. І. видано їй свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 травня
2018 року у справі № 711/750/18, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 03 жовтня 2018 року,
та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року (провадження № 61-45855св18), визнано недійсним правочин, укладений за результатами прилюдних торгів з реалізації квартири
АДРЕСА_1, що оформлений актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 12 грудня 2017 року, відповідно до якого переможцем стала вона, а також скасовано свідоцтво про право власності від 15 грудня 2017 року, видане на її ім`я.
Вказувала, що до проведення електронних торгів 24 листопада 2017 року нею на рахунок ДП "Сетам" було сплачено 42 504,00 грн, а 04 грудня
2017 року на рахунок ГТУЮ у Черкаській області сплачено 807 576,00 грн,
як оплату за лот.
Її неодноразові звернення щодо повернення сплачених коштів залишилися без реагування.
Проте, 08 листопада 2019 року ДП "Сетам" повернуло сплачені нею кошти
в сумі 42 504,00 грн.
На її думку, у відповідачів виник солідарний обов`язок із повернення
їй сплачених нею коштів на виконання договору, який був визнаний судом недійсним, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних. Зокрема за прострочення виконання зобов`язання щодо повернення 42 504,00 грн за період з 03 жовтня 2018 року по 08 листопада 2019 року: три проценти річних у сумі 1 404,38 грн, індекс інфляції -
3 149,55 грн; за прострочення виконання зобов`язання щодо повернення 807 576,00 грн за період з 03 жовтня 2018 року по 11 червня 2020 року:
три проценти річних у розмірі 40 990,87 грн, індекс інфляції - 81 717,98 грн.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд солідарно стягнути на її користь з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) та ДП "Сетам":
- кошти внесені нею на оплату квартири АДРЕСА_1 у розмірі 807 576,00 грн;
- три проценти річних за період з 03 жовтня 2018 року по 08 листопада 2019 року у розмірі 1 404,38 грн;
- інфляційні втрати за період з 03 жовтня 2018 року по 08 листопада 2019 року у розмірі 3 149,55 грн;
- три проценти річних за період з 03 жовтня 2018 року по 11 червня 2020 року у розмірі 40 990,87 грн;
- інфляційні втрати за період з 03 жовтня 2018 року по 11 червня
2020 року у розмірі 81 717,98 грн;
- понесені нею судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня
2021 року,з урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки
від 17 серпня 2021 року, у складі судді Позарецької С. М., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 76 497,88 грн; кошти в розмірі 8 854,79 грн за прострочення виконання зобов`язання за період з 03 жовтня 2018 року по 08 листопада 2019 року; судовий збір у розмірі 853,50 грн, а всього - 86 206,17 грн.
Стягнуто з ДП "Сетам" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4 553,93 грн за прострочення виконання зобов`язання за період
з 03 жовтня 2018 року по 08 листопада 2019 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області та відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень
у Черкаській області є структурними підрозділами Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з правами
та функціями визначеними Законом і відповідними Положеннями, а тому, хоча й кошти (виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій
та інші витрати виконавчого провадження) були отриманні відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області,вони
не є належними відповідачами у даному спорі.
За наведених обставин, грошові кошти у розмірі 76 497,88 грн (витрати виконавчого провадження: 73 107,81+195,20+195,20+2 999,67), підлягають стягненню саме з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке є юридичною особою і стороною у справі.
Щодо вирішення позовних вимог у частині стягнення з відповідачів 731 078,12 грн (807576,00-76497,88), суд указав, що такі задоволенню
не підлягають, оскільки набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, при цьому, як орган ДВС,
так і організатор електронних торгів, і покупець - є сторонами договору купівлі-продажу, а власник відчужуваного нерухомого майна - боржник
за виконавчим провадженням. У разі визнання недійсним правочину саме кожна із сторін цього правочину повинна повернути покупцю - переможцю торгів (позивачка) грошові кошти, які кожен із них отримав на виконання цього правочину. Зокрема, витрати виконавчого провадження, у тому числі, виконавчий збір має повернути орган ДВС, а гарантійний внесок - організатор електронних торгів ДП "Сетам", яке, в свою чергу, 08 листопада 2019 року вже повернуло позивачці вказаний внесок.
Грошові кошти, хоча й були отримані органами ДВС і знаходились на його депозитному рахунку, 11 грудня 2017 року були перераховані стягувачу
за виконавчим провадженням - ПАТ "Фідобанк". У цьому контексті суд зауважив, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду
з відповідним позовом до ПАТ "Фідобанк", як до вигодонабувача.
За встановлених судом обставин суд уважав, що саме Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) порушило грошове зобов`язання у розмірі 76 497,88 грн, а тому наявні підстави для стягнення
з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) на користь ОСОБА_1 за період з 03 жовтня 2018 року
по 08 листопада 2019 року інфляційні втрати у розмірі 6 327,21 грн
та трьох процентів річних - 2 527,58 грн.
Оскільки обов`язок повернути позивачці сплачений нею гарантій внесок виник у ДП "Сетам" у момент набрання судовим рішенням про визнання недійсними торгів законної сили (03 жовтня 2018 року), суд уважав наявними підстави для стягнення з ДП "Сетам" на користь ОСОБА_1
за період з 03 жовтня 2018 року по 08 листопада 2019 року (дата повернення гарантійного внеску) інфляційні втрати у розмірі 3 149,55 грн
та три проценти річних - 1 404,38 грн, а всього - 4 553,93 грн. При цьому судом ураховано розмір заборгованості у 42 504,00 грн та кількість прострочених днів - 402.
Доказів на спростування наданого позивачкою розрахунку та/або свого розрахунку відповідачами надано не було.
Разом із цим, суд першої інстанції вважав помилковими твердження позивачки про наявність солідарного обов`язку відповідачів зі сплати коштів.
Судом першої інстанції враховано відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду.
Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси
від 17 серпня 2021 року у складі судді Позарецької С. М. стягнуто
з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти за прострочення виконання зобов`язання за період із 09 листопада 2019 року по 11 червня 2020 року: три проценти річних у розмірі 1 358,09 грн, інфляційні втрати
в сумі 1 413,56 грн, судовий збір у розмірі 27,35 грн, а всього - 2 799,00 грн. Стягнуто з ДП "Сетам" на користь ОСОБА_1 судовий збір
у розмірі 45,58 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка при зверненні до суду просила стягнути на підставі статті 625 ЦК України грошові кошти за період з 03 жовтня 2018 року по 11 червня 2020 року. Водночас, судом стягнуто кошти за період з 03 жовтня 2018 року по 08 листопада 2019 року, а тому суд дійшов висновку про стягнення
за період із 09 листопада 2019 року по 11 червня 2020 року (кількість прострочених днів 216) інфляційних втрат у розмірі 1 413,56 грн та трьох процентів річних - 1 358,09 грн.
Крім того, під час ухвалення судового рішення від 15 червня 2021 року судом не було вирішено питання про стягнення з ДП "Сетам" судового збору.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня
2021 року в частині відмови у стягненні на користь
ОСОБА_1 грошових коштів, які були внесені
ОСОБА_1 на оплату квартири АДРЕСА_1 з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 03 жовтня 2018 року по 11 червня 2020 року скасовано
та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 807 576,00 грн, які були внесені ОСОБА_1 на оплату квартири АДРЕСА_1 ; за період
з 03 жовтня 2018 року по 11 червня 2020 року: інфляційні втрати у розмірі
81 717,98 грн та три проценти річних у розмірі 40 990,87 грн, а всього
930 284,85 грн.
У решті рішення районного суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів
за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали
на виконання договору.
Районним судом правильно встановлено, що належними відповідачами
у справі є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
(м. Київ) та ДП "Сетам" (організатор торгів), однак, не враховано, що орган ДВС виступав від свого імені як продавець, а тому саме на нього покладається обов`язок повернення оплаченої позивачкою загальної вартості придбаного на прилюдних торгах майна в сумі 807 576,00 грн, незалежно від того, як ці кошти в подальшому були розподілені.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції уважав наявними підстави для застосування реституції та стягнення з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 указаних коштів.
Також апеляційний суд уважав наявними підстави для стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, взявши до уваги наданий позивачкою розрахунок, який не спростований відповідачами, зокрема,
з ДП "Сетам" за період з 03 жовтня 2018 року (дата набрання чинності судовим рішення про визнання недійсними торгів) по 08 листопада
2019 року (дата повернення гарантійного внеску) підлягає стягненню 3 149,55 грн (інфляційні втрати) та 1 404,38 грн (три проценти річних),
а з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) за період з 03 жовтня 2018 року по 11 червня 2020 року (день звернення до суду з цим позовом) - 81 717,98 грн (інфляційні втрати)
та 40 990,87 (три проценти річних).
Судом апеляційної інстанції враховано відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду та Верховного Суду України.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Міщенка С. В., задоволено частково. Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2021 року скасовано.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове судове рішення, хоча й посилався, як на підставу його ухвалення, на невирішення частини позовних вимог, фактично змінив зміст судового рішення від 15 червня 2021 року, а саме, період за який підлягали стягненню штрафні санкції за невиконання зобов`язання, що суперечить поняттю визначеному у статті 270 ЦПК України.
Додатковою постановою Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 та адвоката Міщенка С. В.
про ухвалення додаткової постанови задоволено. Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн на відшкодування витрат
на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ)
в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись
на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду у частині стягнення грошових коштів, які були внесені на оплату квартири з урахуванням встановленого індексу інфляції
та трьох процентів річних за період з 03 жовтня 2018 року по 11 червня
2020 року, та залишити в силі рішення районного суду в цій частині.
Інші відповідачі судове рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку не оскаржили.