ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа №825/1138/16
адміністративне провадження № К/9901/19941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.04.2017 (суддя Рахманкулова І.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (колегія у складі суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І.)
у справі № 825/1138/16
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат
про визнання неправомірними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівський обласний військовий комісаріат, у якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо повернення на доопрацювання заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;
- скасувати рішення від 20.05.2016 № 36, викладене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в частині не призначення йому одноразової грошової допомоги та повернення на доопрацювання заяви позивача з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
2. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, позов задоволено.
3. 10.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з припиненням цього суду, справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій та інвалідом війни ІІІ групи, брав участь у бойових діях на території інших країн, що підтверджується копіями посвідчення; копією військового квитка, довідкою МСЕК, довідкою Чернігівського МВК Чернігівської області від 15.01.2013 № 3/28.
7. Відповідно до копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 254 від 08.02.2013) встановлено, що поранення та захворювання єфрейтора у відставці ОСОБА_1 пов`язано з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
8. 21.01.2015 позивач отримав ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюваннями, пов`язаними із виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 21.01.2015.
9. 21.01.2016 позивач звернувся до Чернігівського МВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням військової служби.
10. 25.01.2016 Чернігівським обласним військовим комісаріатом на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України було надіслано пакет документів для призначення позивачу грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
11. Відповідно до копії витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, документи відносно ОСОБА_1 були повернуті на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
12. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо непризначення та невиплати йому одноразової грошової допомоги протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що Міністр оборони України за результатами розгляду документів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, наділений правом приймати лише одне з двох рішень, призначити одноразову грошову допомогу або відмовити у її призначенні, прийняти жодне інше рішення, як то повернути документи на доопрацювання, не наділений.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що враховуючи, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.
16. За висновком суду апеляційної інстанції, законом передбачено обов`язок саме Міністерства оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв`язку із встановленням інвалідності, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов`язання.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
18. Скаржник зазначає наступне:
- справа повинна розглядатися в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів, оскільки відповідачем по даній справі виступає центральний орган виконавчої влади - Міністерство оборони України;
- Державна прикордонна служба України не перебуває у підпорядкуванні Міністерства оборони України, має власну структуру, є самостійною юридичною особою та оскільки позивач звільнявся з Прикордонних військ, виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватися Адміністрацією Державної прикордонної служби України, а не Міністерством оборони України;
- зобов`язання Міністерства оборони України прийняти будь-яке рішення є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства;
- позивачем не було надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.
19. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
21. Предметом спору у цій справі є оцінка дій Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів, поданих позивачем для призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
22. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
23. Зокрема у постановах від 30.01.2018 у справі № 806/986/16, від 20.05.2019 у справі № 806/1366/16, від 30.07.2020 у справі № 806/2435/18, від 28.10.2021 у справі № 803/1087/17, Верховний Суд сформулював наступний висновок:
"Перелік підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги визначений пунктом 19 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевіркові) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Повернення ж документів на доопрацювання за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу цим Порядком не передбачений, а тому повернення Міністерством оборони України документів на доопрацювання суперечить зазначеним нормам."