ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 607/3348/16а
адміністративне провадження № К/9901/39140/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.09.2016 (суддя Братасюк В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (колегія у складі суддів Судової-Хомюк Н.М., Гуляка В.В.., Коваля Р.Й.)
у справі № 607/3348/16а
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення заподіяної моральної шкоди.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив:
- визнати нечинним рішення відповідача щодо відмови йому в нарахуванні та виплаті пенсії з 01.01.2012, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році, на підставі довідки виданої Васильківським міськвідділом Головного управління МВС України в Київській області;
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та провести виплату пенсії з 01.01.2012 виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки 2007 року, виданої Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Головного управління МВС України в Тернопільській області;
- стягнути моральну шкоду у розмірі 15 000 гривень.
2. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.09.2016 позов ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в частині вимоги про визнання нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії з 01.01.2012 виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році, на підставі довідки виданої Васильківським міськвідділом Головного управління МВС України в Київській області, а також вимоги за період з 01.01.2012 по 29.09.2015 про зобов`язання здійснити нарахування та провести виплату пенсії з 01.01.2012, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки 2007 року, виданої Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Головного управління МВС України в Тернопільській області залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
3. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.09.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позов задоволено частково: зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити нарахування позивачу пенсії з 30.09.2015, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки б/н з врахуванням годинної тарифної ставки, виданої Головним управлінням МНС України в Тернопільській області. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
4. 17.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-категорії, що підтверджується посвідченням та вкладкою до нього.
8. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
9. У березні 2007 року на підставі статей 10, 44, п.3 п.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач подав відповідачу заяву для призначення пенсії по інвалідності відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
10. Позивачем було надано необхідні документи для призначення йому пенсії, в тому числі довідку Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи головного управління МНС в Тернопільській області за формою, згідно взірця, наданого УПФ України в м. Тернополі.
11. З 2007 по 2012 року відповідач проводив позивачу нарахування та виплату пенсії у відповідності до відомостей (суми коштів), які зазначені у довідці від 2007 року, виданої Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи головного управління МНС в Тернопільській області.
12. Листом від 13.12.2011 Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії з 01.01.2012 буде проведено без урахування заробітку, вказаного в довідці, виданій Головним управлінням МНС в Тернопільській області.
13. Зазначене рішення прийнято з підстав невідповідності довідки від 2007 року вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 та отримання відповідачем у 2011 році нової довідки про заробітну плату позивача у зоні відчуження.
14. Позивач надав довідку про заробітну плату №9740 від 11.12.2006, що видана Васильківським міськвідділом внутрішніх справ УВС Київської області, відповідно до якої було зроблено перерахунок пенсії з 01.01.2012, виходячи із заробітку, зазначеного в цій довідці.
15. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що згідно законодавства, якщо в пенсійній справі уже є довідка про заробітну плату, яка вже була врахована під час призначення пенсії, а потім видається нова довідка про той же самий період роботи, то на ній обов`язково повинно бути зазначено, що раніше видану довідку вважати недійсною, що відповідачем зроблено не було. Тому рішення відповідача про відмову в нарахуванні та виплаті пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки 2007 року, є неправомірним.
17. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач надав необхідні документи для призначення йому пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема і довідку від 2007 року, відповідно до якої позивачу нараховувалася та виплачувалася пенсія.
При цьому, відповідач на підставі п. п. 5, 9, 34-39, 43 Постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», більше п`яти місяців проводив перевірку і, не виявивши жодних зауважень, призначив та виплачував пенсію позивачу. Тому були відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії.
19. За висновком суду першої інстанції, передчасною є вимога про зобов`язання відповідача виплатити недоотриману пенсію.
20. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача, то в цій частині позов також задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких достатніх та належних доказів, які б підтверджували завдання моральної шкоди позивачем не надано.